Дата документу 10.03.2026
Справа № 501/98/26
1-кп/501/49/26
Іменем України
10 березня 2026 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області, суддя ОСОБА_1
Секретар судового засідання - ОСОБА_2
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42025164690000030 від 28.04.2025
Прокурор - ОСОБА_3
Захисник - ОСОБА_4
Обвинувачений:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Кропивницький Кіровоградської області, з вищою освітою, не одружений, не має дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на момент інкримінованого злочину працював провідним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , на теперішній час не працює, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Формулювання обвинувачення
ОСОБА_5 діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, направлений на одержання неправомірної вигоди, з метою особистого незаконного збагачення, висловив ОСОБА_6 пропозицію здійснити вплив за надання йому неправомірної вигоди на прийняття рішення невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) уповноваженими на виконання функцій держави та одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 , уповноваженими на виконання функцій держави, щодо зняття ОСОБА_6 з розшуку в структурі ІНФОРМАЦІЯ_5 , як особи, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації та порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку з не оновленням (уточненням) облікових (персональних) даних, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційні підготовку та мобілізацію», та невстановленими службовими особами військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо визнання ОСОБА_6 непридатним до військової служби за ст. 30а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби (далі - Розклад хвороб), із подальшим виключенням з військового обліку за наступних обставин:
- 27.04.2025 о 10 год. 15 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому місці, конспіруючи свою протиправну діяльність, засобами мобільного зв'язку у месенджері «WhatsApp», використовуючи свій акаунт закріплений за його абонентським номером телефону НОМЕР_1 , висловив ОСОБА_6 пропозицію здійснити вплив за надання йому неправомірної вигоди у розмірі 10 000 гривень на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме невстановленою досудовим розслідуванням службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо зняття ОСОБА_6 з розшуку, як особи, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації та порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку з не оновленням (уточненням) облікових (персональних) даних, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційні підготовку та мобілізацію», а 30.04.2025 близько 18 год. 35 хв., перебуваючи на робочому місці, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , одержав від ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, раніше обумовлену ним, ОСОБА_5 , неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 10 000 гривень за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме невстановленою досудовим розслідуванням службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо зняття ОСОБА_6 з розшуку, як особи, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації та порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку не оновленням (уточненням) облікових (персональних) даних, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційні підготовку та мобілізацію»;
- продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди, 14.05.2025 о 12 год. 27 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, конспіруючи свою протиправну діяльність, під час телефонної розмови засобами мобільного зв'язку у месенджері «WhatsApp», використовуючи свій акаунт закріплений за його абонентським номером телефону НОМЕР_1 , висловив ОСОБА_6 пропозицію здійснити вплив за надання йому, ОСОБА_5 , неправомірної вигоди у розмірі 6 000 грн на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме невстановленими особами ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо визнання ОСОБА_6 непридатним до військової служби за ст. 30а Розкладу хвороб, із подальшим виключенням з військового обліку та 20.06.2025 близько 10 год. 37 хв. в ході зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 біля магазину «Сусіди» в м. Чорноморськ, Одеської області по вул. Данченка, буд. 17, ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, частину обумовленої ОСОБА_5 неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн. за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме невстановленими особами ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо визнання ОСОБА_6 непридатним до військової служби за ст. 30а Розкладу хвороб, із подальшим виключенням з військового обліку;
- продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди, 01.09.2025 близько 14:25 год., ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому місці, конспіруючи свою протиправну діяльність, засобами мобільного зв'язку у месенджері «WhatsApp», використовуючи свій акаунт закріплений за його абонентським номером телефону НОМЕР_1 висловив ОСОБА_6 пропозицію здійснити вплив за надання йому неправомірної вигоди у розмірі 12 000 грн на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо зняття ОСОБА_6 з розшуку, як особи, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації та яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку з не проходженням «відмовою від проходження» ВЛК та виключення з військового обліку та 04.09.2025, близько 13 год. 10 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи біля магазину «Сусіди» за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області по вул. Данченка, буд. 17, під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 , одержав від останнього, який діяв під контролем правоохоронних органів, раніше обумовлену ним, ОСОБА_5 , неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 12 000 гривень за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо зняття ОСОБА_6 з розшуку, як особи, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації та яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку з не проходженням «відмови від проходження» ВЛК та виключення з військового обліку.
Своїми діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України - пропозиція здійснити вплив за надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Стаття Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа
Стаття 369-2. Зловживання впливом
2. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди -
караються штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Відомості про укладену угоду
13.01.2026 року між прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, погоджена відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 470 КПК України першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, яка відповідно до п. 3 наказу офісу Генерального прокурора № 13 від 17.05.2023 р. «Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у сфері оборони» створена (на правах обласної).
Згідно вказаної угоди обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обов'язку обвинуваченого беззастережно визнати у судовому провадженні обвинувачення, а також покарання, яке повинен понести за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді у виді штрафу в розмірі 5 500 (п'яти тисяч п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та застосування інших заходів кримінально-правового характеру - спеціальної конфіскації, а саме застосувати спеціальну конфіскацію, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду в обвинуваченого ОСОБА_5 у власність держави грошових коштів у розмірі 13000 гривень, як одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та ним використані на власний розсуд.
В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Мотиви суду та положення закону, якими суд керувався
Згідно з п. 2-1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
У судовому засіданні ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим у вчиненні злочину, дав згоду на затвердження судом угоди та призначення узгодженого покарання. Обвинувачений пояснив, що діяв самостійно, неправомірну вигоду брав для себе, вплив ні на кого не здійснював.
Відповідно до протоколів допиту свідка ОСОБА_6 контакти з приводу надання неправомірної вигоди відбувалися виключно з обвинуваченим ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що посадові особи, на яких міг бути здійснений вплив обвинуваченим перевірялися органом досудового розслідування на причетність до вчинення злочину, однак за результатами НСРД участь інших осіб у злочині, окрім ОСОБА_5 не встановлена.
Ухвалюючи вирок, суд погоджується з кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненні злочину, беззастережно визнав вину, добровільно зробив благодійний фінансовий внесок на користь Збройних Сил України у вигляді грошових коштів в розмірі 100 000,00 грн., за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Відсутні обставини, що обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженої ним та прокурором міри та виду покарання. Характер взятих обвинуваченим на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди (ч. 5 ст. 65 КК України).
Тому, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Мотиви ухвалення інших рішень при ухваленні вироку
04.09.2025 р. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2025 р. ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 211 960 грн., 08.09.2025 р. внесена застава в сумі 211 960 грн.. ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 29.10.2025 та від 25.12.2025 продовжено термін дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків.
Запобіжний захід у вигляді застави має бути скасований з набранням вироком законної сили, а сума застави відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України - повернута заставодавцю.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч. 4 ст. 174 КПК України).
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).
Постановою слідчого від 21.05.2025 р. до матеріалів провадження долучено речові докази: копії квитанції про оплату.
Постановою слідчого від 04.09.2025 р. визнано речовими доказами, речі вилучені в ході затримання ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.09.2025 р. накладено арешт на:
- мобільний телефон марки «IPhone 16» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ;
- грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 24 купюри, які перебували у лівому кармані джинсів серія: КА3317479, АЄ2127893, ЦА6649165, КЕ2384736, ЄЄ5087990, ЄМ0070818, ЗМ6169372, ЄС2596639, ГК4169831, ЛО9199934, ЄП4705642, ЄП4705643, ЄП4705644, ЄП4705645, ЄП9664365, ЄП9664366, ЄП9664367, ЄП9664368, ЄП9664369, ЄП9664370, ЄП9664371, ЄП9664372, ЄП9664373, ЄП9664374;
- грошові кошти у сумі 650 гривень, одна купюра номіналом 500 гривень серія: ЛД0184036, одна купюра номіналом 100 гривень серія: ЗВ5389201, одна купюра номіналом 50 гривень серія: АК5715095;
- грошові кошти: одна купюра номіналом 100 доларів США серія: МВ21784072N.
Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України).
Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна (п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України).
Згідно з ч. 2 ст. 96-2 КК України у разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
Грошові кошти у розмірі 13000 гривень одержані обвинуваченим внаслідок вчинення кримінального правопорушення та ним використані на власний розсуд.
На підставі ст.ст. 96-1, ч. 2 ст. 96-2 КК України необхідно застосувати конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості 13 000 гривень.
Арешт, накладений на відповідні грошові кошти, слід залишити в силі, з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку в частині спеціальної конфіскації майна.
Оскільки мобільний телефон був використаний як знаряддя вчинених злочинів, то він має бути конфіскований на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України та п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України.
В силу ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судово-технічної експертизи документів, витрати на проведення якої склали 7 131, 20 грн. (сім тисяч сто тридцять одна гривня двадцять копійок).
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13.01.2026 року між прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 , погоджену першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 (п'яти тисяч п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 (дев'яноста три тисячі п'ятсот) гривень.
З набранням вироком законної сили скасувати застосований до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2025 р. запобіжний захід у вигляді застави та повернути заставодавцю ОСОБА_8 заставу у розмірі 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн., внесену 06.09.2025 р. на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2025 р.
З набранням вироком законної сили скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.09.2025 р. та:
- конфіскувати визнаний речовим доказом мобільний телефон марки «IPhone 16» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5
- Повернути Фінансово-економічному управлінню СБ України грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 24 купюри, які перебували у лівому кармані джинсів серія: КА3317479, АЄ2127893, ЦА6649165, КЕ2384736, ЄЄ5087990, ЄМ0070818, ЗМ6169372, ЄС2596639, ГК4169831, ЛО9199934, ЄП4705642, ЄП4705643, ЄП4705644, ЄП4705645, ЄП9664365, ЄП9664366, ЄП9664367, ЄП9664368, ЄП9664369, ЄП9664370, ЄП9664371, ЄП9664372, ЄП9664373, ЄП9664374.
З метою виконання вироку в частині спеціальної конфіскації залишити в силі арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.09.2025 р. на
- грошові кошти у сумі 650 гривень, одна купюра номіналом 500 гривень серія: ЛД0184036, одна купюра номіналом 100 гривень серія: ЗВ5389201, одна купюра номіналом 50 гривень серія: АК5715095;
- грошові кошти: одна купюра номіналом 100 доларів США серія: МВ21784072N.
Застосувати спеціальну конфіскацію шляхом конфіскації грошової суми, що відповідає вартості 13 000 гривень на користь держави.
Документи, що є речовими доказами, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Стягнути ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 7 131, 20 гривень.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1