Справа № 466/2801/24
Провадження № 2/466/196/26
05 березня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Федорової О.Ф.
секретар судового засідання Волянська Н.В.
склад учасників справи:
представник позивача - адвокат Олійник А.Р.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, -
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою ПАТ «Ірокс» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
В підготовче судове засідання 05.03.2026 року відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. 04.03.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова подала заяву, у якій вона просила проводити розгляд справи за її відсутності, в якому просила суд розглянути усі її клопотання в хронологічному порядку.
06.06.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ПАТ «Ірокс», третя особа Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права на проживання у квартирі, та клопотання ОСОБА_1 про об'єднання позовів (а.с. 38-42).
27.06.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли заперечення представника позивача ПАТ «Ірокс» - адвоката Олійник Андріани Робертівни проти зустрічної позовної заяви.
В підготовчому судовому засіданні 05.03.2026 року представник позивача ПАТ «Ірокс» - адвокат Олійник Андріана Робертівна просила суд повернути зустрічну позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 193 ЦПК України, у зв'язку з тим, що відповідачем ОСОБА_1 було пропущено строк на пред'явлення зустрічного позову та не сплачено судовий збір, а також відмовити у задоволенні клопотання про об'єднання позовів.
Дослідивши матеріали цивільної справи в межах поданої зустрічної позовної заяви та клопотання про об'єднання позовів, заслухавши думку учасника, суд дійшов наступного висновку.
14.05.2024 року відповідач ОСОБА_1 отримала ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 17.04.2024 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, про що міститься розписка на а.с. 35.
13.06.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12.08.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.
03.03.2026 року в підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявила клопотання про надання їй додатково часу для сплати судового збору. У зв'язку із заявленим клопотанням, у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 16 год. 30 хв. 05.03.2026 року.
В підготовче судове засідання 05.03.2026 року відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, доказів сплати судового збору не надала.
Наведені відповідачем ОСОБА_1 у клопотанні про об'єднання позовів причини пропуску 15-денного процесуального строку на пред'явлення зустрічного позову суд оцінює критично та не визнає їх поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Заявлене відповідачем ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову не містить посилань на обставини, які стали істотними перешкодами чи труднощами, для вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 ЦПК України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
На переконання суду, зустрічна позовна заява відповідача ОСОБА_1 не відповідає вимогам ЦПК України, подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 193 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.
Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.
Згідно з ч. 6 ст. 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Також у підготовчому судовому засіданні були розглянуті заяви відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі від 17.11.2025 року та від 19.11.2025 року (а.с. 175-176, 205-206).
В обґрунтування клопотання зазначає, що вважає, що позивач ПАТ «Ірокс» взагалі не має права звертатися до суду на предмет усунення користування майном.
24.11.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли заперечення представника позивача ПАТ «Ірокс» - адвоката Олійник Андріани Робертівни проти заяви про зупинення провадження у справі від 17.11.2025 року та доводів, викладених у додаткових поясненнях від 18.11.2025 року.
В підготовчому судовому засіданні 05.03.2026 року представник позивача ПАТ «Ірокс» - адвокат Олійник Андріана Робертівна просила відмовити у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі, посилаючись на обґрунтування, наведенні у запереченнях.
Дослідивши матеріали справи в межах заяви про зупинення провадження у справі, заслухавши думку учасника, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Ознайомившись із мотивами викладеними в заяві відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, суд вважає, що підстави для обов'язкового зупинення провадження у справі, передбачені положеннями ч. 1 ст. 251 ЦПК України, відсутні, оскільки зазначені у заяві мотиви неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи в порядку кримінального судочинства, яка зареєстрована по факту вчинення кримінального правопорушення не свідчать про об'єктивну неможливість розгляду справи за позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Суд вважає, що зупинення провадження у даній справі без обґрунтованого доведення обставин такого зупинення призведе до порушення законних прав позивача ПАТ «Ірокс».
Враховуючи викладені обставини, суд не вбачає правових підстав для зупинення провадження у справі, а тому у задоволенні заяви відповідача слід відмовити.
18.11.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування ухвали Шевченківського районного суду м. Львова у справі №466/5132/18, провадження №1-кп/466/83/23 (а.с. 204).
В підготовчому судовому засіданні 05.03.2026 року представник позивача ПАТ «Ірокс» - адвокат Олійник Андріана Робертівна просила відмовити у задоволенні клопотання про витребування ухвали, оскільки дана ухвала є процесуальним документом по іншій справі та не має відношення до предмету спору.
Дослідивши матеріали справи в межах клопотання про витребування ухвали, заслухавши думку учасника, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Зважаючи на відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на те, що відповідачем ОСОБА_1 не надано достатніх та об'єктивних обґрунтувань того, що зазначена ухвала стосується предмета спору в справі №466/2801/24, а також не надано доказів того, що відповідачем ОСОБА_1 було здійснено всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання цієї ухвали, суд приходить висновку, що клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів не підлягає до задоволення.
18.12.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про направлення справи до іншого суду, якому належить розгляд цієї справи.
В обґрунтування заяви зазначає, що адреса як місця розташування, так і місцезнаходження спірного майна відсутня, реєстраційні дані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно самі по собі не можуть бути доказом існування майна, позивач ПАТ «Ірокс» не зазначає, що майно є нерухомим, а тому стаття 30 ЦПК України не може застосовуватись до спірних правовідносин, тому спір має бути розглянутий за місцем реєстрації відповідача - Миколаївським районним судом Львівської області.
В підготовчому судовому засіданні 05.03.2026 року представник позивача ПАТ «Ірокс» - адвокат Олійник Андріана Робертівна заперечила щодо задоволення заяви про направлення справи до іншого суду, якому належить розгляд цієї справи. Вказала, що спірна квартира АДРЕСА_1 , що засвідчується інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №368992925 від 07.03.2024 року, яка наявна в матеріалах справи. Вважає, що заява відповідача є спробою затягнути розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи у межах заяви про направлення справи до іншого суду, заслухавши думку учасника, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 27 ЦПК України закріплено загальні правила підсудності (підсудність справ за місцем проживання або місцем знаходження відповідача), згідно з положеннями частини 1 якої, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_2 , тобто за адресою, що належить до Шевченківського району м. Львова, а тому справа підсудна Шевченківському районному суду м. Львова. Крім того, відповідач ОСОБА_1 фактично проживає за адресою місцерозташування спірного майна, що визнавалось та не заперечувалось відповідачем ОСОБА_1 у судових засіданнях у межах розгляду справи.
Враховуючи викладене, клопотання відповідача ОСОБА_1 про направлення справи до іншого суду, якому належить розгляд цієї справи є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ЦПК України, з огляду на що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 177, 193, 194, 251, 260, 261,353, 354 ЦПК України, -
постановив:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Ірокс», третя особа Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права на проживання у квартирі - повернути з доданими до неї документами.
Роз'яснити, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копія зустрічної позовної заяви залишається в суді.
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про об'єднання позовів - відмовити.
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі від 17.11.2025 року та від 19.11.2025 року - відмовити.
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування ухвали Шевченківського районного суду м. Львова №466/5132/18, провадження №1-кп/466/83/23 - відмовити.
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд іншого суду за підсудністю - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.
Ухвала про відмову у задоволенні клопотання про об'єднання позовів та про витребування - оскарженню не підлягає
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.
Текст ухвали складено 10.03.2026 року.
Суддя: О. Ф. Федорова