Справа № 296/2485/26
1-кс/296/1073/26
Іменем України
про арешт майна
05 березня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 42025062360000110 від 17.09.2025, за ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
04.03.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 42025062360000110 від 17.09.2025, за ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме:
-мобільного телефону марки «Iphone 13», ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою НОМЕР_2 .
-грошових коштів в сумі 2600 доларів США.
вилучених під час особистого обшуку у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025062360000110 від 17.09.2025 за ч. 3 ст. 369-2 КК України, за фактом, що військовослужбовці ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами діючи за попередньою змовою групою осіб прийняли пропозиції та обіцянки в одержанні неправомірної винагороди для себе за використання службових повноважень, щодо внесення недостовірних відомостей до єдиного електронного державного реєстру призовників «Оберіг», стосовно ОСОБА_7 .
Відповідно до раніше розробленого плану та дій, спрямованих на власне збагачення, ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами діючи за попередньою змовою групою осіб розуміючи, що ОСОБА_7 є особою призовного віку перебуває «в розшуку» відповідно до єдиного електронного державного реєстру призовників «Оберіг», прийняли пропозиції та обіцянки від останнього в одержанні неправомірної винагороди в загальній сумі 5600 доларів США для себе за використання службових повноважень, щодо внесення недостовірних відомостей до єдиного електронного державного реєстру призовників «Оберіг», стосовно ОСОБА_7 , що фактично стають підставою для несанкціонованого зняття особи з розшуку у вищевказаному реєстрі.
25.02.2026 злочинну діяльність ОСОБА_8 була припинена шляхом затримання останнього у порядку ст. 208 КПК України, після отримання 2600 доларів США.
25.02.2026 було проведено особистий обшук підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час якого вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 13», ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою НОМЕР_2 та грошові кошти в сумі 2600 доларів США отримані, як неправомірна вигода.
25.02.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке вилучене у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025062360000110 від 17.09.2025 за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
26.02.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою збереження речових доказів.
Слідчий до суду не з'явився, був повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання шляхом направлення телефонограми, що відповідає приписам ч.1 ст.135 КПК України.
Власник майна до суду не з'явився, був повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання шляхом направлення телефонограми, що відповідає ч. 1 ст. 135 КПК України.
Неявка належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося в силу положень ч.4 ст.107 КПК України.
Слідчий суддя вислухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та його додатки, прийшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 42025062360000110 від 17.09.2025, за ч. 3 ст. 369-2 КК України за фактом, що військовослужбовці ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами діючи за попередньою змовою групою осіб прийняли пропозиції та обіцянки в одержанні неправомірної винагороди для себе за використання службових повноважень, щодо внесення недостовірних відомостей до єдиного електронного державного реєстру призовників «Оберіг», стосовно ОСОБА_7 .
25.02.2026 злочинну діяльність ОСОБА_8 була припинена шляхом затримання останнього у порядку ст. 208 КПК України, відразу після отримання 2600 доларів США в якості неправомірної вигоди.
25.02.2026 було проведено особистий обшук підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході якого було виявлено та вилучено:
-мобільний телефон марки «Iphone 13», ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою НОМЕР_2 .
-грошові кошти в сумі 2600 доларів США.
25.02.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025062360000110 від 17.09.2025 за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
06.02.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання має встановити лише чи відповідає вилучене майно ознакам речового доказу в цьому кримінальному провадженні.
Розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій обумовлює утворення великої кількості слідів у різних електронних пристроях, комп'ютерних мережах і елементах їх інфраструктури, які необхідно використовувати для встановлення обставин учиненого кримінального діяння і причетної до нього особи. Такі сліди пов'язані не тільки з кіберзлочинами, а й з іншими видами злочинних діянь.
Електронні сліди - це інформація, зафіксована в цифровому форматі, що міститься в електронно-обчислювальних машинах та інших цифрових пристроях, створених на основі їхніх технологій, у засобах рухомого радіотелефонного зв'язку і на різних носіях цифрової інформації, причинно пов'язана з подією злочину, що дозволяє встановити обставини вчиненого і злочинця.
Пристроями, що містять електронні сліди злочину, які можуть використовуватися для встановлення обставин злочину та розшуку особи, яка його вчинила, зазвичай, є: мобільні телефони без підтримки сучасних додатків і смартфони, які підтримують такі додатки; стаціонарні комп'ютери, ноутбуки, нетбуки, планшети та інші малогабаритні комп'ютери; різні електронні гаджети (як-от, багатофункціональні електронні годинники, пульсоміри, крокоміри тощо); елементи інфраструктури інформаційно-комунікаційних мереж і операторів, що надають послуги зв'язку (сервери тощо); автомобільні відеореєстратори; GPS-навігатори та ін.
Телефон, що вилучений у підозрюваного може зберігати електронні сліди його злочинної діяльності, а грошові кошти - є речовими доказами оскільки передавалися під контролем правоохоронних органів про що свідчить протокол від 25.02.2026
Отже, майно вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_5 цілком відповідає речовим доказам у кримінальному провадженні № 42025062360000110 від 17.09.2025, за ч. 3 ст. 369-2 КК України та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно вказане в клопотанні, як на речові докази.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.
Таким чином, вважаю за необхідне клопотання слідчого задовільнити в повному обсязі та накласти арешт з забороною відчуження, користування чи розпорядження майном.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 25.02.2026, під час особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнане речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025062360000110 від 17.09.2025, за ч. 3 ст. 369-2 КК України :
-мобільний телефон марки «Iphone 13», ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою НОМЕР_2
-грошові кошти в сумі 2600 доларів США.
заборонивши користування, відчуження та розпорядженнящодо вказаного майна.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1