Справа № 274/6936/25 Провадження № 2/0274/801/26
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
10.03.26 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 ,
доГришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області
провизнання прав та обов'язків забудовника,
ОСОБА_1 звернулася з позовом, у якому просить визнати за нею права та обов'язки забудовника незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем, який прийняв спадщину, власника незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , - її батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте у зв'язку з відсутністю належної реєстрації договору купівлі-продажу цього об'єкта незавершеного будівництва за померлим ОСОБА_3 їй нотаріусом було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Гришковецька селищна рада Бердичівського району Житомирської області своєї позиції щодо предмета спору у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила.
Судом з'ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05.06.2009 р. (а. с. 9).
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11.02.2005 р. та свідоцтвом про шлюб від 01.02.2005 р. (а. с. 10, 11).
Тобто, зважаючи на статті 1216 - 1218, 1222, 1223, 1258 та 1261 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 першої черги за законом.
З довідки від 03.12.2025 р. державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Г.А. випливає, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину ОСОБА_3 , є qого дочка - ОСОБА_1 (а. с. 41).
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Таким чином до ОСОБА_1 перейшли права та обов'язки (спадщина) ОСОБА_3 .
Постановою від 03.07.2025 р. державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Г.А. відмовлено ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю належної реєстрації договору купівлі-продажу цього об'єкта незавершеного будівництва, посвідченого 27.06.1997 р. приватним нотаріусом Бердичівського нотаріального округу Житомирської області Сітяшенко В.А. та зареєстрованим у реєстрі за № 422, за померлим ОСОБА_3 (а. с. 12).
Право власності на об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано, що підтверджується довідкою від 11.04.2025 р. Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а. с. 13, 14).
Разом з тим, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу від 27.06.1997 р., який посвідчено 27.06.1997 р. приватним нотаріусом Бердичівського нотаріального округу Житомирської області Сітяшенко В.А. та зареєстровано у реєстрі за № 422, за умовами якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив незакінчений будівництвом жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , до якого належать підвал та сарай (а. с. 16).
З технічного паспорту на об'єкти незавершеного будівництва - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 11.04.2025 р., вбачається, що будинок та належний до нього сарай були побудовані у 1990 р., елементи самочинного будівництва відсутні (а. с. 19 - 25).
Згідно з описом від 11.04.2025 р. об'єкта незавершеного будівництва під час обстеження об'єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що наявність конструктивних елементів становить 55% (а. с. 26).
З наведеного випливає, що ОСОБА_3 придбав 27.06.1997 р. незавершений будівництвом житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , проте не здійснив його державної реєстрації (не зареєстрував права власності на нього).
Станом на 27.06.1997 р. держана реєстрація об'єктів нерухомого майна здійснювалася на підставі Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 р. № 56, які передбачали, що державній реєстрації підлягають тільки ті об'єкти, які закінчені будівництвом та прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування та при наявності матеріалів інвентаризації (пункт 1.6).
Ці Правила втратили чинність на підставі наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 р. № 121, яким було затверджено Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, яка передбачала, що державній реєстрації підлягають тільки ті об'єкти нерухомості, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку незалежно від форм їхньої власності й при наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим бюро технічної інвентаризації, яке проводить державну реєстрацію права власності на ці об'єкти (пункт 1.8).
Ці інструкція втратила чинність на підставі наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15.02.2002 р. № 36, після чого реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснювалася на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, яке до дня смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , також не передбачало реєстрації права власності не об'єкти незакінченого (незавершеного) будівництва (Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти - пункт 1.6).
Таким чином до дня смерті ОСОБА_3 не міг здійснити державну реєстрацію / реєстрацію права власності придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.1997 р. об'єкта незакінченого (незавершеного) будівництва - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вказувалось вище, у зв'язку з відсутністю такої реєстрації ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 , який прийняв спадщину (до якого перейшли права та обов'язки ОСОБА_3 , зокрема, на вказаний об'єкт незакінченого (незавершеного) будівництва), не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину, що, в свою чергу, перешкоджає оформленню права власності на цей об'єкт.
Проте ОСОБА_1 не подала доказів, які б вказували, що ОСОБА_3 був забудовником незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Більше того, у законодавстві України, а саме - Законі України "Про архітектурну діяльність", термін "забудовник" з'явився лише у 2008 р. на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про архітектурну діяльність" від 01.08.2006 р., та мав таке значення: забудовник - особа, яка відповідно до закону отримала право власності або користування земельною ділянкою для містобудівних потреб та виконує передбачені законодавством дії, необхідні для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Цей термін проіснував у Законі України "Про архітектурну діяльність" до прийняття Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011 р.
Однак матеріали справи не містять доказів того, що у період існування у Законі України "Про архітектурну діяльність" терміну "забудовник" ОСОБА_3 був забудовником у розумінні зазначеного терміну, а саме - що він відповідно до закону отримав право власності або користування земельною ділянкою для містобудівних потреб та виконував передбачені законодавством дії, необхідні для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
За таких обставин Суд вважає, що за ОСОБА_1 не можуть бути визнані права та обов'язки забудовника незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, як зазначено вище, постановою від 03.07.2025 р. державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Г.А. відмовлено ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а не на права забудовника.
Між тим, частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Зважаючи на наведене, Суд приходить до висновку, що права ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом визнання за нею права власності на незавершений будівництвом житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи зазначене, Суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області (Житомирська область, Бердичівський район, смт. Гришківці, вул. Добровольчих батальйонів, 4, код ЄДРПОУ 04345380) задовольнити частково.
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на незавершений будівництвом житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут