Справа №127/6186/26
Провадження №1-кп/127/163/26
10 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026020010000003 за підозрою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області 25.02.2026 року надійшло клопотання прокурора ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026020010000003 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Зазначене клопотання мотивоване наступним.
26.08.2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 245, старшого солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини на усі види забезпечення та призначено на посаду оператора відділення управління командира батареї реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно вимог п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
17.03.2014 р. ОСОБА_6 Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України оголошено часткову мобілізацію та після його затвердження 17.03.2014 р. Верховною Радою України цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розпочався особливий період.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та триває до теперішнього часу.
Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової служби призваний по мобілізації, оператор відділення управління командира батареї реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
05.11.2025 року, перебуваючи в місці розташування реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , у старшого солдата ОСОБА_4 , виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, 05.11.2025 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, старший солдат ОСОБА_4 самовільно, без поважних причин залишив місце служби, а саме місце розташування реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби до 05.01.2026 року, коли був затриманий співробітниками Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою свого проживання в АДРЕСА_1 .
За час відсутності у військовій частині, старший солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про самовільне залишення військової частини не повідомляв та проводить час на власний розсуд.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 своїми умисними протиправними злочинними діями вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, тривалістю понад три доби.
Вищевказані обставини стали підставою для повідомлення 06.01.2026 р. ОСОБА_4 про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ч. 5 ст. 401 КК України у та висловив намір повернутися військової частини для продовження проходження військової служби.
При цьому досудовим розслідуванням не встановлено в діяннях ОСОБА_4 складу інших злочинів.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Разом з тим, на адресу прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони від командира військової частини НОМЕР_2 надійшла письмова згода на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, а тому відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України його може бути звільнено від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.
Враховуючи вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_4 припинив злочинну діяльність, передбачену ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, те, що він не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності, а також те, що від командира військової частини отримано письмову згоду про продовження проходження військової служби ОСОБА_4 у військовій частині на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор просить суд звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020010000003 від 02.01.2026 року - закрити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив суд його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання, просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, також пояснив, що він погоджується на закриття кримінального провадження саме з тих підстав, які наведені у клопотанні прокурора.
Суд, перевіривши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Тобто законодавець визначив пріоритетним для вирішення у судовому розгляді питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності для цього підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Наведені норми кримінального та процесуального права мають імперативний характер.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Судом враховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, знаходився на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні КНП Вінницька ОКПНЛ ім. акад. Ющенка» з діагнозом: психічні і поведінкові розлади, викликані вживанням алкоголю - синдром залежності, за місцем проходження служби характеризується посередньо.
В судовому засіданні беззаперечно було встановлено, що ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби. Також суду надано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 на проходження ОСОБА_4 військової служби на вакантній посаді у військовій частині НОМЕР_2 .
За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим, підлягає задоволенню, тому ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Суд вважає, що запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання ухвалою законної сили слід скасувати, звільнивши його з-під варти після проголошення ухвали.
ОСОБА_4 слід зобов'язати невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання даної ухвали законної сили, прибути до розташування військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби, а копію ухвали слід направити командиру вищевказаної військової частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 285, 286, 288, 314 КПК України, ч. 5 ст. 401 КК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026020010000003 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження № 12026020010000003, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2026 року - закрити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 до набрання ухвалою законної сили скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно після проголошення ухвали суду.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання даною ухвалою законної сили прибути до розташування військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Копію ухвали суду, після набрання нею законної сили, направити командиру військової частини НОМЕР_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя :