Справа № 128/3575/25
Іменем України
09 березня 2026 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені в ЄРДР за № 12025025050000106 від 02.08.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сосонка Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища технічна, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого дорожнім працівником ТОВ «АГРОШЛЯХБУД», раніше несудимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
ОСОБА_4 , виготовивши підроблене посвідчення тракториста-машиніста всупереч встановленому законодавством порядку, 01.08.2025 приблизно о 13 годині 00 хвилин, рухаючись за кермом навантажувача «CASE» державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі М-30, що в селищі Стрижавка Вінницького району Вінницької області, був зупинений інспекторами сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області у складі екіпажу «Жарт-53», які, згідно розстановки сил та засобів сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, перебували у зоні оперативного реагування, а саме - на території обслуговування відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області - селища Стрижавка Вінницького району Вінницької області для нагляду за безпекою дорожнього руху.
На вимогу інспекторів сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», пред'явити посвідчення тракториста-машиніста, на підставі якого ОСОБА_4 здійснював рух на зазначеному транспортному засобі, останній, достовірно знаючи про те, що відповідне навчання він не проходив, спеціальні іспити щодо отримання посвідчення тракториста-машиніста не здавав, усвідомлюючи, що право на керування даним транспортним засобом у встановленому законом порядку не набув, а також будучи обізнаним, що наявне у нього посвідчення тракториста-машиніста є підробленим, бажаючи набути певних суб'єктивних прав, діючи з прямим умислом та спеціальною метою - використання підробленого документа, надав на виконання законної вимоги для перевірки інспекторам сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 видане ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 25.02.2021, тим самим використав завідомо підроблений документ.
Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів бланк посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , яке видане 25.02.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на ім'я ОСОБА_4 не відповідає встановленим зразкам аналогічних бланків посвідчень тракториста-машиніста, що перебувають в офіційному обігу на території України.
У бланку посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , яке видане 25.02.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на ім'я ОСОБА_4 , фонові зображення лицьовоїта зворотної сторін (захисна сітка, мікротексту), штрихи вихідних даних, бланкових текстів, серії та номеру бланку нанесено за допомогою знакодрукуючого пристрою з електрофотографічним способом нанесення зображень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. Суду пояснив, що він працює дорожнім працівником в ТОВ «АГРОШЛЯХБУД» і йому для виконання своїх функцій необхідно було посвідчення тракториста -машиніста, якого в нього не було. Навчатися для отримання такого документа та відкриття відповідної категорії у нього також не було часу; тому він вирішив знайти оголошення на «ОLX». Тому, ще в 2021 році він зробивши замовлення та отримавши НП бланк посвідчення, вніс в нього свої анкетні дані і використовував на роботі. Однак, літом 2025 року, коли їхня бригада працювала в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області біля кар'єру, він був зупинений інспектором поліції, який перевіривши його посвідчення, виявив в подальшому підробку. Про скоєне він дуже жалкує, запевняючи суд у неповторенні подібного, готовий нести відповідальність за вчинене.
За згодою обвинуваченого, прокурора, згідно ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім даних, що характеризують особу обвинуваченого, наявності чи відсутності речових доказів та судових витрат, і при цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумніву у добровільності його позиції, а також роз'яснено, що в такому випадку обвинувачений буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Згідно ст. 377 КПК України, суд діє в межах висунутого обвинувачення.
В силу п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.
При розгляді даного кримінального провадження, суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше несудимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, позитивно характеризується за місцем проживання, кається у вчиненому, вину визнав, в дебатах висловив щирий жаль з приводу вчинених ним дій та осуд своєї поведінки; класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до переконання про призначення ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті у виді штрафу.
Крім того, призначення даного виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України, а також підлягає до зняття арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.08.2025.
Суд відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України стягує з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у загальній сумі 4 457 грн 00 коп.
До вступу вироку суду в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирається.
Суд також вважає за доцільне зауважити, що частиною першою статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України регламентовано, що засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. Тому, зважаючи на приписи абзацу третього пункту 2 частини четвертої статті 374 КПК, згідно з якими у резолютивній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою, зокрема, початок строку відбування покарання, суд вважає за необхідне зазначити, що строк відбування кримінального покарання у виді штрафу слід рахувати саме з дня набрання вироком законної сили.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 373, 374, 394, КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн 00 коп.
Строк відбування призначеного покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
До вступу вироку в законну силу міра запобіжного заходу ОСОБА_4 не обирається.
Речові докази, в межах кримінального провадження за № 12025025050000106 від 02.08.2025, а саме: посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , яке видане 25.02.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на ім'я ОСОБА_4 , яке поміщено до спеціального пакету НПУ CRI 1249524 - знищити. Скасувати арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.08.2025 (справа № 127/24390/25) на майно, вилучене під час огляду 01.08.2025, в рамках кримінального провадження № 120250250500000106 внесеного до ЄРДР 02.08.2025, а саме: посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , яке видане 25.02.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на ім'я ОСОБА_4 , яке поміщено до спеціального пакету НПУ CRI 1249524.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у даному кримінальному провадженні у загальні сумі 4 457 грн 00 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя ОСОБА_7