справа 278/2145/25
10 березня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
У провадженні суду перебувала вказана цивільна справа за наслідками якої судом 04 серпня 2025 року ухвалено заочне рішення.
29 грудня 2025 року відповідачкою ОСОБА_1 до суду скерована заява про перегляд зазначеного судового рішення. У обґрунтування заявленого відповідачка вказала, що вона не була належним чином повідомленою про існування цього спору, а тому не змогла скористатися своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів, на підтвердження своєї позиції щодо вимог ОСОБА_2 .
У ході судового розгляду заяви представник ОСОБА_1 адвокат Струкова Л.В. підтримала заяву своєї довірительки із підстав, викладених у ній, а також повідомила, що судовий експерт Малий О.В. не мав права виготовити висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1970/12-2024 від 16 грудня 2024 року, оскільки станом на день виготовлення цього експертного висновку сплив строк дії свідоцтва ОСОБА_3 , яке надавало йому право провести цю експертизу. Відтак, адвокат Струкова Л.В. зазначила, що цей висновок в розумінні ст. 78 ЦПК України одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а отже є недопустимим.
Представник відповідача адвокат Ліпська-Романченко Г.Д. проти заяви ОСОБА_1 заперечила та вказала, що вищевказаний висновок експерта є допустимим доказом, оскільки відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 3565/5 від 10 грудня 2024 року строк дії свідоцтва експерта ОСОБА_3 був продовжений. Відтак, представник позивача не вбачає правових підстав для скасування заочного рішення суду в цій справі, а тому просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Нормами законодавства вказані правовідносини врегульовані наступним чином.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду (ч. 1-3 ст. 284 ЦПК України).
Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 287 ЦПК України).
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України).
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 288 ЦПК України).
Разом із тим, у постанові Верховного Суду по справі № 761/7879/22 від 04 липня 2024 року виснувано, що тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із ч. 1 ст. 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.
Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з'явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв'язку із чим і було ухвалене заочне рішення.
У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
Таким чином можливо дійти висновку, що скасування заочного рішення можливе при наявності двох обставин: наявність поважних причин неподання відзиву на позовну заяву й наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.
Тобто, окрім повідомлення про те, які саме обставини унеможливили відповідача подати відзив на позовну заяву останній також повинен вказати докази, які мають значення для справи, та можуть призвести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.
Наявність вищенаведених обставин має бути виключно сукупною. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.
Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та скасування заочного рішення суду в цій справі з огляду на таке.
У ході судового розгляду заяви судом установлено, що відповідачкою попри вимоги ч. 1 ст. 288 ЦПК України не наведено нових доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, посилання представника заявниці адвоката Струкової Л.В. на недопустимість висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1970/12-2024 від 16 грудня 2024 року через виготовлення його особою, у якої сплив строк дії свідоцтва на провадження цієї експертної діяльності є хибними, оскільки відповідно до п. 4 наказу Міністерства юстиції України № 1138/5 від 14 березня 2022 року (у редакції чинній на момент виготовлення зазначеного висновку) якщо дія згаданого свідоцтва експерта закінчується у період дії воєнного стану, або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану, то дія цього свідоцтва уважається продовженою. Разом із тим, у п. 5 цього наказу зазначено, що судових експертів не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану зобов'язані вжити заходів щодо продовження строку дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта у порядку, визначеному Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5.
Тобто, у наказі № 1138/5 від 14 березня 2022 року Міністерство юстиції України продовжило строк дії свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта на час дії в Україні воєнного стану.
Водночас, воєнний стан введений в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року і триває досі.
Таким чином, суд зауважує, що відповідно до положень наказу Міністерства юстиції України № 1138/5 від 14 березня 2022 року експерт Малий О.В. мав право виготовити висновок будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1970/12-2024 від 16 грудня 2024 року, а отже такий висновок в розумінні ст. 78 ЦПК України є допустимим.
Відтак, суд вказує, що у цьому випадку ОСОБА_1 не наведено нових доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому, в силу вищевказаних норм цивільного процесуального законодавства України й усталеної судової практики з приводу врегулювання подібних правовідносин, суд не вбачає правових підстав для задоволення цієї заяви й скасування заочного рішення суду в цій справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 287,287 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право оскаржити заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2025 року по справі № 278/2145/25 шляхом подання апеляційної скарги на рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 10 березня 2026 року.
Суддя Віктор Мокрецький