Справа № 761/6980/26
Провадження № 3/761/2206/2026
03 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Шевченківського управління поліції Головного управління Національного поліції у м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
26 лютого 2026 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №742270 від 09.01.2026р., 09.01.2026 року о 16:12 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме ображав словесно та принижував та завдав фізичного болю кинувши книгу об ногу (ліву).
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначивши, що між подружжям виник лише сімейний конфлікт.
Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що дійсно між подружжям виник сімейний конфлікт.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, усні та письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 приходжу до висновку, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
За приписами ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» термін домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП складає: об'єкт, яким виступають суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку; об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у діянні (дії або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; суб'єкт даного адміністративного правопорушення загальний, а суб'єктивна сторона виражається у формі умисної вини та необережності.
За положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зібрані у справі матеріали, озвучене в судовому засіданні пояснення осіб, дають підстави вважати про наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідного конфлікту, проте не є достатніми для того, щоб зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Матеріали справи не містять відповідних доказів про те, що внаслідок відповідного конфлікту ОСОБА_2 завдано шкоду фізичному або психічному здоров'ю.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , слід закрити у зв'язку з відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 173-2, 247, 251, 252 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА