Справа № 947/38628/21
Провадження № 2/947/1687/26
з процесуальних питань
09.03.2026
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Петрової А.М.,
представників відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Одесі клопотання представника позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про прийняття заяви про уточнення позовних вимог та клопотання представника відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_9 , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Одеської міської ради про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок,
06.12.2021 року позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом, в якому просили: визнати недійсним та скасувати рішення Одеської міської ради №3075-V від 10.07.2008 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,0609 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель; визнати недійсним державний акт серії Р1 №496327 на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_9 площею 0,0609 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:26:012:0047, скасувати державну реєстрацію права на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:26:012:0047, виключити з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:26:012:0047, та припинити право власності ОСОБА_9 на земельну діляку кадастровий номер 5110136900:26:012:0047; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_9 площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:26:012:0062, скасувати державну реєстрацію права на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:26:012:0062, виключити з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:26:012:0062, та припинити право власності ОСОБА_9 на земельну діляку кадастровий номер 5110136900:26:012:0062; визнати недійсним деражавний акт про право власності на земельну ділянку ОСОБА_9 площею 0,0064 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:26:012:0063, скасувати державну реєстрацію права на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:26:012:0063 та виключити з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:26:012:0063.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_9 , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Одеської міської ради про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок, - задовольнити частково. Скасовано рішення Одеської міської ради №3075-V від 10.07.2008 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,0609 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Визнано недійсним державний акт серії Р1 №496327 на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_9 площею 0,0609 га за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:26:012:0047, скасувати державну реєстрацію права на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:26:012:0047, виключити з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:26:012:0047 та припинити право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:26:012:0047. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_9 площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:26:012:0062, скасувати державну реєстрацію права на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:26:012:0062 та виключено з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:26:012:0062.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - відмовлено.
Стягнуто з відповідачів ОСОБА_9 , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Одеської міської ради на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у рівних частках сплачені судові витрати у розмірі 25854,20 грн., що складаються з витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи на суму 11326,20 грн. та витрат на сплату судового збору на суму 14528 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 02 липня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Подорожнього А.С., подану в інтересах ОСОБА_9 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 липня 2023 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 12 листопада 2025 року касаційну скаргу адвоката Подорожнього А.С., подану в інтересах ОСОБА_9 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 7 липня 2023 року та Постанову Одеського апеляційного суду від 2 липня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_9 , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Одеської міської ради про: скасування рішення Одеської міської ради від 10 липня 2008 року № 3075-V; визнання недійсним державного акта серії Р1 № 496327 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0609 га з кадастровим номером 5110136900:26:012:0047, розташовану на АДРЕСА_1 , скасування державної реєстрацію права на вказану земельну ділянку, виключення з Державного земельного кадастру відомостей про неї та припинення права власності ОСОБА_9 на зазначену земельну ділянку; визнання недійсним виданого ОСОБА_10 державного акта на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 5110136900:26:012:0062, розташовану на АДРЕСА_1 , скасування державної реєстрації права на вказану земельну ділянку, виключення з Державного земельного кадастру відомостей про неї та припинення права власності ОСОБА_9 на зазначену земельну ділянку скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 7 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 2 липня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_9 , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Одеської міської ради про визнання недійсним виданого ОСОБА_10 державного акта на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0064 га з кадастровим номером 5110136900:26:012:0063, розташовану на АДРЕСА_1 , скасування державної реєстрації права на вказану земельну ділянку, виключення з ДЗК відомостей про неї та припинення права власності ОСОБА_9 на зазначену земельну ділянку залишено без змін.
Матеріали цивільної справи надійшли до суду 06 січня 2026 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 16.01.2026 року справу було передано судді Куриленко О.М.
17.02.2026 року до канцелярії суду від представника позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 надійшла заява, в якій вона просила розглядати позовні вимоги у наступній редакції: скасувати рішення Одеської міської ради №3075-V від 10.07.2008 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,0609 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку i господарських будівель. Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №719660 за №010950500240 від 22.04.2009 року на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_10 площею 0,0609 га за адресою: АДРЕСА_1 (в державному акті зазначено адресу: АДРЕСА_1 ) кадастровий номер 5110136900:26:012:0047, скасувати державну реєстрацію права на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:26:012:0047, виключити з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:26:012:0047 та припинити право власності ОСОБА_10 на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:26:012:0047. Визнати недійсним державний акт РІ № 496327 за № 1573/6891 від 29.05.2002 року на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_10 площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 (в державному акті зазначено адресу: АДРЕСА_2 ) кадастровий номер 5110136900:26:012:0062, скасувати державну реєстрацію права на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:26:012:0062 та виключити з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:26:012:0062». Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 (PHOKIII НОМЕР_4 ) сплачені судові витрати.
17.02.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просив витребувати у Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради технічну документацію, погодженні дозволи, схеми про організацію міжквартального проїзду між будинками за адресами: АДРЕСА_3 та будинок АДРЕСА_4 ; інформацію про забудовника міжквартального проїзду між будинками за адресами: АДРЕСА_3 та будинок АДРЕСА_4 ; технічну документацію на гараж, дозвіл на початок будівельних робіт, документ про введення в експлуатацію та реєстрацію права власності гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , та який належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; інформацію, що стало підставою реєстрації права власності на гараж, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , та який належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
У підготовче судове засіданні, призначене на 09.03.2026 року, представник позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 не з'явилася, звернулася з клопотанням про відкладення підготовчого судового засідання у зв'язку з проходженням стаціонарного лікування. Однак, матеріали справи не містять доказів перебування представника позивачів на стаціонарному лікуванню, а містять лише електронне направлення, яке датовано ще 06.02.2026 року, у зв'язку з цим, суд вважає причини неявки у підготовче судове засідання представника позивачів не поважними.
Представник відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти прийняття заяви про уточнення позовних вимог та просив задовольнити клопотання про витребування доказів по цивільній справі.
Представники відповідача Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - Степко Елла Валентинівна залишила вирішення клопотань про прийняття заяви про уточнення позовних вимог та витребування доказів по цивільній справі на розсуд суду.
Представники відповідача Одеської міської ради - Бутрик Анастасія Олегівна не заперечувала проти задоволення клопотань про прийняття заяви про уточнення позовних вимог та витребування доказів по цивільній справі.
Суд, вивчивши заяву про уточнення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, з метою незатягування процесуальних строків розгляду справи, приходить до висновку про те, що відповідна заява має бути прийнята судом до розгляду, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.4 статті 4 ЦПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Права та обов'язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України, процесуальні права та обов'язки сторін встановлені статтею 49 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
На даний час, як і станом на час надходження заяви про зміну позовних вимог, розгляд справи перебуває на стадії підготовчого провадження, отже уточнена позовна заява подана у межах процесуального строку, передбаченого ст. 49 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому судовому засідання суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Верховний суд у постанові № 910/18389/20 від 22.07.2021 зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Приймаючи до уваги зміст поданого процесуального документа, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття до розгляду заяви про уточнення позовних вимог.
Заслухавши клопотання представника відповідача про витребування доказів, думку сторін, вивчивши матеріали справи суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.
Згідно вимог частин 1-3 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено про те, які вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, суд приходить до висновку про задоволення вищевказаного клопотання, так як відомості які містяться у вказаних документах мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до частини 5 ст. 84 ЦПК України суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.
Відповідно до частини 11 ст. 119 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень
Одночасно суд зазначає, що судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.
Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.
Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов'язковість рішень суду»
Також згідно ст. 11 «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 49, 84, 116, 118, 119, 197, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про прийняття заяви про уточнення позовних вимог від 17.02.2026 року, - задовольнити.
Прийняти заяву про зміну позовних вимог в редакції від 17.02.2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_9 , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Одеської міської ради про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок. В подальшому розглядати справу з урахуванням цих вимог.
Роз'яснити відповідачам, що вони мають право надати відзив на позовні вимоги, в редакції від 17.02.2026 року, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про уточнення позовних вимог. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачам п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі, - задовольнити.
Витребувати у Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 45839467):
- технічну документацію, погоджені дозволи, схеми про організацію міжквартального проїзду між будинками за адресами: АДРЕСА_3 та будинок АДРЕСА_4 ;
- інформацію про забудовника міжквартального проїзду між будинками за адресами: АДРЕСА_3 та будинок АДРЕСА_4 ;
- технічну документацію на гараж, дозвіл на початок будівельних робіт, документ про введення в експлуатацію та реєстрацію права власності гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , та який належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
- інформацію, що стало підставою реєстрації права власності на гараж, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , та який належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відкласти підготовче засідання на 14 квітня 2026 року об 14 год. 00 хв.
Пред'явити дану ухвалу до виконання та отримати витребувані докази доручити відповідачу ОСОБА_9 та/або його представнику за довіреністю (ордером), поклавши на нього витрати необхідні для виконання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Куриленко