10.03.2026 Справа № 756/2193/26
Справа № 756/2193/26
№ 1-кп/756/1201/26
10 березня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження №12026100100000103 від 14.01.2026 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Тарасівка, Звенигородського району, Черкаської області, здобув середню освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
1. В невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.01.2026, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання без мети збуту психотропних речовин у великих розмірах.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 не пізніше 14.01.2026, діючи умисно, у невстановлені день, час, спосіб та місці, за невстановлених обставин, незаконно придбав у невстановленої в ході досудового слідства особи психотропні речовини у великих розмірах, які почав незаконно зберігати у лише йому відомому місці, в квартирі АДРЕСА_3 , без мети збуту.
В подальшому, 14.01.2026, в період часу з 10 години 10 хвилин до 11 години 23 хвилин, працівниками поліції під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_3 виявлено та вилучено особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - 4-СМС, масою 0,919 г., МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), масою 0,725 г. та 4-ММС (4-метилметкатинон), масою 6,462 г., тобто у великих розмірах, які ОСОБА_4 незаконно придбав, зберігав без мети збуту.
1.2. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
2. Позиції сторін захисту та обвинувачення.
2.1. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вказав, що достеменно встановлено, що інкримінований ОСОБА_4 , злочин за ч. 2 ст. 309 КК України вчинено останнім, тому просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді мінімального штрафу в межах санкції статті, а саме 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 гривень.
2.2. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, не оспорював викладені в обвинувальному акті дату, місце, час та події, щиро розкаявся. Зазначив, що до 14.01.2026, незаконно придбав психотропні речовини у великих розмірах, які почав незаконно зберігати у своїй квартирі, за адресою: АДРЕСА_2 , без мети збуту.В подальшому, 14.01.2026, в проміжку часу 10:10-11:23, працівниками поліції під час обшуку за місцем проживання, виявили та вилучили особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - 4-СМС, масою 0,919 г., МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), масою 0,725 г. та 4-ММС (4-метилметкатинон), масою 6,462 г., які незаконно придбав і зберігав без мети збуту.
2.3. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що його підзахисний розкаявся, визнав обставини, викладені в обвинувальному акті. Просив призначити покарання у виді мінімального штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, а саме 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 гривень.
3. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
3.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті. Беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження (надані показання обвинуваченого), і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і в суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
3.2. Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що він себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
3.3. Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності винуватості поза розумним сумнівом ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконного придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах, без мети збуту.
4. Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання
4.1. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
4.2. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому каявся, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов'язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину у справі. Сам обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії обвинуваченого, як каяття (щирий жаль з приводу вчинення кримінального правопорушення), а отже є підставою для врахування таких дій як обставину, що пом'якшує покарання.
4.3. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
5. Мотиви призначення покарання .
5.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
5.2. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, винуватість у вчиненні якого визнав, надавши суду чіткі та послідовні показання, при цьому у вчиненому розкаявся. Згідно з наданими стороною обвинувачення доказами обвинувачений на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на цей час не перебуває.
Отже, обираючи вид та строк покарання ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій нетяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільну небезпечність. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, здобув середню освіту, офіційно не працевлаштований,на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не має.
Суд також бере до уваги і наведену в розділі 4 обставину, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду № 8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, а саме,незаконне придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту.
Беручи до уваги характер вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, здобув середню-спеціальну освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не має, офіційно не працевлаштований, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, тому суд вважає за можливим призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді штрафу, у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
6.1. Також слід урахувати, що ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України 14.01.2026 і останній перебував під вартою. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.01.2026, ОСОБА_4 застосовано запобіжний заходід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, до 15.03.2026 (судове провадження № 761/1238/26).
6.2. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
6.3. Цивільний позов у межах даного кримінального провадження не заявлено.
6.4. Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення судових експертиз:
- № СЕ-19/111-26/2106-НЗПРАП від 15.01.2026 у розмірі 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави;
- № СЕ-19/111-26/5603-НЗПРАП від 06.02.2026 у розмірі 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави;
- № СЕ-19/111-26/5139-НЗПРАП від 06.02.2026 у розмірі 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
6.5. Речові докази у кримінальному провадженні:
- особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - ММС (4-метилметкатинон), масою 5,513 г. та 4-СМС, масою 0,919 г., які поміщено до спец. пакету №6632456, які зберігаються у камері схову Шевченківського УП, слід знищити;
- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), масою 0,725 г., яку поміщено до спец. пакету №6656190, яка зберігаються у камері схову Шевченківського УП, слід знищити;
- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - ММС (4-метилметкатинон), масою 0,949 г. яку поміщено до спец. пакету №0017687, яка зберігаються у камері схову Шевченківського УП, слід знищити;
- мобільний телефон «Apple IPhone 16», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 ; два ключі від квартири та 1 ключ від під'їзду; 1 зіп-пакет з пігулками різних кольорів; 1 пакет з кристалічними та порошкоподібними речовинами; гріндер з нашаруванням рослинної речовини, наперсток з нагаром, пакет з нашаруванням білої речовини, двоє мірних ваг з нашаруванням, порожні зіп-пакети; вакууматор; наліпки з вказівкою магазину в додатку «Телеграм» з назвою «Coke Shop»; ізолента; банківська карта Приватбанк № НОМЕР_4 ; 7 (сім) упаковок з-під карток операторів зв'язку; мобільний телефон «Pixel 4a», IMEI: НОМЕР_5 , ІMEI 2: НОМЕР_6 ; мобільний телефон «Pixel 4a», IMEI: НОМЕР_7 , вважати повернутими власнику.
Керуючись статтями 50, 51, 53 КК України та статтями 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395, 615 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу, врозмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривні 00 копійок
ОСОБА_4 відповідно до ст. 26 КВК України має сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документів про сплату штрафу.
Процесуальні витрати на проведення експертизи:
- № СЕ-19/111-26/2106-НЗПРАП від 15.01.2026 у розмірі 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави;
- № СЕ-19/111-26/5603-НЗПРАП від 06.02.2026 у розмірі 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави;
- № СЕ-19/111-26/5139-НЗПРАП від 06.02.2026 у розмірі 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 14.01.2026 до 16.01.2026, виходячи з того, що відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Речовий докази у кримінальному провадженні:
- особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - ММС (4-метилметкатинон), масою 5,513 г. та 4-СМС, масою 0,919 г., які поміщено до спец. пакету №6632456, які зберігаються у камері схову Шевченківського УП - знищити;
- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), масою 0,725 г., яку поміщено до спец. пакету №6656190, яка зберігаються у камері схову Шевченківського УП - знищити;
- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - ММС (4-метилметкатинон), масою 0,949 г. яку поміщено до спец. пакету №0017687, яка зберігаються у камері схову Шевченківського УП - знищити;
- мобільний телефон «Apple IPhone 16», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 ; два ключі від квартири та 1 ключ від під'їзду; 1 зіп-пакет з пігулками різних кольорів; 1 пакет з кристалічними та порошкоподібними речовинами; гріндер з нашаруванням рослинної речовини, наперсток з нагаром, пакет з нашаруванням білої речовини, двоє мірних ваг з нашаруванням, порожні зіп-пакети; вакууматор; наліпки з вказівкою магазину в додатку «Телеграм» з назвою «Coke Shop»; ізолента; банківська карта Приватбанк № НОМЕР_4 ; 7 (сім) упаковок з-під карток операторів зв'язку; мобільний телефон «Pixel 4a», IMEI: НОМЕР_5 , ІMEI 2: НОМЕР_6 ; мобільний телефон «Pixel 4a», IMEI: НОМЕР_7 - вважати повернутими власнику.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити сторонам в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1