Справа №760/905/26 1-кс/760/927/26
17 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального органу ОСОБА_4 , про арешт майна в межах кримінального провадження №12026100090000113 від 14 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України,
Старший слідчий СВ Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100090000113 від 14 січня 2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, 14 січня 2026 року близько 03:00 години невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Дачна, буд. 51, використовуючи невстановлену речовину шляхом підпалу умисно пошкодила автомобіль марки «Audi» моделі «A6 Allroad» сірого кольору», VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 2011 року випуску, який належить ОСОБА_5 . Крім цього, внаслідок загоряння зазначеного автомобіля було ушкоджено поруч припаркований транспортний засіб - автомобіль марки «Hyundai» моделі «Matrix» сірого кольору, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_6 (ЄО-3141, 3142, 3151 від 14 січня 2026 року).
14 січня 2026 року ОСОБА_7 затримано в порядку статті 208 КПК України, а в ході його особистого обшуку виявлено та вилучено ряд речей, а саме:
-Мобільний телефон марки «Xiaomi HyperOS POCO X5 Pro 5G» (imei НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ) з абонентськими номерами, НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;
-Портфель піксельного зеленого кольору з особистими речами;
-Поясну чоловічу сумку піксельного зеленого кольору з особистими речами ОСОБА_7 ;
-Лист формату А4 з написом «@Card_carevich 07.01.2026»;
-Особисті речі ( з портфелю піксельного зеленого кольору).
Так, 14 січня 2026 року слідчим СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві винесено постанову на підставі статтей 98, 100 КПК України про визнання виявлених та вилучених в ході особистого обшуку ОСОБА_7 речей речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином, вилучені під час особистого обшуку речі, предмети, мобільний телефон мають значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні, а відомості, які у них містяться, можуть бути використані як докази фактів чи обставин вчинення кримінального правопорушення (його способу), тому наявні підстави для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, у зв'язку з чим слідча звернулася до суду з указаним клопотанням.
Слідча в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, проте, 17 лютого 2026 року подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність, в якій просила клопотання задовольнити в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки слідчому судді невідомо.
Враховуючи положення частини першої статті 171 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність слідчого, власника майна та його представника.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026100090000113 від 14 січня 2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194КК України
14 січня 2026 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку статті 208 КПК України, а в ході його особистого обшуку виявлено та вилучено ряд речей, а саме:
-Мобільний телефон марки «Xiaomi HyperOS POCO X5 Pro 5G» (imei НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ) з абонентськими номерами, НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;
-Поясна чоловіча сумка піксельного зеленого кольору з особистими речами ОСОБА_7 ..
Постановою старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 від 14 січня 2026 року вищевказане майно визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.
Постановою Київської спеціаліованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону від 15 січня 2026 року об'єднано матеріали досудових розслідувань, внесених до ЄРДР № 12025100090003060 від 01 грудня 2025 року, № 12025100090003303 від 31 грудня 2025 року, № 120261000900000047 від 07 січня 2026 року № 120261000900000084 від 10 січня 2026 року, № 12026100090000113 від 14 січня 2026 року № 12026100090000118 від 14 січня 2026 року в одне провадження та присвоєно № 12025100090003060.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У клопотанні слідчого зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки зазначене вище майно зберегло на собі сліди злочину, а також може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а незастосування зазначеного засобу забезпечення кримінального провадження, може призвести до негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, слідчим доведено наявність підстав вважати, що на цьому етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучений під час обшуку мобільний телефон марки «Xiaomi HyperOS POCO X5 Pro 5G» (imei НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ) з абонентськими номерами, НОМЕР_7 , НОМЕР_8 може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що підтверджується протоколом огляду такого мобільного телефону, а тому є необхідність у накладенні арешту як на речовий доказ з метою збереження.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Разом з тим, у клопотанні про арешт майна взагалі не обґрунтовано, яким критеріям речових доказів, визначених статтею 98 КПК України, відповідачє поясна чоловіча сумка пікскельного зеленого кольору з особистими речами ОСОБА_7 та яким чином вони можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, а тому клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.
Також, слідчий суддя звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено 14 січня 2026 року під час проведення особистого обшуку ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення частиною другою статті 194 КК України, а саме:
- мобільного телефона марки «Xiaomi HyperOS POCO X5 Pro 5G» (imei НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ) з абонентськими номерами, НОМЕР_7 , НОМЕР_8 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську спеціалізовану прокуратуру в сфері оборони Центрального регіону.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1