Справа №463/705/25
Провадження №1-кп/463/175/26
іменем України
10 березня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142360000252 від 17.03.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тарасівка Скадовського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 31.10.2023 Франківським районним судом м.Львова за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 17000 грн., на даний час який сплачено, 30.09.2025 Сихівським районним судом м.Львова за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 засуджений вироком Франківського районного суду м.Львова від 31.10.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 17000 гривень, у невстановлений досудовим слідством час та у невстановленому досудовим слідством місці, але не пізніше 16.03.2024, перебуваючи в лісопарковій зоні неподалік вул.Тракт Глинянський у м.Львові, придбав шляхом знахідки згорток із кристалічною речовиною та усвідомлюючи, що дана речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, заховав його у шкарпетку на правій нозі в які був одягнутий, який зберігав при собі для власного вживання без мети збуту. В подальшому 16.03.2024 близько 17 год. 57 хв. біля будинку №30 по вул.Тракт Глинянський у м.Львові у ОСОБА_4 виявлено та вилучено прозорий зіп-пакет із кристалічною речовиною жовто-зеленого кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,6109 грам.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю. У вчиненому обвинувачений розкаявся та просив суворо його не карати.
Оскільки учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею - кваліфіковано правильно.
При призначенні покарання суд керується наступним.
Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.309 КК України з визначенням остаточного покарання на підставі ст.70 КК України.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд, з врахуванням думки прокурора, прийшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства та відбування призначеного покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.
Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого.
В порядку ст.100 КПК України вирішити долю речових доказів.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 30.09.2025 та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- пріодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 3786 грн. 40 коп.
Речові докази:
DVD-R диск із відеозаписами з нагрудних камер УПП у Львівській області - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Полімерний спец пакет з надписом МВС Експертна служба №5714036 в якому міститься пакет із кристалічною речовиною жовто-зеленого кольору, речовину темно-коричневого кольору нашарування якої знаходяться на внутрішніх поверхнях полімерної пляшки, який згідно з квитанцією №000802 знаходиться в камері зберігання речових доказів ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області - знищити.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1