Єд. унік. № 243/1765/26
Провадження № 3/243/1061/2026
10 березня 2026 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Соловйова О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 НГУ, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно із протоколом про військове адміністративне правопорушення №7 від 12.02.2026 року, відповідно до якого 31.01.2026 року о 08-00 год. на території в/ч НОМЕР_4 , що тимчасово дислокується в районі виконання завдань за призначенням у АДРЕСА_2 , старший солдат ОСОБА_1 в порушення вимог Статуту, відкрито відмовився виконувати усний наказ тимчасово виконуючого обов'язки командира 1 гірсько-штурмової роти - вибути в район виконання завдання задля забезпечення успішного виконання поставленого завдання підрозділу, що могло призвести до суспільно-небезпечних наслідків, створило умови та причини залишення бойових позицій та невиконання поставлених бойових завдань в районі виконання бойових завдань іншими військовослужбовцями підрозділу, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, чим міг підірвати бойову готовність та боєздатність підрозділу, погіршити морально-психологічний стан особового складу та завдати шкоди авторитету керівної ланки військової частини НОМЕР_1 , що, в свою чергу, могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі.
За таких обставин та з урахування ч. 2 ст. 277 КУпАП відповідно до якої, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-10 КУпАП розглядаються протягом доби, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. При розгляді справи суд повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Судом встановлено, що зі змісту протоколу про військове адміністративне правопорушення №7 від 12.02.2026 року, відповідно до якого 31.01.2026 року о 08-00 год. на території в/ч НОМЕР_4 , що тимчасово дислокується в районі виконання завдань за призначенням у АДРЕСА_2 , старший солдат ОСОБА_1 в порушення вимог Статуту, відкрито відмовився виконувати усний наказ тимчасово виконуючого обов'язки командира 1 гірсько-штурмової роти - вибути в район виконання завдання задля забезпечення успішного виконання поставленого завдання підрозділу, що могло призвести до суспільно-небезпечних наслідків, створило умови та причини залишення бойових позицій та невиконання поставлених бойових завдань в районі виконання бойових завдань іншими військовослужбовцями підрозділу, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, чим міг підірвати бойову готовність та боєздатність підрозділу, погіршити морально-психологічний стан особового складу та завдати шкоди авторитету керівної ланки військової частини НОМЕР_1 , що, в свою чергу, могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.
Частиною 1 статті 172-10 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).
Частиною 2 статті 172-10 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно п. 7 Розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України №329 від 23.10.2021, до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення). Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
Між тим, у протоколі не зазначено, яким нормативним актом передбачається відповідальність за дане правопорушення, кваліфікуються дії правопорушника, що суперечить вимогам до змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім того, до протоколу долучено витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) №122 від 01.02.2026 року, зі змісту якого встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 ознайомившись із розпорядженням з інженерного забезпечення №60 від 31.01.2026 року щодо проведення інженерних робіт по облаштуванню позицій гірсько-штурмової роти в/ч НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_3 , відмовився його виконувати. Проте, в матеріалах справах відсутнє дане розпорядження з інженерного забезпечення №60 від 31.01.2026 року.
До протоколу про адміністративне правопорушення №7 від 12.02.2026 року також долучено копію паспорта № НОМЕР_5 , виданий на ім'я ОСОБА_1 , однак матеріали справи не містять підтвердження того, що останній перебуває у складі в/ч НОМЕР_1 .
Отже, матеріали справи не містять всіх необхідних доказів, а саме, відсутній військовий квиток або наказ про призначення солдата ОСОБА_1 до складу в/ч НОМЕР_1 , а також відсутні пояснення свідків правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Сам пособі протокол не може буди достатнім доказом для висновку про винуватість особи.
Таким чином, матеріали справи та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини не підтверджують обставин, викладених у протоколі.
При цьому, суд зауважує, що сам факт визнання особою вини у порушенні не може бути достатнім доказом і не звільняє суб'єкта владних повноважень від обов'язку дотримуватись норм чинного законодавства під час фіксації виявленого адміністративного правопорушення, а також при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При таких обставинах, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 172-10, 245, 247, 251, 283-284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП- закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Суддя О.О. Соловйова