Справа № 740/977/26
Провадження № 1-кп/740/252/26
09 березня 2026 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
-прокурора ОСОБА_3 ,
-потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
-представника потерпілих - ОСОБА_6 ,
-обвинуваченого ОСОБА_7 ,
-захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання прокурора Чернігівської обласної прокуратури - ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
установив:
26.02.2026 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 лютого 2026 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 286 КК України - призначено до розгляду в підготовче судове засідання на 09 березня 2026 року 14:30 год.
09 березня 2026 року прокурор ОСОБА_3 подав до суду письмове клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , яке мотивоване, зокрема, тим, що ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 грудня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 січня 2026 року задоволено клопотання прокурора та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 27 березня 2026 року. Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мали місце під час обрання запобіжного заходу та на цей час не зменшилися. Так, усвідомлюючи вид та міру покарання, обвинувачений може: переховуватися від суду, оскільки вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, може намагатися уникнути відповідальності шляхом переховування від суду, адже має право виїзду за кордон, що створює реальну можливість залишити країну; незаконно впливати, чинити тиск на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні через погрози, залякування або інші способи незаконного впливу; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити вчиняти аналогічні правопорушення, оскільки він раніше керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (ст. 130 КУпАП), а тому його зневажливе ставлення до правил безпеки дорожнього руху, схильність до повторного керування транспортними засобами з порушенням закону створюють реальну загрозу вчинення ним повторних аналогічних злочинів. Ураховуючи зазначені ризики, інший більш м'який запобіжний захід застосувати неможливо.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти клопотання прокурора.
Захисники обвинуваченого - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість доводів клопотання та вказаних прокурором ризиків, які нічим не підтверджені. Просили врахувати стан здоров'я обвинуваченого, який має важкі захворювання, потребує лікування, та обрати йому більш м'який запобіжний захід.
Потерпілі та їхній представник підтримали клопотання прокурора, вказуючи на те, що обраний стосовно обвинуваченого запобіжний захід є й так занадно м'яким з огляду на ті наслідки, які настали внаслідок вчинення ним злочину, від якого померло дві людини.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно із ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного/обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Розглядаючи вказане клопотання прокурора, суд ураховує, що ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 січня 2026 року задоволено клопотання прокурора та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати місце свого проживання, на два місяці, у межах строку досудового розслідування, а саме до 27 березня 2026 року включно. Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки: знаходитись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків отримання невідкладної медичної допомоги або переміщення в укриття у випадку оголошення повітряної тривоги; прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду у визначений ними час; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності, здати на зберігання органу, який їх видав.
З урахуванням вищевказаних обставин, стадії судового провадження, а саме підготовчого судового засідання, суд вважає, що на цей час не зменшилися та продовжують існувати вказані прокурором ризики, а тому суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти указаним ризикам. Підстав для зміни запобіжного заходу суд на цей час не вбачає.
Керуючись ст. 177, 183, 184, 314 - 317, 371, 372 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати місце свого проживання, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту під час повітряної тривоги, та пунктів незламності, облаштованих службами ДСНС України у м. Ніжині Чернігівської області, а також дію обов'язків, покладених на ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 січня 2026 року, - до 08 травня 2026 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1