Справа № 304/328/23 Провадження № 1-в/304/11/2026
03 березня 2026 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Ужгородського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 відносно засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, непрацюючого, одруженого (має на триманні двох малолітніх дітей), громадянина України, раніше судимого,
про звільнення від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку,
до суду надійшло подання начальника Ужгородського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області про звільнення засудженого ОСОБА_4 від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Подання вмотивоване тим, що 27 березня 2024 року до сектору пробації для виконання надійшов вирок Перечинського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2024 року, за яким ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначено покарання у виді одного року обмеження волі. На підставі ст. 75, 76 цього Кодексу ОСОБА_4 було звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на один рік.
Ініціатор подання вказує, що через відсутність ОСОБА_4 за місцем проживання та проведенням першочергових пошукових заходів, засудженого було поставлено на облік та ознайомлено з порядком і умовами відбування покарання 12 червня 2024 року, після чого винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, а саме перший понеділок кожного місяця.
Під час перебування на обліку засуджений виконав покладені на нього судом обов'язки у повному обсязі, до адміністративної відповідальності адміністративною комісією при виконавчому комітеті не притягався, однак 27 квітня 2024 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-1 КУпАП.
Також вказує, що 13 листопада 2024 року до сектору пробації надійшов наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 24 травня 2024 року № 147, за яким солдат ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину, через що у період іспитового строку відносно засудженого п'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Чернігові) територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві були внесені відомості до ЄРДР № 42024272300000123 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. За наслідками розгляду вказаного кримінального провадження судом, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2025 року ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 цього Кодексу, а кримінальне провадження стосовно нього закрите.
Крім цього ініціатор подання звертає увагу суду на те, що з вимоги про судимість вбачається наявність на розгляді суду двох кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_4 , кримінальні правопорушення у яких вчинені до винесення вироку, за яким засуджений перебуває на обліку у секторі пробації; інших злочинів відповідно до Вимоги Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Закарпатській області від 24 грудня 2025 року не вчинив, а відтак іспитовий строк у ОСОБА_4 закінчився 31 січня 2025 року, тому начальник органу пробації просить вирішити питання про звільнення засудженого від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
У судове засідання ініціатор подання не з'явилася, однак подала клопотання, в якому просила розглянути подання без її участі, підтримала таке та просила задовольнити.
Прокурор у судове засідання також не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути подання без участі прокурора, підтримує подання у повному обсязі та просить задовольнити.
У судове засідання засуджений не з'явився, про місце, дату та час розгляду подання повідомлявся у встановленому законом порядку, а відтак суд розглядає подання за його відсутності, що узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 539 КПК України.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Дослідивши матеріали подання, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до вимог частини 3 статті 75 КК України умовою ухвалення рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування. Однією з найголовніших умов звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
Встановлено, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2024 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 30 січня 2024 року між прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і призначено узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання (а. ос. с. 2, 3-5).
Також встановлено, що іспитовий строк у ОСОБА_4 закінчився 31 січня 2025 року, протягом якого засуджений зарекомендував себе позитивно, порушень покладених на нього вироком суду обов'язків не допускав, за відомостями адмінпрактики від 25 жовтня 2024 року за постановою ЕГА/1411925 від 27 квітня 2024 року ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-1 КУпАП (а. ос. с. 38, 39, 40, 41, 71, 72).
Крім цього встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, отримує дохід з підробітків, на диспансерному обліку у лікаря психіатра/нарколога КНП «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради не перебуває, до адміністративної відповідальності адміністративною комісією при виконавчому комітеті міської ради не притягався, нового злочину станом на 24 грудня 2025 року не вчинив, та згідно з оцінкою ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, такий ризик є середнім, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 став на шлях виправлення (а. ос. с. 51, 84, 86, 110-111).
При цьому при розгляді подання суд враховує те, що на розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувало клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42024272300000123 від 21 травня 2025 року про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за наслідками розгляду якого ухвалою цього суду від 19 серпня 2025 року клопотання було задоволено та звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 цього Кодексу, а кримінальне провадження закрите (а. ос. с. 121-124).
Окрім цього суд приймає до уваги, що на розгляді Перечинського районного суду Закарпатської області перебувають обвинувальні акти відносно ОСОБА_4 , у яких кримінальні правопорушення, що йому інкриміновані, мали місце до постановлення вироку Перечинського районного суду від 31 січня 2024 року (а. ос. с. 110-111, 112-113, 114-117).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Згідно зі статтею 165 Кримінального виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків відповідний суд має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Враховуючи викладене суд вважає, що ОСОБА_4 слід звільнити від призначеного йому за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2024 року покарання у виді обмеження волі.
Керуючись ст. 78 ч. 1 КК України, ст. 165 КВК України, ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд
подання задовольнити.
ОСОБА_4 від покарання, призначеного йому вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2024 року у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік - звільнити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий:ОСОБА_1