"06" березня 2026 р. Справа № 367/716/26
Провадження № 2/370/363/26
06 березня 2026 рік с-ще Макарів
Суддя Макарівського районного суду Київської області Бізяєва Н.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з вище вказаною позовною заявою.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19.01.2026 року справу передано за підсудністю до Макарівського районного суду Київської області.
В матеріалах справи міститься Акт від 14.01.2026 року, складений головним спеціалістом Насалавець О.П. про те, що у вхідній кореспонденції, яка надійшла до Ірпінського міського суду 06.01.2026 за вх. №607 було виявлено відсутність квитанції про сплату судового збору.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення її недоліків, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Підставою відкриття провадження у цивільній справі судом є подання особою позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, яка предметно, суб'єктно, інстанційно та територіально підсудна даному суду.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України).
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд акцентує увагу, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає на дату подачі позову до суду 1331 грн. 20 коп.
Підстав для звільнення від сплати судового збору не вбачається.
З матеріалів позову вбачається, що позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, позивачем в позовній заяві вказано, що до додатків поданих разом з позовною заявою, додано квитанцію про сплату судового збору (оригінал для суду) - 1 арк. (п. 12), однак квитанція про сплату судового збору серед додатків відсутня.
Таким чином для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід сплатити судовий збір.
За таких обставин, враховуючи те, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом визначення ціни позову та надання суду доказів сплати судового збору, або доказів, які підтверджують підстави звільнення позивача від його сплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст.151,175,177,185 ЦПК України,Законом України "Про судовий збір", суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху і надати позивачу строк до п'яти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.О. Бізяєва