Номер провадження 2/754/2599/25
Справа №754/998/25
Іменем України
17 грудня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретарів с/з Шклярської К.Ю., Поліщук Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської Ради, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Виходцев Ігор Анатолійович, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заявою.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 з 03.10.1998 року по 12.07.2022 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 від батьків, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебували в шлюбі, про що в книзі реєстрації актів про народження 04.07.1972 року зроблено запис за № 772. 05.06.1986 року шлюб між батьками її чоловіка був розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за № 435. Свідоцтво про розірвання шлюбу було видано ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати чоловіка позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , отримала 30 травня 1988 року ордер на квартиру АДРЕСА_1 . Ордер був виданий на підставі рішення загальних зборів ЖБК «КРИСТАЛ-20», затв. Рішенням виконкому Київської міської Ради н.д. від 24.03.1988 року № 296, на двох осіб (мати та сина). ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , мати її чоловіка - ОСОБА_3 . Але, ОСОБА_3 , як єдиний спадкоємець своєї матері не встиг оформить спадкове майно після її смерті, хоча проживав разом з нею на момент її смерті. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 . Позивач з дочкою ОСОБА_4 звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцева І.А. для оформлення спадщини. 20 липня 2022 року спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 була відкрита приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. за №03/2022. Дочка ОСОБА_4 написала заяву про відмову від спадщини на користь позивача. На запит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцева І.А. (№12/01-16 від 26.03.2024 року) було отримано відповідь від КП КМР «Київське міське Бюро технічної інвентаризації» КВ-2024 № 10611 від 01.04.2024 року, в якому вказано, що за даними реєстрових книг Бюро квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності 20.03.1998 року, виданого ГУЖЗ КМДА (наказ № 124-С від 06.03.1998 року) зареєстрованого в бюро 01.03.1998 року, за реєстровим №22/30889. Позивач зі своїм чоловіком, ОСОБА_3 , проживали разом з його матір?ю, ОСОБА_6 , на протязі багато років. Потім, коли ОСОБА_3 почав зловживати спиртними напоями, він постійно проживав зі своєю матір?ю, в її квартирі, (квартира АДРЕСА_2 ), починаючи з 2016 року до моменту її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також, ОСОБА_3 проживав в цієї спадкової квартирі, за адресою: АДРЕСА_3 до моменту своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Позивач, не маючі можливості вирішити питання оформлення спадщини у нотаріуса, звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання її покійного чоловіка ОСОБА_3 зі спадкодавцем, його матір'ю ОСОБА_6 по ІНФОРМАЦІЯ_4 на час відкриття спадщини.
Ухвалою суду від 24.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
25.02.2025 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов та клопотання слухати справу у відсутності представника Київської міської ради. У своєму відзиві відповідач просив залишити позов без задоволення, посилаючись на відсутність спору між спадкоємцями покійного ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 21.07.2025 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування завіреної належним чином копії спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_3 та інформацію про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 .
14.08.2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцева І.А. надійшла витребувана інформація.
30.09.2025 року від третьої особи - ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити.
07.10.2025 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 07.10.2025 року закрито підготовче засідання у цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті.
Сторона позивача в судове засідання не з'явилась, надала до суду заву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Сторона відповідача в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи судом повідомлялась, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у їх відсутність.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про розгляд справи судом повідомлені, на адресу суду надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що позивач перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 в період з 03.10.1998 року по 12.07.2022 року.
В період шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 донька- ОСОБА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого м. Київ, Шевченківським бюро ЗАГС від 04.07.1972 року, актовий запис за № 772 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був розірваний 05.06.1986 року відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 , виданого відділом ЗАГС Шевченківського РИК м. Києва, актовий запис № 435.
Відповідно до копії повторного свідоцтва про смерть, виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 12.04.2023 року, а/з №2295 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, в складі якої залишилась квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 20.03.1998 року, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації від 01.03.1998 року за реєстровим № 22/30889.
Єдиним спадкоємцем за законом після ОСОБА_6 був її син ОСОБА_3 , який не встиг оформить спадкове майно після її смерті.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), сформованої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. від 22.09.2025 року спадкова справа після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 не заводилась.
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 помер (а.с.12).
Позивач звернулась з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцева Ігоря Анатолійовича як дружина померлого ОСОБА_3 . Спадкова справа була відкрита 20.07.2022 року за №03/2022.
Дочка померлого ОСОБА_2 написала заяву про відмову від спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 на користь позивача - ОСОБА_1 (а.с.33).
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцева І.А. від 08.04.2024 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану квартиру, яка належала спадкодавцеві.
Позивач ОСОБА_1 , її чоловік - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Києва від 19.02.2025 року за період з 12.07.2022 року по 19.02.2025 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_3 знятий з реєстрації за вказною адресою 13.07.2022 року.
Згідно пояснень позивача, її чоловік ОСОБА_3 почав зловживати спиртними напоями та переїхав фактично проживати разом з його матір?ю, ОСОБА_6 в її квартирі АДРЕСА_2 , починаючи з 2016 року і до моменту її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після смерті ОСОБА_6 , її син ОСОБА_3 , залишився проживати у вказаній квартирі до моменту своєї смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підтвердження вказаного надано платіжні інструкції про сплату за центральне постачання і відведення холодної води, платіжні інструкції про сплату за абоненське обслуговування з постачання теплової енергії, платіжні інструкції про сплату за абоненське обслуговування гарячої води (а.с. 18-55).
Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України.
Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
З цієї норми слідує, що прийняття спадщини має важливе практичне значення, оскільки з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї, в тому числі на нерухоме майно.
Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.
Спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законом в даному випадку передбачена вимога про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як слідує із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 81, 200, 223, 234, 256, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Київської міської Ради, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Виходцев Ігор Анатолійович, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 зі спадкодавцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 на час відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.12.2025 року.
Суддя Н.Д. Буша