Справа № 761/45373/25
Провадження № 2/761/5334/2026
03 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.
за участі секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
В уточненій позовній заяві позивач просив суд: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 09.10.2006 року Осичківською сільською радою Радомишльського району Житомирської області, про що зроблено відповідний актовий запис №8; неповнолітніх дітей залишити при матері.
Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.
Звернення до суду мотивовано тим, що 09.10.2006 року позивач та відповідач уклали шлюб, який зареєстрований 09.10.2006 року Осичківською сільською радою Радомишльського району Житомирської області, про що зроблено відповідний актовий запис №8. Від спільного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказує, що на теперішній час разом не проживають через відсутність порозуміння, поваги один до одного, втрати почуття кохання. Наголосив увагу на тому, що примирення неможливе, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 08.12.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
У судове засідання позивач не з'явився, разом з тим, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовну заяву в частині розірвання шлюбу підтримує та просить задовольнити, а в частині залишити неповнолітніх дітей при матері залишити без розгляду.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовну заяву підтримує та просить розірвати шлюб.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням неявки всіх учасників справи у судове засідання, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення - 03.03.2026 року, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022р., справа № 1519/2-5034/11.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини спірних правовідносин сторін.
09.10.2006 року Осичківською сільською радою Радомишльського району Житомирської області, зареєстровано шлюб між сторонами, про що зроблено відповідний актовий запис №8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 .
Подружжя має спільних дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст.110, ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно положень ч.3-4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Згідно з ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання
Відповідно до ст.112 СК України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача та відповідача, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а також положенням ст.51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу - задовольнити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 09.10.2006 року Осичківською сільською радою Радомишльського району Житомирської області, про що зроблено відповідний актовий запис №8, - розірвати.
В іншій частині вимог залишити без розгляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено:03.03.2026 року.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА