Справа № 453/1517/24
№ провадження 1-кп/453/59/26
09 березня 2026 року
Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ;
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ;
за участю прокурора - ОСОБА_3 ;
обвинуваченого - ОСОБА_4 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження № 12024142300000053від 16 травня 2024 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сілець Кам'янка-Бузького району Львівської області, громадянина України, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, із вищою освітою, військвослужбовець, не депутат, не адвокат, не нотаріус, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», без спеціального на те дозволу, а саме: на їх придбання та зберігання без мети збуту, 15 травня 2024 року по службі доставки «Нова пошта», за адресою: Львівська область, Стрийський район, м. Сколе, вул. Братів Вільшинських, 3 отримав посилку від невстановленого органом досудового розслідування відправника, в якій знаходилася електрична лампочка в середині якої містився поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, де в подальшому взяв вищевказану посилку і вмістом речовини, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/114-24/11123-НЗПРАП від 03 липня 2024 року є 4-ММС (4-метилметкантинон) та відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, загальною масою 3,1009 грам, що є великим розміром, обіг яких заборонено відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року.
Таким чином, в діях ОСОБА_4 , що виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому правопорушенні визнав, пояснив що дійсно придбав вказану речовину, як знеболююче, оскільки має сильний біль у м'язах спини, у зв'язку із захворюванням.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого порядку дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Відтак, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, а прокурор не висловлює заперечень щодо встановлених обставин, оцінивши встановлені по справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він незаконно придбав та зберігав психотропні речовини у великих розмірах без мети збуту.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху), дані про особу обвинуваченого, який визнав вину у вчиненому правопорушенні, одружений, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вище зазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів, згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, яке, згідно встановленої ст. 12 КК України класифікації кримінальних правопорушень, є нетяжким злочином.
Обставиною, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання необхідне для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання із числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Відповідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином, витрати у справі за проведення:
-експертизи № СЕ-19/114-24/11123-НЗПРАП від 03 липня 2024 року становить 2 271, 84 грн підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до положень ч. 4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) гривень.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати за проведення:
-експертизи № СЕ-19/114-24/11123-НЗПРАП від 03 липня 2024 року в сумі 2 271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) гривня 84 копійок;
Речові докази, а саме:
- об'єкт дослідження (4-метилметкантинон, загальною масою 3, 1009), який упаковано в один номерний полімерний пакет Експертної служби (5736733); коробку від електролампи червоно-чорного кольору, яку упаковано в сейф-пакет «Національна поліція України» PSP № 2211299; три складові частини електролампи, які упаковано в сейф-пакет «Національна поліція України» РSР №2211300, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання в камеру збереження речових доказів відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області - знищити;
- два чеки «Нової пошти», датовані 15 травня 2024 року, які упаковано в сейф-пакет «Національна поліція України» PSP № 2211302; полімерний пакет «Нова пошта», який упаковано в сейф-пакет «Національна поліція України» PSP № 2211305, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання в камеру збереження речових доказів відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон марки «Аррlе» у чорному чохлі, який упаковано в сейф-пакет «Національна поліція України» СRІ №1101738; мобільний телефон марки « Nоkiа» біло-помаранчевого кольору, який упаковано в сейф-пакет «Національна поліція України» РSР № 2211298; мобільний телефон марки «Samsung», який упаковано в сейф-пакет «Національна поліція України» СRІ №1101736 та які, визнано речовими доказами та відповідно до зави ОСОБА_4 , передані йому на відповідальне зберігання -повернути власнику.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 20 травня 2024 року у справі № 453/812/24 на коробку від електролампи червоно-чорного кольору, два чеки «Нової пошти», які датовані 15 травня 2024 року, мобільний телефон марки «Apple» у чорному чохлі, мобільний телефон марки «Nokia» біло-помаранчевого кольору, мобільний телефон марки «Samsung», полімерний пакет «Нова пошта» та на три складові частини електролампи, які вилучені під час проведення огляду місця події 15 травня 2024 року - скасувати.
Копію вироку негайно після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1