Дата документу 26.02.2026
Справа № 334/1437/26
Провадження № 2/334/1821/26
26 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Філіпової І.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Дніпровським районним судом м. Запоріжжя та підлягає направленню за підсудністю, з наступних підстав.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.
Згідно позовної заяви ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді № 2384213 від 25.02.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної система соціальної сфери, про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення праві свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Разом із цим, згідно з ч.1ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Зазначені норми вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період.
Положеннями ч.1 ст.5Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують місце проживання особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Таким чином, переселенці, які покинули домівки внаслідок бойових дій та окупації місць їх постійного проживання, можуть звертатися з позовами до судів в районах тимчасового перебування. Якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як внутрішньо переміщена особа, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ за ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Отже, наразі встановлено, що відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , що відноситься до територіальної юрисдикції Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Частиною 9 ст.187 ЦПК України передбачено, що в разі, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1ст.378 ЦПК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Дніпровському районному суду м. Запоріжжя, у зв'язку з чим її необхідно передати за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27,31,32,258,260 ЦПК України,
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, направити до Києво-Святошинського районного суду Київської області за територіальної юрисдикції (підсудності.)
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Філіпова І. М.