Номер провадження 1-кс/754/581/26
Справа № 754/3936/26
Іменем України
10 березня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність начальника Деснянського УП ГУНП в м. Києві полковника поліції ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
10 березня 2026 року до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність начальника Деснянського УП ГУНП в м. Києві полковника поліції ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скаргу мотивує тим, що повторно 28.01.2026 року вона, як захисник, звернулась до Деснянського УП ГУНП в м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_3 , проте їй було відмовлено у відкритті кримінального провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.5 ст. 190 КК України, у зв'язку з відсутністю даних які б указували на наявність кримінального правопорушення.
Так, 09 березня 2026 року на адресу адвоката надійшов лист №57711-2026 від 24.02.2026 року, який було направлено звичайним листом без повідомлення про вручення, відповідно до якого вбачається, що інформацію до ЄРДР щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.5 ст. 190 КК України не внесено.
Вважає, що орган досудового розслідування в особі Деснянського УП ГУНП в м. Києві припустився бездіяльності і обмежився формальною відпискою. Просить зобов'язати начальника Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 невідкладно вчинити передбачену ч.1 ст. 214 КПК України процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про вчинення злочину до ЄРДР на підставі її заяви від 28.01.2026 року та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства.
Також скаржниця просить поновити пропущений строк на звернення зі скаргою, обґрунтовуючи поважність причини пропуску тим, що відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за її заявою від 28.01.2026 вона отримала лише 09.03.2026.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу, приходить до висновку про необхідність повернення скарги, за наступних підстав.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п.18 ч.1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Так, главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Але, на відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Згідно з ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Статтею 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Зі змісту скарги вбачається, що 28.01.2026 року скаржниця звернулася із заявою до Деснянського УП ГУНП у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення, яку отримано уповноваженими особами зазначеного органу 02.02.2026, про що свідчить інформація з офіційного сайту оператора поштового зв'язку із трекінг-номером, долучена до скарги. Разом з тим, лише 10.03.2026 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , складено, підписано та направлено через систему «Електронний суд» скаргу до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, наведені норми безальтернативно зобов'язують слідчого упродовж 24 годин внести відомості, що містяться у повідомленні про вчинений злочин, до ЄДРДР та розпочати досудове розслідування.
Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Однією з головних засад кримінального судочинства є розумність строків. Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Отже, про вчинення бездіяльності органом досудового розслідування, яка полягає у невнесенні в ЄРДР інформації за заявою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 та ненаданні заявнику витягу з ЄРДР, ОСОБА_2 , повинна була дізнатися до 24.00 години 04.02.2026 року (неотримання витягу з ЄРДР). Таким чином, останнім днем звернення зі скаргою до слідчого судді є 14.02.2026 року.
Натомість адвокат ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до слідчого судді звернулась лише 10.03.2026 року, тобто поза межами 10-ти денного строку.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу верховенства права, а саме, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
У справі "Мельник проти України", заява № 23436/03, рішення від 28.03.2006, пункти 22 - 23 Європейський Суд вказав, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. The United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, с. 18, параграф 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France рішення від 29 липня 1998 року, Reports of Judgment and Decisions 1998-V, c. 1867, параграф 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Згідно з п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Поновлення процесуального строку за ст. 117 КПК України здійснюється, якщо він пропущений із поважних причин.
ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , порушує питання про поновлення строку на оскарження бездіяльності уповноважених осіб органу досудового розслідування, однак не наводить жодних поважних причин пропуску такого строку, а також не зазначає об'єктивно непереборних обставин, які завадили їй вчасно, тобто до 14.02.2026, звернутися зі скаргою.
Очевидним є те, що направляючи до органу досудового розслідування клопотання про вчинене кримінальне правопорушення, особа є заінтересованою у якнайшвидшому розгляді такого клопотання, а тому, безумовно, повинна цікавитися ходом розгляду свого клопотання, яке має бути здійснений у відведені законодавцем строки.
Підстави пропуску строку на оскарження бездіяльності слідчого можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання такої скарги.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення скарги заявниці на підставі п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, оскільки слідчим суддею не вбачається підстав для поновлення пропущеного строку на оскарження бездіяльності уповноважених осіб органу досудового розслідування.
Положеннями ч.7 ст. 304 КПК України передбачено, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя
Відмовити адвокату ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , у поновленні строку на звернення зі скаргою на бездіяльність начальника Деснянського УП ГУНП в м. Києві полковника поліції ОСОБА_4 .
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність начальника Деснянського УП ГУНП в м. Києві полковника поліції ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, повернути особі, яка подала скаргу.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити особі, яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1