Справа № 276/357/26
Провадження по справі 2-о/276/24/26
про залишення заяви без руху
10 березня 2026 року селище Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Територіальна громада в особі Іршанської селищної ради, про встановлення фактів родинних відносин та належності правовстановлюючого документа певній особі, -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Барановський І.І., звернулася до суду з вказаною заявою в якій просить: 1) встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється рідною дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) встановити |факт того, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 09.09.2011, видане на підставі рішення виконкому Шершнівської сільської ради від 17.08.2011 на ім'я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (окрім тих, що визначені ч.1ст. 315 ЦПК України), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заява про встановлення факту повинна відповідати загальним вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з урахуванням особливостей, передбачених ст. 318 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 4 пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, заявником не сплачено в повній мірі судовий збір, оскільки за кожну позовну вимогу сплачується судовий збір в сумі 665,60 грн (3328,00 грн х 0,2).
Відповідно до правого висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі №758/5118/21 при тлумаченні терміном поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.
Отже, як видно зі змісту заявлених вимог, заявниця просить встановити два юридичних факти.
З врахуванням цього ОСОБА_1 слід доплатити судовий збір в розмірі 665,60 грн на рахунок № UA538999980313101206000006751, отримувач: ГУК у Житомирській області /ТГ смт.Хорошів/ 22030101, код ЄДРПОУ 37976485, ККД 22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: судовий збір. Банківську квитанція про здійснення платежу необхідно надати суду.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі. Належне оформлення позовної заяви, як за формою, так і за змістом, служить перш за все інтересам позивача.
Згідно з правилами частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суддя приходить до переконання, що заяву слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків шляхом доплати судового збору.
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне недоліки зазначені в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
На підставі наведеного та керуючисьст.ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Територіальна громада в особі Іршанської селищної ради, про встановлення фактів родинних відносин та належності правовстановлюючого документа певній особі, подану представником заявника - адвокатом Барановським І.І., залишити без руху та надати стороні заявника строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
У разі не виконання цієї ухвали заява буде вважатися неподаною та повернута заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.С.Семенюк