Справа № 141/135/26
Провадження №2-н/141/8/26
10 березня 2026 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» № б/н від 02.03.2026 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ,
03.03.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» № б/н від 02.03.2026 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ.
Дослідивши подану заяву № б/н від 02.03.2026 та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ч. 2 ст. 167 ЦПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п'ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Так, згідно ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Натомість, в порушення п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України заявником не додано до матеріалів заяви копію укладеного між заявником та боржником договору про надання відповідних послуг в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Зокрема, заявником надано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційну пропозицію № 1, а також договір № 771602179 від 22.01.2026 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Як убачається зі змісту п. 1.1 договору № 771602179 від 22.01.2026 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим споживачам постачальником та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд зауважує, що вимоги до письмової форми правочину встановлені ст. 207 ЦК України. Разом з тим, надані заявником документи не можна вважати письмовою чи електронною формою правочину між ним та боржником.
Однак, наданий суду договір № 771602179 від 22.01.2026 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційна пропозиція № 1 не містять інформацію про дату його підписання, а також підпису споживача, відтак договір № 771602179 від 22.01.2026 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не може вважатись договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі між ТОВ «Енера Вінниця» та ОСОБА_1 , оскільки воля боржника на його укладання не зафіксована у будь-який спосіб, який передбачено ст. 207 ЦК України.
Поряд з цим, незважаючи на те, що заявником надано договір № 771602179 від 22.01.2026 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до боржника пред'явлено вимогу про стягнення заборгованості за електричну енергію, спожиту за минулий період , а саме з 01.04.2025 по 31.10.2025.
Окрім того, як убачається з матеріалів, доданих до заяви № б/н від 02.03.2026, умовами договору постачання електричної енергії постачальником електричних полуг та додатками до нього визначено, що адресою реєстрації споживача, та, відповідно, адресою розташування об'єкта нерухомого майна, до якого здійснювалось постачання електричної енергії, є АДРЕСА_1 , у той час як судом на виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України установлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Отже, адреса реєстрації місця проживання ОСОБА_1 відрізняється від адреси, зазначеної ТОВ «Енера Вінниця» у поданій заяві про видачу судового наказу.
При цьому, ТОВ «Енера Вінниця» не надано належних доказів в підтвердження того, що ОСОБА_1 є власником житла, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , або на іншій законній підставі користується ним та отримує послуги ЖКГ.
Суд зауважує, що за даними пошуку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за параметрами запиту РНОКПП боржника « НОМЕР_1 » інформації про зареєстровані речові права ОСОБА_1 на нерухоме майно не знайдено.
Таким чином, заява № б/н від 02.03.2026 про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
При цьому, суд роз'яснює, що за відсутності між стягувачем та боржником договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, стягувач не позбавлений можливості звернутися до боржника з вказаними вимогами в порядку позовного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З урахуванням установлених фактичних обставин справи № 141/135/26, суд доходить висновку про відмову заявнику у видачі судового наказу.
Принагідно суд роз'яснює заявнику, що згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 163, 165-167, 186, 260 ЦПК України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
2. Копію ухвали суду направити заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому ухвали суду.
Суддя С.В. Климчук