Справа №463/317/26
Провадження №3/463/331/26
10 березня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н.В. розглянувши матеріали, які надійшли від відділу превенції Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
За ч. 3 ст. 173-4 Кодексу про адміністративні правопорушення України, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №990881 від 09.01.2026 року вбачається, що 17.11.2025 року близько 14:14 год за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 будучи матір'ю гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є учасником освітнього процесу у приміщенні Львівської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №7 ЛМР допустив систематичне здійснення булінгу (цькування), що полягало у психологічному насильстві, а саме приниженні честі та гідності малолітньої особи ОСОБА_3 у тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації (мобільного телефону), а також у економічному насильстві, а саме забирання та пошкодження речей внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
В судове засідання з'явився ОСОБА_1 , законний представник потерпілого ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила, просила суд закрити провадження у справі.
Законний представник потерпілого, ОСОБА_4 , у судовому засіданні зазначила, що між хлопцями у шкоді був конфлікт, зазначила, що ОСОБА_2 , здійснював булінг відносно її сина ОСОБА_3 , а саме забирання та пошкодження речей, а також відбувалось приниженні честі та гідності у тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації (мобільного телефону). Долучила флешку з відеозаписами, які на її думку підтверджували викладене у протоколі.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши наявні докази у матеріалах адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
У відповідності санкції ч. 3 ст.173-4КУпАП відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть батьки, або особи, які їх замінюють.
Згідно частини 2 ст. 6 СК України, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 3 ст.173-4 КУпАП зазначено, що діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП - орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 256 КУпАП та вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06.11.2015 року та ст.256 КУпАП у протоколі про адмінправопорушення поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, адміністративна відповідальність батьків настає за вчинення малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Частиною 1 статті 173-4 КУпАП встановлена відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Згідно п. 3-1 ч.1 ст.1 Закону України Про освіту булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
·систематичність (повторюваність) діяння;
·наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
·дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Відповідно до п.31 ст.1Закону України "Про освіту" - типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Судом досліджені наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №990881 від 09.01.2026 року, відеозапис нагрудних камер працівників поліції долучений до матеріалів справи, заяву ОСОБА_5 , протокол №1 засідання комісії з розгляду випадків булінгу від 10.11.2025 року, пояснення ОСОБА_4 , поясненням ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_6 скріншоти переписки в месенжері «Viber», рапотрт працівників поліції, довідку від дитячого психолога, флеш носії з відезаписами на ньому долучений законним представником потерпілого до матеріалів адміністративної справи.
Оцінивши всі фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
При накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, як з особи, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 173-4, 268, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП та застосовувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Суддя Нор Н.В.