Справа № 166/178/26
Провадження № 2/166/245/26
категорія: 38
іменем України
10 березня 2026 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Фазан О. З.,
за участі секретаря судового засідання Заєць Н. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (далі ТОВ "ФК "Ейс") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Директор Олексій Поляков, який діє в інтересах позивача ТОВ "ФК "Ейс"звернувся у суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 491804482 від 05.11.2023 у розмірі 49985,74 грн.
Позов мотивує тим, що 05 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 491804482 (далі Кредитний договір)у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 6400 грн., який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора UUDN-2972.
В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв'язку з чим загальна сума становить 12400 грн.
Згідно з умовами Кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачці шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 12400 грн.
Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" 28 листопада 2018 року укладено договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії. На підставі договору факторингу, а також Витягу з реєстру прав вимоги № 275 від 12.03.2024 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
19 грудня 2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онлайн Фінанс" (далі ТОВ "Онлайн Фінанс) укладено договір факторингу № 19/1224-01 (далі - Договір факторингу 2). ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 19.12.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному Реєстрі прав вимоги.
15 липня 2025 року між ТОВ "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "Ейс" укладено договір факторингу № 15/07/25-Е (далі Договір факторингу 3) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 15.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 49985,74 грн.
Просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 49985,74 грн, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 09.02.2026 року відкрито провадження в справі.
У судове засідання представник позивача не з'явився. В позовній заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності. У разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, відзиву на позовну заяву не подала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Ухвалою суду від 10.03.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Установлено, що 05 листопада 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 491804482, який підписаний відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором UUDN, тобто у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 12400 грн, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
2.2. Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.
2.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 6400 грн 00 коп. 05.11.2023 (що є датою надання Кредиту).
2.4. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.
2.5. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору.
3.1. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.
7.1. Рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 19.11.2023, а саме протягом 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.
7.2. В обов'язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:
7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 05.12.2028.
8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 19.11.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 573,05 (п'ятсот сімдесят три цілих п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,57 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним;
8.3.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 19.11.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 573,37 (п'ятсот сімдесят три цілих тридцять сім сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,57 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту «Смарт» до Договору №491804482 від 05 листопада 2023 року та підписаний сторонами.
Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стверджується, що заявку на отримання кредиту подано 05 листопада 2023 року о 12:59 год., цього ж дня договір підписано одноразовим ідентифікатором UUDN-2972 та перераховано грошові кошти позичальнику 05 листопада 2023 року у сумі 6400 грн. В подальшому позичальником було збільшено суму кредитного ліміту до 12400 грн.
Позивачем 05.11.2023 та 07.11.2023 здійснено перекази грошових коштів у загальній сумі 12400 грн на банківський рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 10).
Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення 05 листопада 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 договору №491804482 та виконання Кредитодавцем свого зобов'язання щодо надання кредиту у загальній сумі 12400 грн.
Отже, судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок укладеного кредитного договору №491804482 від 05 листопада 2023 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі статтею 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Стаття 1049 ЦК України, зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 05 листопада 2023 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитний договір №491804482 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором та до позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право стягнення з відповідача кредиторської заборгованості.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Станом на час розгляду справи відповідачка не спростувала заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту, не надала доказів сплати нею зазначеної суми в повному розмірі.
Оскільки відповідачка не довела, що сплатила за договором усю суму тіла кредиту, тому для доведення розміру заборгованості суд використовує докази, які надав позивач.
Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 12400 гривень, яка нею частково сплачена, що жодним чином не спростовано нею, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки 12308,74 гривень тіла кредиту.
Отже, відповідачка не виконала повністю свого обов'язку з повернення кредитних коштів у передбачений чинним законодавством та договорами строк, чим допустила прострочення виконання грошового зобов'язання. Доказів протилежного відповідачкою суду не надано.
Разом з тим, щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, суд зазначає, що з наданого стороною позивача розрахунку заборгованості ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №491804482 від 05 листопада 2023 року вбачається, що проценти нараховані відповідачці з 05 листопада 2023 року по 11 березня 2024 року в розмірі 27307,54 гривень.
В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» нарахувало відповідачці відсотки за користування кредитом за період з 12 березня 2024 року по 04 червня 2024 року в розмірі 37677 гривень.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювали нарахувань відсотків за кредитним договором.
Суд звертає увагу на ту обставину, що ТзОВ «Таліон Плюс» після набуття ним у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за договором №491804482 від 05 листопада 2023 року до ОСОБА_1 , не мало права нараховувати відсотки, оскільки не є стороною договору, а ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як сторона договору, відчужуючи 12 березня 2024 року таке право в користь ТзОВ «Таліон Плюс» вважало, що строк платежу за договором настав 12 березня 2024 року.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку відповідачці нараховано проценти за користування кредитом поза строком кредитування.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за №910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не заявляло вимоги про стягнення процентів згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування у відповідачки перед позивачем заборгованості за вищевказаним договором кредитної лінії, яка нею добровільно не сплачується.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Ураховуючи викладене, надаючи оцінки наданим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між сторонами Кредитного договору, факт отримання позичальником кредитних коштів у сумі 12400 грн, правові підстави нарахування первісним кредитодавцем відсотків у розмірі 27307,54 грн, що відповідає вимогам Договору №491804482 від 05 листопада 2023 року, та зважаючи, що відповідачка частково погасила кредит у розмірі 20533 грн (91,26 грн тіло кредиту та 20441,74 грн відсотки), а тому сума відсотків за користування кредитом становитимуть 6865,80 ( 27307,54 - 20441,74 = 6865,8) грн.
Відтак, суд вважає, що у позивача виникло право на стягнення заборгованості за вказаним договором у розмірі 19174,54 гривні, з яких: 12308,74 гривень сума заборгованості по тілу кредиту, 6865,80 гривень сума заборгованості за відсотками.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне. Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між ТОВ "ФК "Ейс" та адвокатським бюро "Соломко та партнери"; додаткову угоду № 25771001357 від 01.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю № 7073/10 від 19.10.2018; акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, згідно з яким АБ "Соломко та партнери" надало правову допомогу ТОВ "ФК "Ейс" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 491804482 від 05.11.2023 на загальну суму 7000 грн.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача. Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1021,30 грн (19174,54 : 49985,74 х2662,4 = 1021,30) та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000, загалом 4021,30 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором № 491804482 від 05.11.2023 у розмірі 19174 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн 54 коп, з яких тіло кредиту - 12308 (дванадцять тисяч триста вісім) гривень 74 коп, відсотки за користування кредитом - 6865 (шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн 80 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" 1021 (одну тисячу двадцять одну) гривню 30 копійок судового збору та 3000 ( три тисячі ) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13;
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ратнівського
районного суду О.З. Фазан