Справа №442/1147/26
Провадження №2/442/860/2026
11 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 через систему «Електронний Суд» звернулася в суд із вказаним вище позовом, у якому просить: стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 в її користь заборгованість тіла позики у розмірі 31112 грн. 00 коп. та відсотки за користування позикою у розмірі 25200 грн.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 25.05.2023 вона ( ОСОБА_1 ) надала в борг ОСОБА_2 40000 грн., що на момент їх передачі, становило 1065 доларів США, що підтверджується укладеним у формі електронного документу з використанням електронного підпису відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги» між сторонами Договором позики від 25.05.2023 та квитанціями про переказ всієї передбаченої договором грошової суми. Даним договором обумовлено, що він є оплатним та відповідач поверне їй позику та відсотки, не пізніше 25.11.2024.
Своїх зобов'язань за договором позики відповідач не виконав, на її прохання повернути борг добровільно не реагує та станом на день подання позову - не повернув, чим порушив виконання свого зобов'язання.
Така протиправна поведінка відповідача грубо порушує її права та інтереси, а тому вона змушена звернутися з даним позовом в суд за захистом порушених прав та інтересів.
Ухвалою від 13.02.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України - не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, суд встановив наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів
Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, «здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
За принциповими положеннями ст.12 ЦПК України, які встановлюють змагальність цивільного процесу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 25.05.2023 надала в борг ОСОБА_2 , 40000 грн. (на момент передачі еквівалентні 1065 доларів США), що підтверджується укладеним у формі електронного документу з використанням електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» між сторонами Договором позики від 25.05.2023 та квитанціями про переказ передбаченої договором грошової суми.
Згідно п. 4 Договору позики, Позичальник зобов'язався повернути Позикодавцеві грошові кошти до 25.11.2024.
Пунктом 2 Договору позики передбачено, що Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики в розмірі 7 (сім) % місячних, які мають виплачуватися щомісяця 25 числа до дня повернення позики. Договором також передбачена відповідальність за порушення умов договору, а саме у п.10 Договору вказано, що за порушення строків (терміну) повернення позики Позичальник зобов'язується сплатити пеню у розмірі 2% (два відсотки) від простроченої суми за кожен день прострочки.
Протягом дії договору Відповідач систематично порушував графік платежів, здійснював оплату нерегулярно, з порушенням строків, що призвело до постійного накопичення простроченої заборгованості.
Після настання кінцевого строку договору позики Відповідач продовжував здійснювати часткові платежі, що свідчить про визнання Відповідачем існування грошового зобов'язання. Останній платіж від Відповідача надійшов 30 вересня 2025 року.
У зв'язку з відсутністю у призначенні платежів зазначення конкретного періоду, отримані від Відповідача кошти зараховувалися в рахунок погашення найдавнішої заборгованості за відсотками, що відповідає загальним правилам виконання грошових зобов'язань відповідно до черговості, визначеної ст. 534 ЦК України.
Починаючи з 01.10.2025 відповідач повністю припинив виконання зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим наявна стійка прострочка виконання грошового зобов'язання. Станом на 10.02.2026 зобов'язання є не виконаним. Позивачем 08.01.2026 відповідачу направлено Вимогу (претензію), в якій Позивач вимагала повернути всю суму заборгованості в повному обсязі (докази направлення додаються).
Однак як встановлено судом, відповідач так і не повернув борг у вказаний в розписці строк.
Відповідно до статей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Згідно до п.1 ст.1049 діючого Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Із розрахунку наданого позивачем вбачається, що сума заборгованості за договором позики від 25.05.2023 станом на 10.02.2026 становить 56312 грн. 00 коп. та складається з: 31112 грн. - залишок неповернутого тіла позики; 25200 грн. 00 коп. - несплачені відсотки.
Системний аналіз наведених вимог законодавства та зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позов про стягнення боргу підставний та підлягає задоволенню, оскільки позикодавець вправі вимагати повернення позики, відсотків так як позичальник - відповідач, отримавши у власність передані йому позикодавцем позивачем гроші, став зобов'язаним повернути позикодавцю предмет позики в обумовлений договором позики строк.
Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.
Відповідно до ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України: у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким, чином, оскільки розгляд справи відбувся без повідомлення (виклику) учасників справи, повне судове рішення складено 11.03.2026, а відтак, датою ухвалення рішення є 11.03.2026.
Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 - 56312 (п'ятдесят шість тисяч триста дванадцять) гривень 00 копійок заборгованості за договором позики від 25.05.2023.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави - 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2026.
Суддя О.В. Крамар