Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/7901/25
Провадження № 2/279/657/26
09 березня 2026 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Пацко О.О., з секретарем судового засідання Зубковою І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу №279/7901/25 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , зазначивши, що 26.06.2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування.
ОСОБА_1 з 26.06.2023 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви-договору на укладання договору про комплесне банківське обслуговування з номером кредитнго договору №002/20976825-CK_SB. Згідно умовами заяви-договору на укладання договору про комлексне банківське обслуговування відповідач просив відкрити поточний рахунок у національній валюті. Таким чином, позичальнику було встановлено ліміт що складає 50000,00 грн. з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 59 %, строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Отже, позивач свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.
Станом на 15.10.2025 року заборгованість за кредитним договором №002/20976825-CK_SB від 26.06.2023 року становить 93478,43 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 49957,97 грн., та заборгованість по процентам 43520,46 грн. Просив стягнути з відповідача на його користь 93478,43 грн., та судові витрати.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Поштова кореспонденція, яка надсилалась судом за зареєстрованим місце проживання відповідача, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення поштової кореспонденції у зв'язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання поштової кореспонденції.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 26.06.2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проєкту «izibank». Заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування від слід розуміти як кредитний договір.
ОСОБА_1 з 26.06.2023 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору 002/20976825-CK_SB від 26.06.2023 року, номер картки НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою АТ «Таксомбанк» від 17.10.2025 року.
Умовами кредитного договору визначено, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «Таксомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «Таксомбанк», позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім'я та виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку Master Card World Contactless та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку. Згідно з умовами Заяви-договору на укладання договору про комплексне банківське обслуговування, відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті. Таким чином, позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 0 грн., з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 59 %, строк користування12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк. Відповідно до п.1 Згоди та запевнення клієнта до договору, що є невід'ємною частиною Заяви-договору, позичальник підтверджує, що до укладення договору ознайомлений з умовами договору, у тому числі Тарифами, Правилами користування електронними платіжними засобами емітованими АТ «Таксомбанк», з умовами відкриття та обслуговування рахунків, з умовами розміщення вкладу, отримання споживчого кредиту.
Випискою по особовим рахункам кредитного договору №002/20976825-CK_SB за період з 26.06.2023 року по 15.10.2025 року доведено користування відповідачем кредитними коштами в межах кредитного ліміту та неналежне виконання ним умов договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №002/20976825-CK_SB станом на 15.10.2025 року, підтверджено заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №002/20976825-CK_SB SB від 26.06.2023 року в сумі 93478,43грн., з яких: 49957,97 грн. заборгованість по тілу кредиту, 43520,46 грн. заборгованість за відсотками.
Позивачем АТ «Таскомбанк» 12.09.2025 року направлялася відповідачу повідомлення-вимога, у якій позивач вимагав дострокового повернення кредиту в повному обсязі із зазначенням строків та умов такого повернення.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Кредитний договір між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» укладений в письмовій формі шляхом підписання заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування.
Відповідно достатті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України,за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір позики, кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами ст.530 ЦК Українивизначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст.ст. 5 25, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК Українивстановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України,у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.
Відповідно частини першої статті 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.
За правилами ч.1 ст.1049 ЦК України,позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позивач свої зобов'язання за договором №002/20976825-CK_SB від 26.06.2023 року виконав, відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті. Відповідачу було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200 000 гривень). Випискою по особовим рахункам кредитного договору №002/20976825-CK_SB за період з 26.06.2023 року по 15.10.2025 року доведено користування ОСОБА_1 кредитними коштами в межах кредитного ліміту та неналежне виконання ним умов договору.
Суд, перевіривши відповідність умов договору вимогам законодавства, перевіривши правильність нарахування заборгованості з урахуванням періодичних погашень заборгованості за кредитом, дійшов висновку, що оскільки відповідачем неналежно виконані умови договору, то позов підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610-612, 628, 629, 638, 1048, 1050 ЦК України,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акцінерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №002/20976825-CK_SB від 26.06.2023 року в розмірі 93478 (дев'яносто три тисячі чотириста сімдсят вісім) гривень 43 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акцінерного товариства «Таскомбанк» судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Ольга ПАЦКО