Справа № 283/2640/25
Провадження №2/283/149/2026
16 січня 2026 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Саланди О.М. з секретарем судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначається, що 17.02.2021 ОСОБА_1 підписала заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до цієї заяви відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Для користування рахунком вона отримала кредитну картку. Договором було передбачено порядок та умови повернення кредиту, сплати заборгованості та нарахованих відсотків за користування ним. АТ КБ «ПриватБанк» виконало свої зобов'язання у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, визначеному договором. У порушення умов договору відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконала. Позивач зазначає, що у зв'язку з цим утворилася заборгованість у розмірі 102073,59 грн, яку він просить стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.
Ухвалою суду від 13.10.2025 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
13.10.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона частково визнала позовні вимоги. У відзиві зазначено, що нараховані відсотки є надмірними, а розмір штрафних санкцій і пені перевищує розумні межі, у зв'язку з чим відповідач просила зменшити їх розмір та надати можливість здійснювати погашення заборгованості частинами.
Суд відповідно до ст. 247 ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.02.2021 відповідачка звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету - заяву до договору про надання банківських послуг.
Позивач свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме: випустив платіжну картку та надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідач порушила умови договору та своєчасно не вносила кошти для погашення заборгованості, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 18.08.2025 становить 102073,59 грн, а саме: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 91775,46 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 10298,13 грн.
Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 13 та ст. 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наданий позивачем розрахунок наявної заборгованості за договором відповідачем не оспорювався, жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості відповідачем суду не надано, свій розрахунок не наведений, судово-економічна експертиза у справі за клопотанням відповідача не призначалась. Тобто, відповідач не спростувала докази, надані банком щодо цього факту.
ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та виконувала свої зобов'язання за кредитом неналежним чином, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором.
У зв'язку із тим, що відповідач отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в договорі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості.
Щодо клопотання про надання розстрочення виконання рішення Суд виходить з такого.
Відповідач просить розстрочити виконання рішення.
Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).
Відповідачкою не наведено жодних підстав для надання розстрочки та не подано доказів, які б підтверджували обґрунтованість клопотання про розстрочку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: сплачений позивачем судовий збір.
Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 17.02.2021 № б/н у розмірі 102073,59 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 91775,46 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 10298,13 грн, а також сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Житомирського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», адреса вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. М. Саланда