Справа № 758/12414/24
03 грудня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яреська Тараса Віталійовича про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 05.06.2025, ухваленого у цивільній справі №758/12414/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
05.08.2025 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яреська Тараса Віталійовича про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 05.06.2025, ухваленого у цивільній справі №758/12414/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що відповідач ОСОБА_1 не був фактично повідомлений про розгляд справи в Подільському районному суді міста Києва, незважаючи на те, що проживає за адресою своєї реєстрації, регулярно перевіряє поштові скриньки, тощо. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач отримав судову повістку, але не проігнорував суд та/або відмовився від отримання поштового повідомлення. З абсолютно незрозумілих причин, які відповідач списує на відповідну роботу (бездіяльність) працівників АТ «Укрпошта», він жодного разу не був повідомлений про наявне судове провадження. 02.06.2025, перевіряючи наявність запису про адміністративне правопорушення на порталі «Судова влада», відповідач дізнався, що щодо нього відбувається розгляд судової справи. В той же день, 02.06.2025 він уклав договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатом Яресько Т.В. щодо представництва його інтересів в справі №758/12414/24. Представник заявника адвокат Яресько Т.В. 02.06.2025 долучився до ЕКЕС ЄСІТС справи, ознайомився з матеріалами справи та передав їх відповідачу, що підтверджується повідомленням про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС №80073, наявним в матеріалах справи. Як вбачається з ухвали Подільського районного суду міста Києва від 18.10.2024, судом було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Відповідач збирався подати відзив на позовну заяву протягом встановленого судом строку - до 17.06.2025, однак 05.06.2025 Подільським районним судом міста Києва було ухвалено заочне рішення та розміщено в ЕКЕС ЄСІТС його вступну та резолютивну частину. Повний текст оскаржуваного рішення було викладено в ЕКЕС ЄСІТС 14.07.2025 о 19:43, що підтверджується карткою руху документу.
По суті позовних вимог заявник зазначив, що відповідач не оскаржує факт укладення зазначеного договору та факт користування коштами. Разом з тим, він категорично не погоджується із розміром заборгованості перед позивачем.
Так, дійсно 07.10.2023 відповідач уклав договір про надання споживчого кредиту №7145385 з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Відповідно до умов п.1.2 кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором».
Пунктом 1.3 кредитного договору встановлено, що сума кредиту(загальний розмір) складає: 18 100,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
Відповідно до п.1.4 кредитного договору строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Відповідно до п.1.5 кредитного договору: «Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.1.5.2. Знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 06.11.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.».
11.10.2023 року між заявником та первісним кредитором було укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до якого сума кредиту збільшилася на 500,00 грн та стала становити 18600,00 грн.
Як вбачається з розрахунку, наданого первісним кредитором, заявник не погашав зазначений кредит та не виконав умови кредитного договору щодо сплати процентів кожні 30 днів.
За період з 07.10.2023 по 07.01.2024 первісним кредитором було нараховано 34013,08 грн. процентів за користування кредитом.
В подальшому за період з 08.01.2024 по 26.05.2024 року включно первісним кредитором проценти не нараховувалися.
Таким чином, з врахуванням непогашеного тіла у розмірі 18600,00 грн, загальний розмір заборгованості перед первісним кредитором станом на 26.05.2024 становив 52613,08 грн.
В подальшому між первісним кредитором та позивачем було укладено договір факторингу від 27.05.2024 року №27.05/24-Ф, відповідно до якого як стверджує позивач, йому було передано право вимоги за кредитним договором в розмірі 52613,08 грн, що складається з 18600,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 34013,08 грн процентів за користування кредитом.
Щодо безпідставності нарахування позивачем процентів за 60 календарних днів у розмірі 22208,40 грн заявник зазанчив наступне.
Після передачі позивачу права вимоги позивачем було нараховано проценти за 60 календарних днів (з 27.05.2024 по 25.07.2024) по щоденній процентній ставці 1,99%.
Водночас, договором факторингу не передбачено право фактора - позивача, нараховувати та стягувати відсотки за кредитним договором, а обсяг прав нового кредитора, позивача, обмежений виключно правом грошової вимоги у межах боргу, який був нарахований первісним кредитором та зазначений в реєстрі боржників.
Щодо неможливості нарахування позивачем процентів по щоденній процентній ставці 1,99% заявник зазачив, що відповідно до умов кредитного договору, даний договір регулюється Законом України «Про споживче кредитування».
22.11.2023 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.
Даним Законом серед іншого були внесені зміни в Закон України «Про споживче кредитування».
Пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
У той же час, перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», Надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.
Тобто, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування для кредитних договорів, що укладалися до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 - не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 року - не більше 1 %.
Разом з тим, як стверджує позивач, ним було нараховано проценти по щоденній ставці 1,99% за період з 27.05.2024 по 25.07.2024 рік.
Водночас, як зазначалося вище, в цей період щоденна процентна ставка відповідно до норм п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не могла в принципі перевищувати 1,5%.
Тобто, позивачем було порушено умови Закону України «Про споживче кредитування».
06.08.2025 представником позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» подано до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких він просить залишити заяву відповідача без задоволення, вказуючи на її необґрунтованість.
Ухвалою суду від 18.08.2025 заяву про перегляд заочного рішення суду було залишено без руху.
27.08.2025 представником відповідача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 12.09.2025 заяву прийнято та призначено до судового розгляду.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.
03.12.2025 представником відповідача подано заяву про проведення судового засідання за його відсутності.
За таких обставин суд провів судове засідання за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши подану заяву та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 05.06.2025, ухваленим у цивільній справі №758/12414/24, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за договором №7145385 про надання споживчого кредиту від 07.10.2023 у загальному розмірі 74 821 (сімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять одна) гривня 48 копійок, з яких: 18 600 (вісімнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок - сума кредиту; 34 013 (тридцять чотири тисячі тринадцять) гривень 08 копійок - сума процентів за користування кредитом; 22 208 (двадцять дві тисячі двісті вісім) гривень 40 копійок - сума процентів, нарахованих позивачем за 60 календарних днів.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до положень статті 288 ЦПК України умовою перегляду заочного рішення є не лише встановлення судом при розгляді відповідної заяви обставин того, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, а одночасно судом має бути встановлено, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто ці дві обставини мають існувати одночасно.
Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду України, наведеними у Листі від 01.05.2007 «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах», другу умову скасування заочного рішення слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку. Заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.
У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача вказує на те, що про рішення суду відповідач дізнався 02.06.2025, перевіряючи наявність запису про адміністративне правопорушення на порталі «Судова влада», а також на те, що йому не було відомо про розгляд даної справи судом, оскільки жодних повісток він не отримував.
Як вбачається із матеріалів справи, усі судові повістки направлялися відповідачу ОСОБА_1 на адресу його зареєстрованого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Поштова кореспонденція поверталась до суду з відміткою оператора поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.04.2023 у справі №760/16354/20 (провадження №61-12751св22), днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ураховуючи наведене, відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про розгляд справи згідно з вимогами ЦПК України та міг подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, однак своїм правом не скористався.
Підставами для скасування заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 05.06.2025, ухваленим у цивільній справі № 758/12414/24, представник відповідача також вказує на необґрунтованість доводів позивача, наведених у позовній заяві.
В матеріалах справи містяться письмові пояснення представника позивача на спростування таких доводів представника відповідача, в яких він, зокрема, вказує на те, що укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем кредитний договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства України щодо укладення електронного договору.
Зокрема, на підтвердження укладання договору №7145385 про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі (додаток до позовної заяви №4), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «A9164», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.
Жодних сумнівів в тому, що 07.10.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний договір про надання споживчого кредиту не виникає, оскільки відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на вебсайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з правилами, паспортом споживчого кредиту (додається до позовної заяви), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач.
Щодо правильності розрахунків та перерахування коштів представник позивача зазначив, що оскільки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості товариством було надано розрахунок заборгованості по кредитному договору, який оформлений належним чином як документ товариства, що підписаний директором ТОВ «Авентус Україна» та скріплений печаткою товариства. При цьому чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно, застосовуються загальні правила щодо доказів та обов'язків щодо доказування. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що наданий розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості у цій справі.
Крім того, він просить врахувати, що переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера, зазначений платіжний провайдер має відповідну ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків (додається до позовної заяви) та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом (додається). Крім того, платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору. При цьому платіжний провайдер надав первісному кредитору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов договору про організацію переказу платежів.
З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. Довідка ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення" містить інформацію про здійснення платежу в рамках договірних відносин між первісним кредитором і відповідачем, що безпосередньо свідчить про проведення фінансової операції, яка є предметом судового розгляду. Довідка, видана фінансовою компанією, яка є суб'єктом господарської діяльності у сфері надання фінансових послуг, має офіційний характер і відповідає вимогам щодо допустимості доказів. Зміст довідки підтверджує факт проведення платежу, що опосередковано свідчить про існування кредитних зобов'язань між сторонами, оскільки платежі зазвичай здійснюються в межах договірних відносин. Відсутність інших доказів, які б спростовували факт отримання ним кредитних коштів, не є підставою для виключення довідки з доказової бази. Позивач надав належний доказ щодо проведення платежу. Відповідач, у свою чергу, не надав жодних доказів, які б свідчили про відсутність факту отримання ним кредитних коштів.
Щодо пред'явленої до стягнення суми заборгованості представник позивача зазначив наступне.
Сума заборгованості за договором №7145385 від 07.10.2023 розрахована у відповідності до картки обліку договору від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" . Як первісний кредитор, ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" здійснив розрахунок відповідно до умов договору.
Так, згідно з п.1.5.1.стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.
06.11.2023 відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту, а тому позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (27.05.2024 - 25.07.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 18600 грн * 1,99% = 370,14 грн*60 календарних днів = 22208,4 грн.
У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.
Окремо представник позивача звертає увагу на те, що у даному випадку сторонами погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Станом на сьогоднішній день ані кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, несправедливими чи недобросовісним. Отже, відповідачем до уваги у даному випадку проценти нараховано правомірно у межах погодженого строку надання кредиту, погодженого нового строку та у межах періоду автопролонгації відповідно до поденного розрахунку, що наданий до позовної заяви.
Щодо правомірності факторингу та повідомлення про відступлення прав вимоги представник позивача зазначив, що відповідно до пп. 3 п. 5.1. кредитного договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором, 27.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Дослідивши зазначені вище пояснення сторін, суд вважає, що відповідачем не зазначено доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а жодних нових обставин, які б не були відомі суду при ухваленні заочного рішення, та доказів на їх підтвердження відповідачем до суду не подано.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що зазначені вище обставини не створюють юридичної сукупності елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Будь-яких інших обставин, які б могли слугувати підставою для скасування заочного рішення суду, визначеною ст. 288 ЦПК України, а також доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та не були перевірені в ході розгляду справи, судом не встановлено.
З огляду на наведене, суд вважає, що подана представником відповідача заява про скасування заочного рішення суду є необґрунтованою та підстави для скасування такого рішення відсутні.
Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 284-287, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яреська Тараса Віталійовича про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 05.06.2025, ухваленого у цивільній справі №758/12414/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
СуддяО. О. Ковбасюк