Справа № 761/51844/25
Провадження № 2/761/6628/2026
(заочне)
03 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У своїй позовній заяві просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням майна - 70 114, 54 грн, сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 30 листопада 2024 року о 18 год 50 хв., Бессарабська площа, 2 у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/45539/24 визнано винним ОСОБА_2 .
Згідно Звіту №32911 Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» від 20 лютого 2025 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 144 485, 84 грн., вартість ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 73 368, 30 грн., розмір франшизи, передбаченої полісом №ЕР-222531417 складає 1000 грн.
Позивач вважає, що з відповідача на її користь підлягає стягненню сума грошових коштів у розмірі 70 117, 54 грн. як різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням. Вказане стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не прибув, однак подано через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи належним чином. Відзив на позовну заяву не подавав.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що транспортний засіб Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .
30 листопада 2024 року о 18 год 50 хв., Бессарабська площа, 2 у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/45539/24 у дорожньо-транспортній пригоді визнано винним ОСОБА_2 .
Згідно Звіту №32911 Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» від 20 лютого 2025 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 144 485, 84 грн., вартість ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 73 368, 30 грн., розмір франшизи, передбаченої полісом №ЕР-222531417 складає 1000 грн.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_4 , була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «УСГ» згідно полісу № ЕР-223531417. Франшиза - 1000 грн.
ОСОБА_1 було повідомлено про настання страхового випадку Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» та направлено заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до листа від 21 лютого 2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» повідомило, що було визнано настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого ТЗ за спричинення пошкоджень частин та деталей автомобіля «Toyota Corolla», № НОМЕР_5 та призначено страхове відшкодування на загальну суму 68 165,44 грн.
Розмір страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» розраховано на підставі Звіту №32911 від 20 лютого 2025 року про оцінку колісного транспортного засобу Toyota Corolla», № НОМЕР_6 , відповідно до якого: вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Corolla», N? НОМЕР_6 , складає: 144 485,84 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складників КТЗ (з ПДВ) - 75 368,30 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складників КТЗ (без ПДВ); 69 165,44 грн.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв?язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов?язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» виплатило страхове відшкодування у розмірі 68 165,44 грн. (що становить вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу без ДВ - 1000 грн франшизи).
Таким чином, страховиком виконано свої обов?язки згідно полісу №ЕР-223531417.
У зв'язку із тим, що відповідно до листа Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» від 06 листопада 2025 року розмір шкоди, заподіяної транспортному засобу «Toyota Corolla», № НОМЕР_5 не покривається договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу №HF-240917-1805-LIG, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок ДТП, у розмірі 70 117, 54 грн.
Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Верховний Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Крім того, Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові № 686/17155/15-ц від 03 жовтня 2018 року підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Окрім цього, Верховний Суд у своїй постанові від 22 січня 2019 року у справі № 676/518/17 дійшов до висновку, що відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо б було відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням».
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оскільки у вказаній ДТП та пошкодженні транспортного засобу «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , винен саме Відповідач, загальний розмір відшкодування майнової шкоди, яка підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача по вищеописаній ситуації становить 70 117, 54 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких підстав позов є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу витрати на проведення експертизи.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 1166, 1187 ЦК України, ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням майна 70 117, 54 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті суми судового збору в розмірі 1 211,20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по на правничу допомогу розмірі 15 000, 00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
ОСОБА_4 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», адреса місця знаходження - м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 30859524.
Повний текст рішення виготовлений 03 березня 2026 року.
Суддя: