Справа № 522/23321/25-Е
Провадження № 2/947/962/26
10.03.2026 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Короткий виклад позовних вимог
Позивач ТОВ «КОШЕЛЬОК», від імені та в інтересах якого діє представник - Гурський Г.Ю., через систему «Електронний суд», звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 3426208804-600501 від 30.01.2022 в розмірі 11 920,00 грн; судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн просять покласти на відповідачку.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 30.01.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» був укладений договір № 3426208804-600501 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на умовах строковості, зворотності, платності, на суму кредиту у розмірі 5000,00 грн з початковим строком кредитування - 20 днів з дисконтною відсотковою ставки, яка становить 2,5% на добу за початковий строк кредитування (лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. договору; базовою процентною ставкою, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору; за яким відповідачка зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК». Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор 6465, для підписання кредитного договору №3426208804-600501. Відповідачка не повернув своєчасно суму позики, нараховані відсотки за користування позикою для погашення заборгованості за позикою, відповідно до умов договору кредиту. Однак, відповідачка не виконала свої зобов'язання за укладеним договором, не повернула кредит та не сплатила проценти, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 11 920,00 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту: 4 000,00 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою - 7 920,00 грн. У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.
З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відзив на позовну заяву
Правом подання відзиву на позов відповідачка не скористалась.
Процесуальні дії та рух справи
Позивач через систему «Електронний суд» 21.10.2025 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з вказаною позовною заявою.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2025 матеріали цивільної справи передано за підсудністю на розгляд до Київського районного суду м. Одеси в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.
Згідно з матеріалами справи відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 04.12.2025 справу прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачці визначений п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідачки.
Згідно з Довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення, поштове відправлення повернулось до суду з відміткою від «адресат відсутній», що є належним повідомленням відповідачки про розгляд справи.
Від відповідачки відзив на позовну заяву, заяви та/або клопотання, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до суду не надійшли.
Позивач у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобуне здійснювалось.
Встановлені фактичні обставини справи
10.06.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладений Договір №2890316927-367311 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (Далі Договір, Договір № 2890316927-367311).
Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Договору № 2890316927-367311кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит у сумі 7150,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту споживчий кредит.
Згідно з 2.1 Договором, кредит надається строком на 16 днів, початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.
Сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом.
Відповідно до п. 2.3 Договору, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1 цього Договору.
Згідно з п. 2.4 Договори, кредит надається Позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказании? Позичальником у заявці.
Датою отримання кредиту вважається дата списання відповідноі? суми з рахунку Кредитодавця. Вищезазначена дата отримання кредиту зазначається у Графіку розрахунків, що є Додатком до цього Договору (п. 2.5 Договору).
Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок Кредитодавця (п.2.6 Договру).
Відповідно до пунктів 3.1 - 3.10 Договору, проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.
Нарахування процентів за цим Договором здіи?снюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно) (п. 3.2 Договору).
Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здіи?снюватиметься згідно графіка платежів, що є Додатком до цього Договору (п. 3.3 Договору).
Відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону Украі?ни “ Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для Позичальника ( у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсотковоі? (процентноі?) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього Договору за умови дотримання Позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього Договору, становить 9581 грн, або 134% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 2431 грн, або 34% від суми кредиту (п. 3.4. Договору).
Сторони погоджуються що у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п.2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов'язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2% від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2% за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту.
Таким чином зобов'язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов'язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору (п. 3.5. Договору).
Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на наступних умовах (п. 3.6. Договору):
-зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду (п. 3.7 Договору);
-з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 730% річних, що становить 2% в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (п. 3.8. Договору);
-у разі порушення Позичальником своїх зобов'язань щодо погашення суми Кредиту та/або процентів за користування ним, Кредитодавець має право нараховувати Позичальнику пеню у розмірі до 2-х % від залишку суми Кредиту за кожний день прострочення повернення Заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення Заборгованості за Кредитом (п.3.9 Договору).
Погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово пеня, прострочені проценти, проценти, а в наступну чергу - сума кредиту (п. 3.10. Договору).
Згідно з Графіком розрахунків, який є Додатком № 1 до Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2890316927-367311 від "10" червня 2021 року, та є невід'ємною частиною цього договору, передбачено, що сукупна вартість Кредиту за Дисконтною ставкою складає 32% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 2288 грн (у грошовому вираженні) та включає в себе:
1) проценти за користування Кредитом у розмірі 2.00% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 143 грн (у грошовому виразі);
2) суму Кредиту у розмірі 7150.00 (у грошовому вираженні).
Також Графіком передбачено, що у випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, Термін платежу автоматично зміщується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту, та є першим днем користування Кредитом починаючи з дати отримання Кредиту Позичальником. У разі користування Кредитом понад строк, вказании? в п. 1.2 Договору, до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою, в порядку передбаченому Договором. Плата за користування кредитом (проценти) становить 730% річних від суми кредиту за кожен день користування кредитом, що становить (2,288.00) гривень.
Судом також встановлено, що відповідно до п.п. 9.1, 9.4. Договору, цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму. Невід'ємною частиною цього Договору є «Правила надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК»». Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких знаходиться на сайті кредитодавця: https://koshelok.net.
Правила надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (далі - Правила) визначають порядок і умови надання та обслуговування Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (надалі «Кредитодавець») грошових коштів на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору.
Відповідно до умов розділу Правил, зокрема п.п. 5.19, 5.20 Розділу 5, п.п. 6.1, 6.2, 6.4 розділу 6 Правил заявник підписує Договір накладанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно розділу 5 цих Правил. Кредитодавець підписує Договір шляхом використання факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Кредитодавця згідно розділу 5 цих Правил після повної ідентифікації особи Заявника/Позичальника відповідно до цих Правил, Договору та внутрішньої політики з надання кредитів Кредитодавця. Заявник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма істотними умовами Договору з моменту підписання Договору за допомогою електронного підпису в Особистому кабінеті, доступ до якого здійснюється за допомогою унікальної комбінації Логіну та Паролю Особистого кабінету. Сторони домовилися, що Договір укладається в електронній формі, а саме: на Сайті Кредитодавця https://koshelok згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Підписання Позичальником Договору відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Безпосереднє підписання Договору, Додаткової угоди, Графіку платежів та інших документів здійснюється Позичальником шляхом надсилання Позичальником Кредитодавцю одноразового ідентифікатора через свій Особистий кабінет. Одноразовий ідентифікатор надсилається Кредитодавцем Заявнику/Позичальнику засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації на Сайті Кредитодавця шляхом направлення електронного листа на адресу електронної пошти, яка зазначена у Заявці (або вказана у Особистому кабінеті Заявника/Позичальника), та/або СМС-повідомленням на мобільний телефон, вказаний у Заявці (або вказаний у Особистому кабінеті Заявника/Позичальника). Виконання цих дій означає прийняття Позичальником всіх умов Договору та його укладання в електронному вигляді,що згідно пункту 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноруч. Підписання сторонами Договору в електронному вигляді створює такі ж правові зобов'язання та наслідки, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в письмовій формі.
Відповідно до п. 9.5 Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись одноразовим ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до листа АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК'про підтвердження платежу адресованого на адресу ТОВ «КОШЕЛЬОК», відповідно до якого 10.06.2021 о 09:07:12 години з сумою платежу 7150,00 грн операція з переказу грошових коштів була успішно проведена та зарахована на картку№ НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 , Код авторізації344962).
На підтвердження вищевказаногоТОВ «ТАС ЛІНК» надано повідомлення, що 10.06.2021 о 09:07:14 годині була проведена успішна транзакція (ордер ID транзакції 13cd2c9f-0267-4a18-a985-60c1ac0b95d5) про зарахування коштів клієнту на картку НОМЕР_2 в сумі 7150,00 грн, опис замовлення: «Видача кредитних коштів, Договор займа № 2890316927-367311).
Мотиви суду
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом п.п. 10,11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцемі третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно з п.п. 5, 7 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Відповідно до ч.ч. 3-6,8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 90 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» унікальний ідентифікатор - комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронній документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Статтями 17, 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання (ч. 1 ст. 17 Закону). Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки (ч. 5 ст. 18 Закону).
Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі №757/40395/20 підтвердив, що укладення кредитного договору через особистий кабінет із підтвердженням за допомогою смс-коду відповідає вимогам письмової форми правочину.
В іншій справі від 12.01.2021 №524/5556/19 Верховний Суд дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є … комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено …»
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у справі від 07.10.2020 №127/33824/19, де зазначив, що «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету й договір між позичальником та ТОВ не був би укладений», а також зазначив, що електронний договір, укладений шляхом послідовності дій, передбачених системою (зокрема підтвердження через смс-код), має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ із власноручним підписом.
Як вбачається з матеріалів справи Договір № 3426208804-600501 від 30.01.2022 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого чинного законодавства України.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до листа АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК» про підтвердження платежу адресованого на адресу ТОВ «КОШЕЛЬОК», відповідно до якого 10.06.2021 о 09:07:12 години з сумою платежу 7150,00 грн операція з переказу грошових коштів була успішно проведена та зарахована на картку № НОМЕР_2 (TSL_ID 100978, Код авторізації 344962).
На підтвердження вищевказаногоТОВ «ТАС ЛІНК» надано повідомлення, що 10.06.2021 о 09:07:14 годині була проведена успішна транзакція (ордер ID транзакції 13cd2c9f-0267-4a18-a985-60c1ac0b95d5) про зарахування коштів клієнту на картку НОМЕР_2 в сумі 7150,00 грн, опис замовлення: «Видача кредитних коштів, Договор займа №2890316927-367311).
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачкою не визнавався недійсним.
З урахуванням принципу тлумачення favorcontractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2021 у справі № 607/11746/17).
Враховуючи викладе суд вважає доведеними факт укладання 10.06.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 договору №2890316927-367311в електронній формі і виконання ТОВ «КОШЕЛЬОК» свої зобов'язання перед відповідачкою.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами оскільки вони уклали договір та набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за Договором № 2890316927-367311 від 10.06.2021, заборгованість ОСОБА_1 становить 20695,00грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту: 7150,00 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою -13545,00 грн.
Заперечень щодо правильності розрахунку заборгованості відповідачкою не заявлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проте, суд не погоджується з сумою заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідачки та сумою, яка міститься в розрахунку заборгованості за Договором №2890316927-367311 від 10.06.2021 з огляду на наступне.
Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Частиною 1 ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до п.п. 3.1-3.3 Договору, проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом. Нарахування процентів за цим Договором здіи?снюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здіи?снюватиметься згідно графіка платежів, що є Додатком до цього Договору.
Графіком затверджена Дисконтна процентна ставка у розмірі 32% від суми кредиту або 2288,00 грн (в день вона складає 2% від суми кредиту або 143,00 грн).
Пунктами 3.4-.3.5 Договору, передбачено, що відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону Украі?ни “ Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для Позичальника ( у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсотковоі? (процентноі?) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього Договору за умови дотримання Позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього Договору, становить 9581 грн., або 134% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 2431 грн., або 34% від суми кредиту.
Також передбачено, що сторони погоджуються що у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п.2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов'язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2% від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2 % за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов'язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов'язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору.
При цьому, як встановлено судом, у пункті 2.1 Договору від 10.06.2021 сторонами узгоджено, що кредит надається на 16 днів, початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.
Відповідно до пункту 2.2 Договору сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.
Вказані строки дії Договору визначені і в паспорті споживчого кредиту до Договору № 2890316927-367311 від 10.06.2021.
Згідно з детальним розрахунком відповідачкою не здійснено оплату в межах Лояльного періоду, тобто до 25.06.2021, всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом. Перший платіж відповідачкою здійснений 01.07.2021, тобто після завершення строку Лояльного періоду.
Отже, строк Лояльного періоду не продовжений.
У той же час згідно із п.3.6 Договору Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом.
При цьому, як вже встановлено судом, згідно з Графіком платежів кредитного договору №2890316927-367311 вбачається, що грошові кошти надано ОСОБА_1 на період до 25.06.2021, сума кредиту 7150,00 грн, нараховані процента 2288,00 грн, до сплати 9438,00 грн.
Сукупна вартість Кредиту за Дисконтною ставкою складає 32% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або дві тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 00 копійок. (у грошовому вираженні) та включає в себе:
1) проценти за користування Кредитом у розмірі 2,00% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 143,00 грн;
2) суму Кредиту у розмірі 7150,00.
Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» інформація, що надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.
Зазначення у договорі двох строків кредитування призводить до неправильного, а то й різного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема, позичальником.
Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови кредитного договору №2890316927-367311 щодо строку його дії - 16 календарних днів до 25.06.2021, згідно пункту 2.1 чи 106 календарних днів (16 днів + 90 днів продовження строку, згідно 212 ЦК України) відповідно до п.3.6. Договору, тому потрібно застосовувати правило тлумачення contra proferentem.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження №61-8829сво21) зазначено, що: «Contra proferentem (лат. Verba chartarum fortiusaccipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (notindividuallynegotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (underthedominantinfluenceofoneoftheparty).
Contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №613/1436/17).
Однак, позивач, нараховуючи заборгованість, виходив з іншого строку кредитування (пункт 3.7 кредитного договору), що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків сторін договору, в той час коли відповідач, як споживач банківських послуг, є слабшою стороною цих правовідносин.
Окрім того, зазначення в кредитному договорі двох різних строків кредитування призвело до неясності такої умови договору, як строк кредитування, що в даному випадку слід тлумачити проти того, хто їх написав (Contra proferentem), а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору.
У даному випадку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статі 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).
Враховуючи наведене, у тому числі відсутність факту виконання позичальником умов, за яких строк Лояльного періоду у 16 днів продовжується, суд дійшов висновку, що починаючи з 25.06.2021, після завершення строку кредитування тривалістю у 16 днів, у ТОВ «КОШЕЛЬОК», як кредитодавця, відсутнє право нараховувати проценти за кредитним договором № 2890316927-367311.
Окрім того, суд зазначає, що невиконання зобов'язань або неналежне виконання договірних зобов'язань у зв'язку із незабезпеченням виконання договірних зобов'язань між боржником та кредитором не може розглядатися як «відкладальна умова» в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, оскільки фактично призводить до інших умов договору (строку кредитування), які визначений між сторонами згідно кредитного договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що п.3.6 Договору прямо суперечить п.2.1 цього Договору, паспорту споживчого кредиту, графіку погашення кредиту та фактично застосовується до позичальника, як штрафні санкції.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18) та в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 712/9613/15-ц (провадження № 61-46733св18), на які заявник послався в касаційній скарзі, вказано, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.
З розрахунку заборгованості за Договором № 2890316927-367311 вбачається, що 01.07.2021 відповідачка внесла кошти на погашення заборгованості за договором в сумі 2900,00 грн. Позивачем вказані кошти зараховані в оплату відсотків за користування кредитом.
Ураховуючи, що суд виснував про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7150,00 грн та процентів за користування позикою (нарахованих в межах 16-денного строку кредитування) у розмірі 2288,00 грн, то внесені відповідачкою грошові кошти у розмірі 2900,00 грн відповідно до умов договору (зокрема порядку погашення заборгованості: спочатку проценти, потім тіло кредиту) мають бути розподілені наступним чином:
-в рахунок погашення процентів за користування позикою (нарахованих в межах 16-денного строку кредитування) у розмірі 2288,00 грн (розрахунок різниці: 2900 - 2288 = 612 грн);
-в рахунок погашення заборгованості за тілом позики 6538,00 грн (розрахунок: 7150 - 612).
Таким чином заборгованість за нарахованими в межах 16-денного строку кредитування процентами у розмірі 2288,00 грн є погашеною. Розмір заборгованості за тілом позики, ураховуючи зарахування в його погашення грошових коштів у розмір 612,00 грн, становить 6538,00 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідачки.
Ураховуючи, що відповідачка взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконала, доказів які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, чи про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, суду не надано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за сумою кредиту за Договором № 2890316927-367311 від 10.06.2021 в розмірі 6538,00 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на 31,59% (6538 х 100 / 20695), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 765,24 грн (2422,40 х 31,59%) покладаються на відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу
Позивач просить покласти на відповідачку витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025 року укладеного між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та додаток до договору від 11.08.2025 про надання правничої допомоги від 12.02.2025 року з переліком послуг, що входять до складу правничої допомоги із зазначенням загальної суми 10000,00 грн; копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю Гурського Г.Ю. серії ДН № 5506 від 13.05.2019 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 висловив позицію про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
У поставні від 22 жовтня 2025 року по справі № 761/415/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду також виснував, що за відсутності клопотання іншої сторони суд не може зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Клопотань про зменшення витрат на правову допомогу не надходило.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що витрати пов'язані з оплатою правової допомоги у розмірі 10000,00 грн є співмірними позовним вимогам.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи, що суд частково задовольнив позовні вимоги на 31,59%, то витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, тобто в сумі 3159,00 грн (10 000 х 31,59%).
Керуючись ст. ст. 12, 81, 137, 141, 247, 263-265, 279, ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договоромзадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за Договором № 2890316927-367311 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10.06.2021 в розмірі 6538 (шість тисяч п'ятсот тридцять вісім) гривень 00 копійок, яка становить заборгованість за тілом позики.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» витрати по сплаті судового збору в сумі 765 (сімсот шістдесят п'ять) гривень 24 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3159 (три тисячі сто п'ятдесят дев'ять) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», ЄДРПОУ: 40842831, юридична адреса: 08135, Київська обл., Бучанський р-н, с.Чайки, вул. Антонова, 8А.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду підписане 10.03.2026.
Суддя Ю. А. Скриль