ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
(додаткова)
10 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1197/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» про ухвалення додаткового рішення у апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Управління освіти Херсонської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2025 (повний текст складено та підписано 16.09.2025, суддя Рога Н.В.)
у справі №916/1197/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА»
до Управління освіти Херсонської міської ради
за участю Херсонської окружної прокуратури
про стягнення 1 101 427,82 грн
встановив
У провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебувала справа №916/1197/25 за апеляційною скаргою Управління освіти Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2025.
Постановою суду апеляційної інстанції від 28.01.2026 по цій справі рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2025 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
До суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» про ухвалення додаткового рішення в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі №916/1197/25 про стягнення з відповідача Управління освіти Херсонської міської ради на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» витрати на професійну правничу допомогу, понесені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» у розмірі 15 000 грн.
Заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» понесло витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з переглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, які мають бути компенсовані за рахунок позивача.
Ухвалою суду визначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1197/25 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та встановлено Управлінню освіти Херсонської міської ради строк для подання заперечень на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1197/25 до 25.02.2026.
Управлінню освіти Херсонської міської ради своїм правом на подання заперечень на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» про ухвалення додаткового рішення не скористалось.
Відповідно до частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Таким чином, беручи до уваги те, що за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» про розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом апеляційної інстанції вирішуватиметься лише питання розподілу судових витрат, колегія суддів вирішила за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За положеннями ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Крім того, п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За положеннями ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №918/1045/20).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У законодавчо визначений строк, ТОВ «ЕСКО ЮА» звернулось до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі та стягнення з позивача на свою користь суму витрат на професійну правничу допомогу понесених суді апеляційної інстанції у розмірі 15000 грн.
До вказаної заяви відповідачем надано Договір про надання правничої допомоги №24-11/25 від 24.11.2025, укладений між Позивачем та Адвокатським бюро «Єресько та партнери», яким встановлено фіксований розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн; Рахунок на оплату послуг №1 від 24.11.2025 на суму 15 000,00 грн; Платіжну інструкцію про оплату послуг за Договором про надання правничої допомоги №24-11/25 від 24.11.2025 на підставі рахунку на оплату послуг №1 від 24.11.2025 на суму 15 000,00 грн та Акт наданих послуг від 03.12.2025 за Договором про надання правничої допомоги №24-11/25 від 24.11.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначила про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Так, 24.11.2025 між Адвокатським бюро «Єресько та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА», укладено Договір про надання правничої допомоги №24-11/25 за умовами якого Клієнт доручає Бюро, а Бюро в особі адвоката Єресько О.С., на умовах і в порядку, що визначені цим Договором надає Клієнту правничу допомогу щодо представництва інтересів Клієнта у Південно-західному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Управління освіти Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2025 року у справі №916/1197/25 про стягнення 1101 427,82 грн., що включає: ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу, представництво Клієнта у судових засіданнях в режимі відеоконференції та подачу інших процесуальних документів, необхідних для розгляду справи.
Між Сторонами узгоджено, що вартість правничої допомоги, в вказаної у п.1.1. цього Договору становить фіксовану оплату у розмірі 15 000 грн (п. 3.3. Договору).
За умовами п. 3.4. Договору за результатами надання правничої допомоги, складається Акт наданих послуг, що підписується кожною Стороною. В Акті вказується обсяг наданої Бюро правничої допомоги та її вартість. Акт передається Клієнту особисто та/або засобами поштового зв'язку та/або направляється на електронну адресу та/або на месенджер (WhatsApp, Telegram, Viber, тощо). Акт про надання правничої допомоги вважається підписаним, а послуги прийняті Клієнтом без зауважень, якщо протягом 3 робочих днів з дня його отримання особисто або поштою, або підтвердження надіслання на електронну адресу Клієнта, Клієнт не надав Бюро письмові аргументовані заперечення на акт. Допускається обмін сканованою версією Акту з обов'язковим направленням документа у письмовій формі або підписання Акту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису Сторонами.
03.12.2025 між Адвокатським бюро «Єресько та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» складено та підписано Акт наданих послуг №1 згідно з Договором про надання правничої допомоги №24-11/25 від 24.11.2025 року.
У відповідності до вказано Акту Бюро надано правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» у Південно-західному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Управління освіти Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2025 року у справі №916/1197/25 про стягнення 1 101 427,82 грн, що включає: ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Заявником також надано рахунок на оплату послуг №1 від 24.11.2025 на суму 15 000,00 грн та платіжну інструкцію про оплату послуг за Договором про надання правничої допомоги №24-11/25 від 24.11.2025 на підставі рахунку на оплату послуг №1 від 24.11.2025 на суму 15 000,00 грн та Акт наданих послуг від 03.12.2025 за Договором про надання правничої допомоги №24-11/25 від 24.11.2025.
Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем надано належні докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн.
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо, випливає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже, господарський суд, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому, таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
У даному випадку, відповідач своїм правом на подання заперечень, заяви про зменшення розміру судових витрат тощо не скористався.
В свою чергу, позивач надав докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн, а колегія суддів у даному випадку не вбачає підстав втручатися у договірні відносини між позивачем та його представником.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн понесених під час апеляційного перегляду справи та підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим керуючись статтею 244 ГПК України вважає за необхідне прийняти додаткову постанову у справі №916/1197/25.
Керуючись ст.ст.129, 244, 281-284 ГПК України, колегія суддів -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у сумі 15 000,00 грн.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Додаткова постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Датою складання даної додаткової постанови є 10.03.2026.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Філінюк І.Г.