Справа №463/2077/26
Провадження №2/463/1386/26
про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2026 року м. Львів
Суддя Личаківського районного суду міста Львова Ціпивко І.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності,
встановила:
Представник позивача адвокат Брона М.В. звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просить визначити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить 1/3 частка у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 64,50 кв.м., до якої відноситься комора в підвалі площею 2,0 кв.м.; визначити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить 1/3 частка у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 64,50 кв.м., до якої відноситься комора в підвалі площею 2,0 кв.м.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові-для фізичних осіб )сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України),а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи)захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи)захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів-зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір "судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Об'єкти справляння судового збору визначені статтею 3 Закону України "Про судовий збір".
Як вбачається з позову, позивачі звернулася до суду з майновими вимогами про визначення часток у праві спільної сумісної власності.
Виходячи зі змісту позовної заяви, позовні вимоги про визначення часток у праві спільної сумісної власності є позовними вимогами майнового характеру.
Відповідно до статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з частиною 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Таким чином, позовні вимоги про визначення часток у праві спільної сумісної власності, у розумінні змісту даної статті є майновими вимогами, тобто судовий збір підлягає сплаті за ставкою, встановленою для позовних заяв майнового характеру (ухвала Верховного Суду від 04.03.2019 року у справі №923/441/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі№ 910/13737/19, провадження № 12-36гс20.
Таким чином, судовий збір за подання до суду позовних вимог про визначення часток у праві спільної сумісної власності, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
З огляду на викладене позивачами при поданні позову до суду та визначенні ціни позову, повинні були врахувати актуальну на час подання позову нормативно-грошову оцінку (вартість) спірного майна і сплатити судовий збір як за вимоги майнового характеру, за ставкою, передбаченою п.п.1 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» - 1відсотка ціни позову (нормативно-грошової оцінки кватири та гаражу), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачам для виконання вимог частини 4 статті 177ЦПК України необхідно сплатити судовий збір за дві позовні вимоги майнову характеру (за позовні вимоги про визначення часток у праві спільної сумісної власності), виходячи із нормативно-грошової оцінки (вартості) цього спірного майна, встановлених на дату звернення до суду з позовною заявою.
В позовній заяві також відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивачів або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
З положень частини 5 статті 177ЦПК України слідує, що позивач зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та, відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України, такі докази мають бути подані разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях175,177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175,177,185,259-261 ЦПК України,
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності залишити без руху.
Повідомити позивачів про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ними цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її представнику позивача та позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ірина ЦІПИВКО