Справа № 466/4778/25
Провадження № 2/466/372/26
іменем України
(в порядку заочного розгляду справи)
10 березня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Федорової О.Ф.
секретар судового засідання Волянська Н.В.
склад учасників справи:
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Брона М.В.
третя особа ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Брони Мар'яни Василівни до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: державний реєстратор прав на нерухоме майно Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович, ОСОБА_2 про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, -
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Брони М.В. до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: державний реєстратор прав на нерухоме майно Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак В.М., ОСОБА_2 про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
21.05.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Брона М.В. звернулася до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: державний реєстратор прав на нерухоме майно Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак В.М., ОСОБА_2 про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03.12.2024 року у справі №466/3644/23 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та визнано за ОСОБА_1 право власності на 11/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,0848 га, кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 17.01.2025 року.
З метою виконання судового рішення та здійснення державної реєстрації права власності на 11/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,0848 га, кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, ОСОБА_1 звернулась із відповідною заявою до державного реєстратора Звенигородського старостинського округу Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області.
Однак листом №10 від 13.05.2025 року державний реєстратор повідомила позивача ОСОБА_1 про те, що державну реєстрацію права власності на 11/100 часток земельної ділянки провести неможливо, оскільки іншим співвласником вищезгаданої земельної ділянки - ОСОБА_3 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20.12.2017 року (справа №466/11006/16-ц) було здійснено виділ належної йому частки земельної ділянки площею 0,0306 га з присвоєнням нового кадастрового номеру - 4610137500:07:002:0217, яка 20.05.2024 року була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав (реєстраційний номер ОНМ 2940683546101).
Також державний реєстратор зазначила, що у зв'язку з проведеним виділом, у земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:07:002:0176 змінилась площа, внаслідок чого вона перестала існувати як об'єкт нерухомого майна і відомості про неї в Державному земельному кадастрі відсутні, відтак прийняти заяву про реєстрацію права власності на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03.12.2024 року у справі №466/3644/23 неможливо, оскільки програмне забезпечення Державного реєстру речових прав не дає можливості прийняти заяву і провести реєстрацію права власності на земельну ділянку без кадастрового номера.
Внаслідок наведеного позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення №73268851 від 22.05.2024 року державного реєстратора Боринської селищної ради Шкітака В.М. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0306 га з кадастровим номером 4610137500:07:002:0217, розташовану у АДРЕСА_1 (РНОНМ 2938939346060) на ім'я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та скасувати рішення №73220028 від 20.05.2024 року державного реєстратора Боринської селищної ради Шкітака В.М. про державну реєстрацію права власності на 21/100 частку житлового будинку АДРЕСА_1 (РНОНМ 2938939346060 на ім'я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача ОСОБА_3 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Заяви (клопотання) учасників справи:
Разом із позовною заявою на адресу Шевченківського районного суду м. Львова подано клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Брони М.В. про витребування доказів.
29.07.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява позивача ОСОБА_1 , у якій вона підтримала позовні вимоги, просила проводити розгляд справи без її участі.
09.10.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла копія спадкової справи №267/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5
03.11.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла копія спадкової справи №29/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
04.03.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Брони М.В., у якій вона зазначила, що сторона позивача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Процесуальні дії суду по справі:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.09.2025 року витребувано копії матеріалів спадкових справ.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання 04.03.2026 року:
- позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подала заяву, у якій просила проводити розгляд справи без її участі.
- відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки невідомі. Заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
- третя особа державний реєстратор прав на нерухоме майно Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак В.М. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки невідомі. Заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
В судовому засіданні 04.03.2026 року:
- представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Брона М.В. підтримала та просила задовольнити позовні вимоги.
- третя особа ОСОБА_2 підтримав та просив задовольнити позовні вимоги.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:
Судом встановлено, що:
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що складено відповідний актовий запис №829.
У день смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на все належне йому майно.
Спадкоємцями першої черги за законом є дружина померлого - ОСОБА_1 (факт перебування у зареєстрованому шлюбі підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 23.11.1991 року, та син - ОСОБА_3 .
Спадкоємці у відведений законом шестимісячний строк подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , внаслідок чого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Коцюрубою Л.Я. було заведено спадкову справу.
До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 увійшли житловий будинок загальною площею 117,8 м.кв., житловою площею 48,8 м.кв., розташований по АДРЕСА_1 , та 22/100 частки земельної ділянки, відведеної для обслуговування даного будинку, загальною площею 0,0848 га, кадастровий номер 4610137500:07:002:0176.
Факти належності вищезазначеного нерухомого майна спадкодавцю підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на житловий будинок №198459911 від 31.01.2020 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку №131105274 від 17.07.2018 року.
У 2023 році ОСОБА_1 звернулась у Шевченківський районний суд м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_3 , за участю третьої особи - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Коцюруби Л.Я., про визнання права на частку у спільному майні подружжя - житловому будинку загальною площею 117,8 м.кв., житловою площею 48,8 м.кв., розташованому по АДРЕСА_1 , та 22/100 частки земельної ділянки, відведеної для обслуговування даного будинку, загальною площею 0,0848 га, кадастровий номер 4610137500:07:002:0176.
В процесі розгляду даної справи судом ОСОБА_1 було долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя - житловому будинку загальною площею 117,8 м.кв., житловою площею 48,8 м.кв., розташованому по АДРЕСА_1 , виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Коцюрубою Л.Я. 28.11.2023 року, а також лист нотаріуса від 28.11.2023 року, в якому вона повідомила позивача про те, що не зможе видати їй свідоцтво про право на частку у земельній ділянці загальною площею 0,0848 га, кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки така земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності та не відноситься до спільного майна подружжя.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03.12.2024 року у справі №466/3644/23 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та визнано за ОСОБА_1 право власності на 11/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,0848 га, кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 17.01.2025 року.
З метою виконання судового рішення та державної реєстрації права власності на 11/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,0848 га, кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою до державного реєстратора Звенигородського старостинського округу Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області.
Листом №10 від 13.05.2025 року державний реєстратор повідомила ОСОБА_1 про те, що державну реєстрацію права власності на 11/100 часток земельної ділянки провести неможливо, оскільки іншим співвласником вищезгаданої земельної ділянки - ОСОБА_3 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20.12.2017 року (справа №466/11006/16-ц) було здійснено виділ належної йому частки земельної ділянки площею 0,0306 га з присвоєнням нового кадастрового номеру - 4610137500:07:002:0217, яка 20.05.2024 року була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав (реєстраційний номер ОНМ 2940683546101).
Також державний реєстратор зазначила, що у зв'язку з проведеним виділом, у земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:07:002:0176 змінилась площа, внаслідок чого вона перестала існувати як об'єкт нерухомого майна і відомості про неї в Державному земельному кадастрі відсутні, відтак прийняти заяву про реєстрацію права власності на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03.12.2024 року у справі №466/3644/23 неможливо, оскільки програмне забезпечення Державного реєстру речових прав не дає можливості прийняти заяву і провести реєстрацію права власності на земельну ділянку без кадастрового номера.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор Шкітак В.М. прийняв оскаржуване рішення №73268851 від 22.05.2024 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0306 га з кадастровим номером 4610137500:07:002:0217, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_3 , на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова №466/11006/16-ц від 20.12.2017 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.12.2017 року у справі №466/11006/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про поділ спадкового майна, було затверджено мирову угоду між сторонами, укладену на наступних умовах:
1. У ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 2 липня 1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , виникає право власності на:
- частку будинковолодіння АДРЕСА_1 , що є спадковим майном по смерті ОСОБА_6 , що становить 54/100ч., а саме: на житловий будинок, загальною площею 65, 3 кв. м., житловою площею 45,1 кв. м. (літ. «А-1»), частину огорожі №3, хвіртку №1 у спільну власність з ОСОБА_3 , 1/2 частин замощення;
- частку земельної ділянки площею 0, 0354 га, що становить 42/100ч., розташованої за адресою АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, державний акт від 31.03.1998 ЛВ №40702036 згідно доданої схеми.
2. У ОСОБА_4 (паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області 26 червня 2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , виникає право власності на
- частку будинковолодіння АДРЕСА_1 , що є спадковим майном по смерті ОСОБА_6 , що становить 21/100ч., а саме: гараж, площею 41, 2 кв. м. (літ. «Г»), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , огорожа №2, частина огорожі №3;
- частку земельної ділянки площею 0, 0188 га, що становить 22/100ч., розташованої за адресою АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, державний акт від 31.03.1998 ЛВ № 40702036 згідно доданої схеми;
3. У ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт серія НОМЕР_8 , виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області 29 серпня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , виникає право власності на
- частку будинковолодіння АДРЕСА_1 , що є спадковим майном по смерті ОСОБА_6 , що становить 25/100ч., а саме: літню кухню (літ. «Б»), тамбур до літньої кухні літ. «б», сарай літ. «В», сарай літ. «Д», вбиральня літ. «У», частина огорожі №3 та №4, хвіртка №1 у спільну власність з ОСОБА_5 , 1/2 частин замощення;
- частку земельної ділянки, площею 0,0306 га, що становить 36/100, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, державний акт від 31.03.1998 ЛВ №40702036 згідно доданої схеми.
4. Сторони відмовляються в подальшому від претензій один до одного, від будь-яких майнових та немайнових відшкодувань та збитків, пов'язаних із майном, передбаченим п.1.1. - 1.4. та зобов'язуються не чинити перешкод у здійсненні права власності при поділі даного майна за цією мировою угодою.
5. В разі необхідності проведення реєстрації/перереєстрації (оформлення/переоформлення) майна, вказаного в даній мировій угоді, з метою передачі права власності на майно, згідно умов даної мирової угоди, сторони зобов'язуються всіляко сприяти один одному в проведенні зазначених процедур.
6. Із виконанням зобов'язань, що перераховані вище, сторони відмовляються від будь-яких матеріальних чи інших претензій, пов'язаних із предметом спору по даній справі і не матимуть їх у майбутньому в разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань по даній угоді.
7. Враховуючи, що затверджена ухвалою мирова угода має силу рішення суду, в разі її невиконання сторонами взятих на себе зобов'язань, Сторони погоджуються на примусове спонукання сторін до виконання її умов, в тому числі, із залученням державної виконавчої служби.
8. Сторонам відомі правові наслідки у випадку закриття провадження у справі за мировою угодою та у випадку невиконання сторонами умов цієї мирової угоди.
9. Сторони заявляють, що умови мирової угоди ними погоджені, ці умови не порушують та не обмежують їх прав та інтересів чи прав та інтересів третіх осіб.
Внаслідок укладення між сторонами мирової угоди, вищезазначеною ухвалою суду було закрито провадження у справі №466/11006/16-ц.
На підставі зазначеної ухвали суду ОСОБА_4 зареєстрував право власності на 22/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,0848 га з кадастровим номером 4610137500:07:002:0176, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі зазначеної ухвали суду зареєстрував своє право на 42/100 частки земельної ділянки загальною площею 0,0848, кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_5 .
Дані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №427048755 від 15.05.2025 року.
Зі змісту ухвали суду вбачається, що внаслідок поділу спадкового майна по смерті ОСОБА_6 , у власність ОСОБА_4 відійшла частка будинковолодіння, що становить 21/100ч., зокрема гараж площею 41, 2 кв. м. (літ. «Г»), розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Над даним гаражем ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_1 було здійснено надбудову, внаслідок якої утворився індивідуальний житловий будинок під літ. «2А-2» з надбудовою мансардного поверху під літ. «2А-1».
Згідно з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованого інспекцією ДАБК у м. Львові 27.03.2019 року № ЛВ 181190861627, зазначений вище житловий будинок вважався закінченим будівництвом об'єктом, готовим до експлуатації.
12.08.2019 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було складено спільну заяву, якою вони повідомили, що не заперечують, щоб житловому будинку, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №768 від 07.10.2019 року, індивідуальному житловому будинку загальною площею 117,8 м.кв., житловою площею 48,8 м.кв., збудованому на АДРЕСА_1 , було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .
На підставі вищезазначених документів, ОСОБА_4 зареєстрував право власності на житловий будинок загальною площею 117,8 м.кв., житловою площею 48,8 м.кв., розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №198459911 від 31.01.2020 року, внаслідок чого такий об'єкт нерухомого майна як 21/100 частка житлового будинку АДРЕСА_1 (який належав ОСОБА_4 згідно з ухвалою суду від 20.12.2027 року) припинив своє існування.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його син - ОСОБА_2 . Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена Рава-Руською державною нотаріальною конторою Львівської області за №267/2020, однак свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 не видавались.
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; 4)позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подана заява про ухвалення заочного рішення, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
В розумінні ст. 86 ЗК України, спільна часткова власність на земельну ділянку - це спільна власність з обов'язковим визначенням частки кожного з учасників спільної власності.
Відповідно до ст. 87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає: при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок; при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами; за рішенням суду.
Частиною 1 ст. 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що знаходиться у спільній частковій власності здійснюється за договором або ж відповідно до рішення суду. При цьому слід враховувати, що при укладенні договору, повинні бути враховані інтереси усіх учасників незалежно від розміру земельної частки кожного із них.
Частина 1, 4 ст. 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Тому питання про виділення належної власнику частки в натурі (на місцевості) вирішується за угодою між усіма співвласниками. У разі недосягнення згоди співвласниками, питання вирішується в судовому порядку.
Для укладання договору про виділ у натурі частки/про поділ нерухомого майна нотаріусу подаються документи, що посвідчують право власності на таке майно; документ (акт, висновок, кадастровий план земельних ділянок, які будуть сформовані, тощо), який містить інформацію про можливість формування/створення нерухомого майна; згода землекористувача, заставодержателя на поділ земельної ділянки (заява, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально) - якщо ділянка перебуває в заставі, користуванні; нотаріально посвідчений договір про спільну часткову власність на земельну ділянку - якщо об'єктом є житловий будинок, будівлі, споруди; технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Нотаріусом одночасно посвідчуються договір про виділ частки в натурі/поділ житлового будинку, будівлі, споруди та договір про виділ частки в натурі на місцевості земельної ділянки. При цьому нотаріусу додатково подається нотаріально посвідчений договір про спільну часткову власність на земельну ділянку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об'єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Пунктом 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності у зв'язку з поділом, виділом частки або об'єднанням земельної ділянки, закінченого будівництвом об'єкта подаються: 1) документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, закінчений будівництвом об'єкт, що поділяється, частка з якого виділяється чи об'єднується (крім випадків, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли для державної реєстрації права власності подається документ, передбачений підпунктом 2 цього пункту); 2) договір про поділ спільного майна або договір про виділ у натурі частки із спільного майна, або відповідне рішення суду (у разі належності земельної ділянки, закінченого будівництвом об'єкта, що поділяється або частка з якого виділяється, на праві спільної власності та прийняття співвласниками рішення щодо поділу спільного майна або виділу в натурі частки із спільного майна, що має наслідком припинення права спільної власності для всіх або одного із співвласників, що здійснює виділ у натурі частки).
Під час проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, закінчений будівництвом об'єкт, що залишається у спільній власності після виділу в натурі частки одного із співвласників, державний реєстратор здійснює перерахунок часток у праві спільної часткової власності на таке спільне майно виходячи із принципу їх рівності, крім випадків, коли співвласники до виділу в натурі частки одного із співвласників мали різний розмір часток або коли співвласники за домовленістю між собою встановили інший розмір часток у праві спільної власності чи інший розмір часток у праві спільної власності встановлено на підставі рішення суду. На підтвердження домовленості співвласників може бути надана письмова заява співвласників про визначення розміру часток, справжність підписів на якій засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат», або договір, укладений такими співвласниками відповідно до законодавства. У разі коли співвласники до виділу в натурі частки одного із співвласників мали різний розмір часток, перерахунок часток у праві спільної часткової власності на таке спільне майно здійснюється з урахуванням принципу їх пропорційності.
Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності у зв'язку з поділом, виділом частки або об'єднанням закінченого будівництвом об'єкта є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом.
Як вбачається з матеріалів справи, державний реєстратор Шкітак В.М. прийняв оскаржуване рішення №73268851 від 22.05.2024 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0306 га з кадастровим номером 4610137500:07:002:0217, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_3 , на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова №466/11006/16-ц від 20.12.2017 року, у тексті якої йшла мова лише про належність ОСОБА_3 частки земельної ділянки площею 0,0306 га, що становить 36/100 від земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 4610137500:07:002:0176 (державний акт від 31.03.1998 ЛВ №40702036).
Нотаріально посвідчений договір про виділ у натурі частки зі спільного майна, який би мав бути укладений між усіма співвласниками земельної ділянки, або ж рішення суду про виділ в натурі належної ОСОБА_3 частки земельної ділянки із земельної ділянки загальною площею 0,0848 га, кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, які б підтверджували правомірність здійснення державним реєстратором оспорюваної реєстрації права власності, в матеріалах справи відсутні.
Також заслуговують на увагу твердження представника позивача про те, що нотаріально посвідчений договір про виділ в натурі належних ОСОБА_3 36/100 часток з земельної ділянки загальною площею 0,0848 га, кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, не міг бути укладений, оскільки двоє співвласників земельної ділянки загальною площею 0,0848 га, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 станом на день прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення, померли, а їх спадкоємці як станом на дату прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення, так і станом на дату звернення з даним позовом до суду, не зареєстрували своїх спадкових прав на спірну земельну ділянку і на даний час позбавлені можливості реалізувати свої спадкові права, які стосуються земельної ділянки загальною площею 0,0848 га, кадастровий номер 4610137500:07:002:0176, оскільки внаслідок виділу частки ОСОБА_3 така земельна ділянка перестала існувати.
Крім цього, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №427032144 від 15.05.2025 року, державний реєстратор Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області 20.05.2024 року прийняв рішення №73220028 про державну реєстрацію права власності на 21/100 частку житлового будинку АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 . Підставою для проведення зазначеної реєстрації права власності державний реєстратор зазначив ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 20.12.2017 року у справі №466/11006/16-ц.
Суд приходить переконання, що таке рішення державного реєстратора також підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Частинами 5, 7, 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі якщо державна реєстрація прав проводиться не в результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, або державна реєстрація прав проводиться не автоматично у випадках, визначених цим Законом, державний реєстратор обов'язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав. Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав. У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи. Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи. Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Оскільки ОСОБА_4 станом на дату прийняття державним реєстратором Шкітаком В.М. оскаржуваного рішення №73220028 помер, жодних заяв ані від його імені, ані від імені його представників у державного реєстратора Шкітака В.М. щодо реєстрації речового права на нерухоме майно - 21/100 частку на житловий будинок АДРЕСА_1 , бути не могло.
В матеріалах справи наявні докази на підтвердження того факту, що ще за життя ОСОБА_4 виділив в натурі належну йому 21/100 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який згодом став окремим об'єктом нерухомого майна - житловим будинком АДРЕСА_1 , який увійшов до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 .
Внаслідок прийняття державним реєстратором Шкітаком В.М. оскаржуваного рішення щодо державної реєстрації 21/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 , станом на 15.05.2025 року згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 427032144 за померлим ОСОБА_4 рахуються два об'єкти нерухомого майна, а саме: 21/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1 , що не відповідає фактичним обставинам.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Враховуючи наведені обставини суд дійшов висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають.
Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Розподіл судових витрат між сторонами:
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу;
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ гривень 40 /сорок/ копійок судового збору. У зв'язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Броною М.В. долучено копію договору про надання професійної правничої допомоги №16/05 від 16.05.2025 року, а також копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 16.05.2025 року, який є невід'ємним додатком до договору, згідно з яким позивачем ОСОБА_1 було оплачено адвокату Броні М.В. 20000,00 грн за послуги, надані адвокатом з представництва інтересів позивача ОСОБА_1 у даній цивільній справі.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в додаткових постановах від 20.05.2019 року у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 року у справі №9009/371/18 та постанові від 05.06.2019 року у справі №922/928/18).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19) та від 19.11.2020 року у справі №734/2313/17 (провадження №61-7550св19).
У додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, їхньої дійсності та необхідності, з огляду на конкретні обставини справи, виходячи з принципів справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 20000 /двадцяти тисяч/ гривень 00 копійок.
На підставі викладеного та керуючись:
ст. ст. 2, 18, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,
ст. 364 ЦК України,
ст. ст. 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, -
ухвалив:
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Брони Мар'яни Василівни до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: державний реєстратор прав на нерухоме майно Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович, ОСОБА_2 про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію прав власності на нерухоме майно - задовольнити.
Скасувати рішення № 73268851 від 22.05.2024 року державного реєстратора Боринської селищної ради Шкітака В.М. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0306 га з кадастровим номером 4610137500:07:002:0217, розташовану у АДРЕСА_1 (РНОНМ 2938939346060) на ім'я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Скасувати рішення № 73220028 від 20.05.2024 року державного реєстратора Боринської селищної ради Шкітака В.М. про державну реєстрацію права власності на 21/100 частку житлового будинку АДРЕСА_1 (РНОНМ 2938939346060 на ім'я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , сплачений судовий збір у розмірі 2422 /двох тисяч чотирьохсот двадцяти двох/ гривень 40 /сорока/ копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 /двадцяти тисяч/ гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.
Текст рішення складено 10.03.2026 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Третя особа: державний реєстратор прав на нерухоме майно Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович, адреса реєстрації: 82547, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Бориня, вул. І. Франка, 27;
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя О. Ф. Федорова