Справа № 286/2914/25
10 березня 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л. ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором , -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 124 911 грн. 72 коп., із них: 49 962 грн. 43 коп. заборгованості за простроченим боргом, 74 949 грн. 29 коп. заборгованості за простроченими процентами та судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що 16.11.2021, згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, між банком та ОСОБА_1 було укладено угоду №С-001-125678-21-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Згідно умов кредитного договору відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачу. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 58,8% річних (4,9% в місяць) - по операціях видачі готівки: 34,8% річних (2,9% в місяць), по торгових операціях, згідно Тарифів Банку. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн.. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 50 000 грн.. Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, що підтверджується випискою по поточному рахунку.
Відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, а також інші платежі за кредитним договором, а тому заборгованість за кредитним договором становить вищевказану суму.
Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник позивача в позовній заяві просить справу слухати у їх відсутність.
Відзиву на позов відповідачем до суду не надано, хоча своєчасно та належним чином останній повідомлявся про відкриття провадження у справі з роз'ясненням прав на подання відзиву на позов, що підтверджується поштовим повідомленням та оголошенням про відкриття провадження та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на офіційному веб-сайті судової влади України.
Суд, перевіривши в судовому засіданні письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу також врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Вказаного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
В п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавець закріпив, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто, на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 16.11.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування №С-001-125678-21-980 (а. с. 14-15). Відповідно до умов вказаної угоди клієнт надає заяву на відкриття поточного рахунку у гривні на своє ім'я - ОСОБА_1 в АТ «Ідея Банк» в рамках продукту О. CARD ID із оформленням до рахунку банківської платіжної картки та із іменем та прізвищем латинськими літерами на картці (у випадку оформлення іменної картки): клієнт підтверджує використання номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , як фінансового номеру телефону, а банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту О. CARD ID поточний рахунок НОМЕР_2 у валюті гривня (IBAN НОМЕР_1 ) із дебетно-кредитною схемою, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу, та випускає до рахунку платіжну картку. Банк надає клієнту кредит на споживчі цілі у вигляді відновлюваної кредитної лінії до рахунку та здійснює платежі клієнта з рахунку за рахунок кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів клієнта на рахунку, на умовах повернення, строковості та платності, а саме: максимальний розмір кредитної лінії становить 200 000 грн. зі строком дії 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації.
Розмір кредитної лінії у дату укладання угоди становить 50 000 грн. та може бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою банку або клієнта з дотриманням вимог ДКБОФО. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 58,8% річних (4,9% в місяць) - по операціях видачі готівки; 34,8% річних (2,9% в місяць) - по торгових операціях, згідно Тарифів Банку.
Клієнт підтверджує, що 16.11.2021 отримав примірник угоди №С-001-125678-21-980 від 16.11.2021, платіжну картку №5355хххх хххх 2780 та ПІН-код до неї.
Цього ж дня - 16.11.2021 сторонами було підписано і паспорт споживчого кредиту «О. CARD ID» (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)), в якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаній угоді про відкриття кредитної лінії (а. с. 16).
З копії виписки АТ «Ідея Банк» по рахунку клієнта - фізичної особи №100000-2025/0617 (розрахунковий період зазначено з 28.12.2016 по 17.06.2025, а фактично з 16.11.2021) вбачається, що 16.11.2021 ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт 50 000 грн. 00 коп. (а. с. 18-21).
Відтак, є доведеним, що між сторонами було укладено вищевказаний кредитний договір.
Копія довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №С-001-125678-21-980 від 16.11.2021 свідчить, що заборгованість відповідача згідно вказаного кредитного договору станом на 17.06.2025 виведено в сумі 124 911 грн. 72 коп., з них: 49 962 грн. 43 коп. заборгованості за простроченим боргом та 74 949 грн. 29 коп. заборгованості за простроченими процентами (а. с. 22). Суд відмічає, що згідно виписки АТ «Ідея Банк» по рахунку клієнта - фізичної особи №100000-2025/0617 від 17.06.2025, відповідач погашав кредит і загальна сума погашення за наданим кредитом склала 19 336 грн. 10 коп., зокрема погашення за кредитом становить 11 089 грн. 96 коп., а погашення за нарахованими відсотками - 8 246 грн. 14 коп.. Однак, фактично сплачену позивачем суму 11 089 грн. 96 коп. не було зараховано на погашення кредиту, що вбачається з розміру боргу, а відтак її було зараховано на погашення відсотків.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до виписки АТ «Ідея Банк» по рахунку клієнта - фізичної особи №100000-2025/0617 від 17.06.2025, відсотки нараховувалися і з 30.11.2022, тобто поза межами строку кредитування, оскільки, згідно умов договору, строк кредитування був погоджений сторонами на 12 місяців, тобто до 16.11.2022. Доказів того, що строк кредитування було продовжено матеріали справи не містять.
Довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 №2347 від 05.11.2025 свідчить, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу по мобілізації на особливий період до в/ч НОМЕР_4 .
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками задоволенню не підлягають.
Відтак, за встановлених обставин, враховуючи, що відповідачем не було вжито належним чином заходів щодо добровільного погашення заборгованості по угоді про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування С-001-125678-21-980 від 16.11.2021 в повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з нього заборгованості в сумі 49 962 грн. 43 коп., яка є заборгованістю за тілом кредиту, та відповідно до висновку про часткове задоволення позову.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп. в дохід держави, який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі (3028,00х39,99%)=1210 грн. 89 коп..
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ: 19390818), що знаходиться за адресою: вул. Валова, 11 в м. Львів, заборгованість за угодою про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування С-001-125678-21-980 від 16.11.2021 в сумі 49 962 грн. 43 коп., яка є заборгованістю за тілом кредиту, та судовий збір в сумі 1210 грн. 89 коп..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець