Справа № 296/131/26
2/296/92/26
Іменем України
27 січня 2026 рокум. Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді - Рожкової О.С., розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку на примирення подружжя у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
І. СУТЬ СПРАВИ
1. 06.01.2026 представник ОСОБА_2 (позивач) - адвокат Денисенко В.М. звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просила розірвати шлюб, укладений між сторонами, який зареєстрований 17.07.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис за №848.
ІІ. ПРОЦЕДУРА
2. 08.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/131/26, яку призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
3. 19.01.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просив надати строк для примирення подружжя для збереження сім'ї.
4. 22.01.2026 представник позивача - адвокат Денисенко В.М. надіслала до суду заперечення на клопотання в якому вказала, що ОСОБА_2 категорично заперечує щодо примирення та наполягає на розірванні шлюбу між нею та ОСОБА_1
ІІІ. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
5. Статтею 111 Сімейного кодексу України встановлено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
6. Згідно з положеннями ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
ІV. МОТИВИ СУДУ
7. Відповідач просив суд надати строк для примирення подружжя.
8. Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
9. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України право вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду. При цьому, судам слід використовувати надану законом можливість для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей, при визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
10. Суд враховує, що в позовній заяві позивач ОСОБА_2 вказала, що відповідач вчиняє щодо неї домашнє насильство.
11. Крім того, відповідач у поданому клопотанні підтвердив, що наразі проживає окремо від позивача, що свідчить про те, що вони не ведуть спільного господарства.
12. В конкретній справі суд також враховує, що справа перебуває у провадженні суду тривалий час, примирення між сторонами так і не відбулось.
13. Окрім зазначеного, у поданому позові позивач висловила свою категоричну незгоду із наданням строку на примирення і просила задовольнити позовні вимоги про розірвання шлюбу.
14. Згідно з ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
15. Враховуючи, що законом визначено право, а не обов'язок суду зупинити провадження у справі і призначити подружжю строк для примирення, незгоду сторони позивача із наданням строку для примирення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про надання строку на примирення.
Керуючись статтями 251, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку на примирення подружжя у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 30.01.2026.
Суддя Олена РОЖКОВА