Справа № 169/223/26
Провадження № 1-кп/169/91/26
10 березня 2026 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника-адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Луків Турійського району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України, з угодою про визнання винуватості,
ОСОБА_5 в січні 2025 року в месенджері «Viber» з використанням власного мобільного телефону марки/моделі «Huawei RNE-L21», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою абонентського номера НОМЕР_4 , на який зареєстрований профіль під назвою « ОСОБА_6 », створив спеціалізовану групу під легендованою назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для інформування мешканців населених пунктів Ковельського району Волинської області про переміщення та проведення відповідних заходів працівниками Національної поліції України, будучи при цьому «суперадміністратором», тобто маючи повний контроль над вказаною групою (встановлення псевдоніма, редагування налаштувань спільноти, надавати/забирати права «адміністратора» або «суперадміністратора» іншим учасникам, додавати та видаляти учасників, закріплення/відкріплення повідомлень, видалення повідомлень від певного учасника, надсилання повідомлень/створення опитувань, доступ до посилання запрошення тощо).
Окрім того, з метою належного тематичного функціонування вказаної групи, ОСОБА_5 мав права «адміністратора», тобто певний контроль над вказаною групою (встановлення псевдоніма, надсилання повідомлень/створення опитувань, закріплення/відкріплення повідомлень, видалення повідомлень від певного учасника, додавання та видалення учасників, доступ до посилання запрошення тощо) з використанням профілю під назвою « ОСОБА_7 », зареєстрований на абонентський номер НОМЕР_5 , що використовувався у мобільному телефоні марки/моделі «Samsung Galaxy А51 5 G», ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 .
В подальшому ОСОБА_5 , як військовослужбовець ЗС України, а також в силу свого віку, освітнього рівня та широкого висвітлення в засобах масової інформації та розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобов'язаних, достовірно був обізнаний, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, тоді як у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), а відтак усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи власну уявну мету допомоги мешканцям населених пунктів Ковельського району в уникненні ними військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов'язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет, з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров'я, протиставляючи власні нікчемні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони, вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період та до 24.12.2025, тобто до припинення співробітниками СБ України протиправної діяльності, організовував забезпечення постійного функціонування сервісів цієї групи, проведення систематичного аналізу інформації, яка поступає в групу, та публікацію інформації в тематичній інформаційній групі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики, що надало змогу залучити якомога більшу кількість підписників з числа громадян, а також публікував особисті інформаційні повідомлення зазначеної вище тематики, забезпечував поширення інформації про місце і час проведення відповідних заходів указаними військовими формуваннями для своєчасного інформування громадян України, які мають намір ухилитися від виконання своїх обов'язків з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період.
Перешкоджання ж законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
Діючи на виконання свого злочинного умислу, переслідуючи мету перешкоджання законній діяльності військового формування - ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 )щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, перебуваючи по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи особистий мобільний телефон марки/моделі «Huawei RNE-L21», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою абонентського номера НОМЕР_4 , на який зареєстрований профіль під назвою « ОСОБА_6 », в групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в месенджері «Viber» та кількість учасників в якій на момент припинення протиправної діяльності складала 1 281 особу, ОСОБА_5 15.05.2025, 16.07.2025, 26.11.2025 поширював дописи про місцеперебування представників указаного військового формування та проведення останніми мобілізаційних заходів.
Так, ОСОБА_5 діючи умисно, перебуваючи по місцю проживання та використовуючи зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою, із зазначеного профілю, шляхом текстового допису 15.05.2025 о 08 год. 16 хв. повідомив інших учасників групи під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в месенджері «Viber» про місцеперебування під час мобілізаційних заходів військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_3 , конкретизуючи при цьому місце проведення таких заходів.
Він же, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, перебуваючи по місцю проживання та використовуючи зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою, із зазначеного профілю, шляхом текстових дописів 16.07.2025 о 18 год. 58 хв. та 19 год. 24 хв. повідомив інших учасників групи під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в месенджері «Viber» про пересування під час мобілізаційних заходів військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_3 , конкретизуючи при цьому транспортний засіб, на якому були вказані військовослужбовці для проведення таких заходів, та напрямок руху.
Він же, перебуваючи по місцю проживання та використовуючи зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою, із зазначеного профілю, шляхом текстових дописів 26.11.2025 о 17 год. 18 хв., 17 год. 19 хв., 17 год. 21 хв. та 17 год. 24 хв. повідомив інших учасників групи під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в месенджері «Viber» про пересування під час мобілізаційних заходів військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_3 , конкретизуючи при цьому кількість та вид транспортних засобів, на яких були вказані військовослужбовці, місця проведення таких заходів та напрямок руху.
При цьому, усі вказані вище повідомлення у адміністрованій ОСОБА_5 групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в месенджері «Viber» щодо переміщення військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 та виконання ними службових обов'язків, відповідали фактичним місцям їхнього перебування у відповідні періоди часу та були доступні всім учасникам указаної групи, що давало змогу в уникненні третім особам з числа учасників групи, їхнім знайомим, військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов'язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет.
Діючи у такий спосіб, своїми умисними діями, які полягали в адмініструванні та організації забезпечення постійного та безперебійного функціонування групи під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в месенджері «Viber», а також поширенні у адміністрованій групі відомостей про місце та час фактичного проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 досягнув своєї злочинної мети щодо надання можливості уникнення особам призовного віку від призову на військову службу, тим самим здійснивши перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною першою статті 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
З реєстру матеріалів досудового розслідування видно, що 27 лютого 2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України.
04 березня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , у вказаному кримінальному провадженні на підставі статей 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України, сторони узгодили, що покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України, призначається у виді позбавлення волі на строк п'ять років зі звільненням його на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених статтею 76 КК України; обвинувачений ОСОБА_5 погоджується з таким видом і мірою покарання.
Також, відповідно до вимог статей 96-1, 96-2 КК України, погоджено застосувати спеціальну конфіскацію до засобів вчинення злочину, а саме: мобільного телефону марки/моделі «Huawei RNE-L21», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою абонентського номера НОМЕР_4 , та мобільного телефону марки/моделі «Samsung Galaxy A51 5G», ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою абонентського номера НОМЕР_5 .
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Слідчим 04 березня 2026 року складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , який тоді ж затверджено прокурором та надіслано до суду разом із угодою.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та закону, суд дійшов висновку, що угода може бути затверджена з таких мотивів.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин другої, четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Частиною п'ятою статті 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Як установив суд, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до положень статті 12 КК України є тяжким злочином, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_5 про підозру, потерпілих у вказаному кримінальному провадженні немає, узгоджена сторонами міра покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років передбачена санкцією частини першої статті 114-1 КК України, домовленість сторін щодо звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього у зв'язку з цим виконання певних обов'язків цілком узгоджується з положеннями статей 75, 76 КК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Вимоги пункту 9 частини другої статті 52 КПК України щодо обов'язкової участі захисника у разі укладення угоди про визнання винуватості дотримані.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде йому призначено у разі затвердження угоди судом.
Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим відсутні чи останній немає можливості виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, судом встановлено не було, що не заперечував у підготовчому судовому засіданні і обвинувачений ОСОБА_5 .
Умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про наявність в цьому випадку передбачених законом підстав для затвердження угоди і призначення обвинуваченому ОСОБА_5 узгодженого сторонами покарання.
На підставі частини четвертої статті 174 КПК України арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 грудня 2025 року, підлягає скасуванню.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до статті 100 КПК України.
Відповідно до вимог статей 96-1,96-2 КК України судом застосовується спеціальна конфіскація до предметів та речових доказів кримінального правопорушення - мобільного телефону марки/моделі «Huawei RNE-L21 та мобільного телефону марки/моделі «Samsung Galaxy A51 5G».
Керуючись статтями 314, 370, 374, 472-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 04 березня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого першою статті 114-1 КК України.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України.
Призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання за частиною першою статті 114-1 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 грудня 2025 року на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку від 24 грудня 2025 року, а саме на:
- мобільний телефон марки/моделі «Huawei RNE-L21», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою абонентського номера НОМЕР_4 ,
- мобільний телефон марки/моделі «Samsung Galaxy A51 5G», ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою абонентського номера НОМЕР_5 ,
з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, скасувати.
Речові докази, а саме,
- мобільний телефон марки/моделі «Huawei RNE-L21», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою абонентського номера НОМЕР_4 ,
- мобільний телефон марки/моделі «Samsung Galaxy A51 5G», ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою абонентського номера НОМЕР_5 ,
які поміщені в першопочаткове упакування - сейф-пакет №1 «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Управління у Волинській області Слідчий відділ», горловина якого стягнута ниткою чорного кольору, кінці якої скріплено смужкою паперу з пояснювальним написом, підписом слідчого та відтиском печатки «Для пакетів № 14 Служба безпеки України Управління у Волинській області» та який знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ у Волинській області за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Василя Мойсея, 4, конфіскувати в дохід держави.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий