Справа № 161/16483/23
Провадження № 1-кп/161/40/26
м. Луцьк 10 березня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6
законного представника потерпілої ОСОБА_7
представника потерпілої ОСОБА_8
представника служби у справах дітей ОСОБА_9
психолога ОСОБА_10
представника сектору ювінальної превенції ОСОБА_11 , ОСОБА_12
законного представника особи,
стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_13
особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_14
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька Волинської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_14 , у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
Згідно до клопотання, неповнолітній ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у Палаці учнівської молоді в кабінеті №26 за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Шопена, будинок 18, діючи зі злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, з висоти власного зросту впустив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді травматичної екстракції 1-го, 2-го зуба на верхній щелепі справа, травматичний злам 10-го зуба на верхній щелепі зліва (на 2/3 кореня), перелом вестибулярної частини альвеолярного відростку в ділянці 1-го зуба на верхній щелепі зліва, рана ясен в ділянці.
За ступенем тяжкості комплекс тілесних ушкоджень, який включає в себе травму зубів на верхній щелепі відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою стійкою втрати загальної працездатності не менш як на 1/3 (від 10% до 33%).
Таким чином, у діях ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні ознаки суспільно небезпечного діяння, відповідальність за яке передбачена ст. 128 КК України, тобто необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, однак повідомлення про підозру йому не оголошувалось у зв'язку з тим, що він не досягнув віку кримінальної відповідальності, тобто не є суб'єктом складу вказаного кримінального правопорушення (злочину).
В судовому засіданні захисник ОСОБА_14 - ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_14 підтримав клопотання захисника та просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.
В судовому засіданні законного представник ОСОБА_13 підтримала подане клопотання захисника.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала щодо клопотання захисника особи, стосовно якої розглядається клопотання.
В судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 , її законний представник ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання.
В судовому засіданні представник служби у справах дітей ОСОБА_9 та представник сектору ювінальної превенції ОСОБА_12 підтримали клопотання захисника ОСОБА_16 .
Розглянувши клопотання захисника особи, стосовно якої розглядається клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а кримінальне провадження за клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_14 , у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, закриттю виходячи з наступного.
Пункт 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
З ч. 4 ст. 286 КПК України вбачається, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається з редакції статті 128 КК України, яка діяли станом на 2023 рік, то:
- санкцією ст. 128 КК України передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Як вбачається з клопотання, реєстру матеріалів кримінального провадження, що досліджувалися в ході судового розгляду, то ОСОБА_14 інкримінується кримінальне правопорушення за 2023 рік.
Згідно ч. 2 ст. 44 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання, виконанні завдань загальної і спеціальної превенції.
Як вбачається з клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, то ОСОБА_14 є не судимим, в період часу з 06.03.2023 року по даний час не вчинив жодного кримінального правопорушення, за вчинення якого був засуджений вироком суду, який набрав законної сили, з часу інкримінованого кримінального правопорушення пройшло більше трьох років.
Таким чином, суд вважає за можливе, у відповідності до ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності (застосування примусових заходів виховного характеру) за дії, передбачені за ст. 128 КК України.
За таких обставин кримінальне провадження за клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_14 , у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, підлягає закриттю.
Разом із цим, у матеріалах справи наявний цивільний позов про відшкодування завданої шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ст. 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду (ухвала Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №459/1486/20).
Суд, вважає, що цивільний позов у даному випадку слід залишити без розгляду.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288, 372 КПК України, на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, суд, -
Клопотання захисника щодо особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_14 - ОСОБА_5 - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023035580000258 від 14 березня 2023 року за клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України - закрити.
Звільнити ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя
Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1