Справа № 947/7234/26
Провадження № 1-кс/947/2338/26
17.02.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. начальника відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоровя особи слідчого відділу ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12026162480000218 від 14.02.2026 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, який перебуває на посаді водія-електрика третього відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому звані «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
Як вбачається з клопотання, 14.02.2026 року приблизно об 11:00 годині оперуповноважений відділу активних заходів Головного оперативно розшукового відділу 26 Прикордонного загону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , перебував за адресою: АДРЕСА_2 та виконував оперативні заходи згідно поставленого бойового розпорядження, та доручення слідчого.
В подальшому до ОСОБА_8 під'їхав автомобіль марки «Рено Дастер» чорного кольору, державний номер НОМЕР_2 , з якого вийшли три співробітники РТЦК та СП один із яких представився як ОСОБА_4 , яким оперуповноважений відділу активних заходів Головного оперативно розшукового відділу НОМЕР_3 Прикордонного загону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , повідомив що він співробітник прикордонної служби та пред'явив службове посвідчення, в подальшому в ході розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , виник раптовий словесний конфлікт, в ході якого в ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її на посаді водія-електрика третього відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому звані «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, 14.02.2026 року об 11 годині 00 хвилини, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень оперуповноваженому відділу активних заходів Головного оперативно розшукового відділу НОМЕР_3 Прикордонного загону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , який знаходився навпроти нього, та у відповідності до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є співробітником правоохоронного органу, тримаючи у правій руці заздалегідь підготовлений ним, для заподіяння тілесних ушкоджень балончик із засобом для захисту сльозоточивої та дратівливої дії (ТЕРЕН-4М), діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, та бажаючи їх настання, порушуючи суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність правоохоронних органів, їх авторитет та життя і здоров'я правоохоронця, з мотивів явної неповаги до авторитету органів державної влади та правоохоронної діяльності в цілому, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 , є працівником 26 Прикордонного загону, а саме: оперуповноваженим відділу активних заходів Головного оперативно розшукового відділу НОМЕР_3 Прикордонного загону військової частини НОМЕР_1 , який перебуває при виконанні службових обов'язків, направив у бік його обличчя сопло вищезазначеного балона, та розпилив його вміст в обличчя та очі ОСОБА_8 , внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку шкіри обличчя.
За викладених обставин, 15.02.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконання цим працівником службових обов'язків.
Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
У судовому засіданні -
Прокурор просив застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт.
Захисник підозрюваного не заперечувала проти задоволення клопотання.
Підозрюваний з підозрою погодився та щодо застосування запобіжного заходу підтримав думку свого захисника.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно матеріалів поданого клопотання, 15.02.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконання цим працівником службових обов'язків.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 від 14.02.2026 року; показаннями потерпілого ОСОБА_8 від 14.02.2026 року; довідкою ОСОБА_8 з КНП «МКЛ №1» ОМР від 14.02.2026 року; показаннями свідка ОСОБА_9 від 14.02.2026 року; показаннями свідка ОСОБА_10 , від 14.02.2026 року.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення такого злочину.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні злочину (зокрема - позбавленням волі на строк п'ять років), а також те, що підозрюваний неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про його слабкі соціальні зв'язки, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи також те, що підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані потерпілого та свідків, на показання яких наразі посилається сторона обвинувачення в обґрунтування пред'явленої йому підозри, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним на потерпілого та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків є об'єктивним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих і свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, особистого зобов'язання та особистої поруки є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України в умовах дії воєнного стану на території держави, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку, що доцільним буде застосування відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 14.04.2026 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрюваного строком до 14.04.2026 року, в межах строку досудового розслідування, обов'язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчих СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, які входять до групи слідчих по даному кримінальному провадженню, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова 15А, за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1