Справа № 761/7576/26
Провадження № 1-кс/761/5791/2026
04 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 220 250 000 000 005 75 від 13.05.2025, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянка України, українка, з вищою освітою, офіційно не працевлаштована, перебуває у зареєстрованому шлюбі, особа з інвалідністю ІІ групи, мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судима,
підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 220 250 000 000 005 75 від 13.05.2025.
Підозрюваній ОСОБА_4 08.01.2025 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
До підозрюваної ОСОБА_4 09.01.2026 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2026 ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, строком до 08.03.2026.
Постановою заступника Генерального прокурора від 24.02.2026 строк досудового розслідування у вказаному провадженні продовжено до трьох місяців.
На думку прокурора, щодо підозрюваної ОСОБА_4 продовжують існувати ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.
Підозрювана та її захисник заперечували щодо задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим. Просили відмовити у його задоволенні.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку ст. 199 КПК.
Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак інкримінованого їй правопорушення.
У силу ч. 3 ст. 199 КПК під час вирішення питання щодо продовження дії домашнього арешту слідчий суддя має встановити наявність обставин, що свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явились нові ризики.
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованого підозрюваній злочину свідчить про обґрунтовані підстави для критичної оцінки моральних якостей підозрюваної та реальну ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останньої.
Отже, слідчий суддя, враховуючи відсутність у підозрюваної вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрювану від вчинення дій з метою переховування, дійшов висновку, що ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду є реальним.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, підставою для продовження дії запобіжного заходу є неможливість завершення досудового розслідування упродовж дії попередньої ухвали про тримання особи під домашнім арештом.
Як випливає з доводів прокурора, у кримінальному провадженні необхідно: отримати розсекречені матеріали за результатами проведених негласних (слідчих) розшукових дій; отримати відповідь за результатами виконання доручення слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема, оглядів вилучених мобільних телефонів; отримати документи, які характеризують підозрюваних; провести інші необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії з метою встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення обвинувального акта до суду.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для задоволення клопотання прокурора та продовження застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 до 08 квітня 2026 року включно.
Продовжити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не залишати житло за адресою - АДРЕСА_1 , у період з 22.00 год. по 05.00 год. наступної доби (за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття/бомбосховища, обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога»);
-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
На ухвалу прокурором, підозрюваною, її захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1