Ухвала від 03.03.2026 по справі 295/17849/18

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/17849/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/234/26

Категорія ч.1 ст.115 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

потерпілої ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12018060000000201 за апеляційною скарг ою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2025 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, одруженого, немаючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить витребувати дані про судимість потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , провести часткове судове слідство під час якого дослідити: протокол обшуку від 22.08.2018 з додатками у вигляді відеозаписів S22400003, S22400005 та S22400008; протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 ; висновки експерта №2446 від 28.09.2018 та № 2809 від 22.10.2018 щодо виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 141), а також допитати свідків - понятих, які були присутні при огляді місця події по АДРЕСА_1 : ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .. Вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 виправдати за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України у зв'язку з відсутністю у діях останнього складу вказаних кримінальних правопорушень. Вважає вирок незаконним та необгрунтованим, таким що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду викладених в судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Зазначає, що приймаючи рішення суд першої інстанції належним чином не проаналізував всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, надав невірну оцінки показам обвинуваченого стосовно самозахисту, показам свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та експерта ОСОБА_16 , а також письмовим доказам по справі, зокрема: висновкам експерта №2445 від 19.10.2018, №2575/389 від 19.10.2018, №2446 від 28.09.2018 та № 2809 від 22.10.2018, протоколу обшуку від 22.08.2018 з додатками у вигляді відеозаписів S22400003, S22400005 та S22400008 та протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 . Надає свою оцінку вказаним доказам та вважає, що вони у своїй сукупності не доводять вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України. Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що події відбувалися на подвір'ї домогосподарства ОСОБА_7 , а також безпідставно відмовив в задоволенні клопотань сторони захисту про витребування даних про судимість ОСОБА_10 та допиті свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які 22.08.2018 були присутні під час обшуку по АДРЕСА_1 . Стверджує, що вилучені в домоволодінні ОСОБА_7 наркотичні речовини належать його племіннику на ім'я ОСОБА_17 . Вважає, що наявні в матеріалах провадження докази не доводять, що коноплю посіяв та вирощував саме ОСОБА_7 , який навпаки намагався її знищувати. Зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції було оглянуто та констатовано наявність 154 рослин коноплі, тоді як в обвинувальному акті зазначено про вилучення 169 рослин коноплі. Посилається на те, що судом першої інстанції в новому складі суду не було безпосередньо допитано свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а було враховано лише показання надані останніми в судовому засіданні іншому складу суду. Вказує, що під час досудового розслідування були втрачені речові докази у справі - ніж в чохлі чорного кольору та металевий предмет ззовні схожий на меч типу «Мачете», а тому висновки експертів №2445 та № 2575/389 від 19.10.2018 щодо обставин смерті ОСОБА_10 , проведені з урахуванням слідчого експерименту з обвинуваченим від 07.12.2018 року щодо нанесення тілесних ушкоджень відповідним предметом, слід визнати недопустимими доказами.

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років позбавлення волі ;

- за ч.2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки та на підставі п.3 ч.1 ст.49, ч.5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування вказаного покарання у зв'язку із закінченням строку давності;

- за ч.2 ст. 310 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.

Початок строку покарання вирішено рахувати з дня затримання ОСОБА_7 ..

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 23.08.2018 року по 21.09.2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів в сумі 39 002 (тридцять дев'ять тисяч дві) гривні 10 коп..

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 у відшкодування матеріальної шкоди 11 715 (одинадцять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 75 коп. та у відшкодування моральної шкоди 800 000 (вісімсот тисяч) грн.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Як встановлено судом та зазначено у вироку, 19.08.2018 року близько 20 години ОСОБА_7 разом з ОСОБА_10 перебували на території домогосподарства в АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у вказаних осіб виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_7 невстановленим способом наніс кілька ударів по обличчю ОСОБА_10 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді садна в центральній частині лоба, садна над лівою бровою, над правою бровою, в ділянці правої скулової кістки, в ділянці підборіддя справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_7 взяв у праву руку мачете господарсько - побутового призначення та умисно наніс п'ять ударів гострою частиною даного предмета в область голови ОСОБА_10 , заподіявши тілесні ушкодження у вигляді рани в правій скроневій ділянці щілиноподібної форми, яка проходить в косо - поздовжньому напрямку, довжиною 8,5 см., рани в потиличній ділянці справа, дугоподібної форми, яка проходить в косо - поздовжньому напрямку, довжиною 9,5 см., рани на лівій половині волосяної частини голови тіла дугоподібної форми, яка проходить в косо - поздовжньому напрямку, довжиною 11 см., рани по середній лінії тіла на волосяній частині голови, дугоподібної форми, яка проходить в косо - поздовжньому напрямку, довжиною 11,5 см., рани в ділянці лівої скроневої з переходом на потиличну кістку дугоподібної форми, яка проходить в косо - поздовжньому напрямку, довжиною 11,5 см., кістковий дефект правої тім'яної кістки, неправильно - овальної форми, в косо - поздовжньому напрямку, розмірами 65х30 мм., лівий край кісткової пластини має відкол компактної речовини кістки, який проходить дугоподібно, при відкритті пластини - ушкодження товщі кістки овальної форми, розміром 38х22 мм., від переднього правого краю якого відходить наскрізна тріщина, довжиною 28 мм., від верхнього краю ушкодження відходить наскрізна тріщина, яка з'єднується з додатковою тріщиною уламкових переломів, на внутрішній кістковій поверхні наявний кістковий дефект, по передній поверхні склепіння черепа ушкодження, яке проходить через лобну та праву тім'яну кістку, лінійної форми, кінці ушкодження загострені, які переходять в наскрізні тріщини: від переднього краю ушкодження тріщина виходить за межі склепіння черепа довжиною 45 мм.; від заднього краю ушкодження тріщина роздвоюється. В лівій тім'яно - скроневій ділянці наявний багатоуламковий перелом кісток. Такі тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, тобто знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Таким чином, ОСОБА_7 умисно спричинив смерть ОСОБА_10 .

Причиною смерті ОСОБА_10 є відкрита черепно - мозкова травма, що супроводжувалась рубленими ушкодженнями кісток склепіння черепа та речовини головного мозку.

Окрім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, навесні 2018 року у ОСОБА_7 виник умисел на незаконний посів та незаконне вирощування конопель.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 на земельній ділянці на території домоволодіння в АДРЕСА_2 , з метою вирощування конопель для власного вживання без мети збуту, незаконно посіяв та доглядав за 164 кущами конопель. При цьому періодично їх обсапував, достовірно знаючи, що вирощування рослин конопель без спеціального дозволу заборонено.

Також, у невстановлений досудовим розслідуванням час, влітку 2018 року, з метою вирощування конопель для власного вживання без мети збуту, незаконно посіяв 5 кущів конопель у відра із землею в побутовому приміщенні квартири №1 за вказаною адресою та доглядав за кущами конопель, влаштувавши необхідні умови для росту рослин.

В період з 22.19 год. 22.08.2018 до 02.31 год. 23.08.2018 працівниками поліції було проведено обшук квартири АДРЕСА_4 та прилеглої земельної ділянки, де виявлено та вилучено всього 169 рослин, котрі є рослинами роду коноплі, містять основний психоактивний компонент коноплі тетрагідроканнабінол та суміш канабіноїдів, які незаконно посіяв та вирощував ОСОБА_7 .

Також, у невстановлений досудовим розслідуванням час, влітку 2018 року, у ОСОБА_7 виник умисел на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Реалізуючи свій протизаконний умисел, ОСОБА_7 умисно зірвав кілька гілок рослин коноплі із земельної ділянки на території його домоволодіння в АДРЕСА_1 , чим незаконно придбав наркотичний засіб, після чого помістив гілки коноплі в квартиру за вказаною адресою та створив умови для висушування цих рослин, частину з яких подрібнив, чим незаконно виготовив та зберігав наркотичний засіб за адресою свого проживання без мети збуту.

У період з 22.19 год. 22.08.2018 до 02.31 год. 23.08.2018 працівниками поліції проведено обшук квартири АДРЕСА_4 та прилеглої земельної ділянки, де виявлено та вилучено подрібнену рослинну масу та сухі частини рослин, які відповідно до Постанови КМУ України № 770, від 06.05.2000, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину загалом становить 1086,773 г, що з згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 є великим розміром наркотичного засобу, який ОСОБА_7 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту.

Під час апеляційного розгляду захисник заявив клопотання про повторне дослідження письмових доказів, а саме: протоколу обшуку від 22.08.2018 року з додатками у вигляді відеозаписів S22400003, S22400005 та S22400008; протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 ; висновків експерта №2446 від 28.09.2018 та № 2809 від 22.10.2018 року щодо виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 141), а також допиту свідків - понятих, які були присутні при огляді місця події по АДРЕСА_1 : ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .. При цьому захисник послався на те, що судом надана невірна оцінка вказаним доказам.

З'ясувавши думку прокурора та потерпілої, які заперечував щодо допиту вказаних свідків, які не допитувалися судом першої інстанції, а також повторного дослідження письмових доказів, які були досліджені безпосередньо судом першої інстанції в повному обсязі та яким надана оцінка у вироку суду, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, відповідно до ч.3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

За змістом цієї норми учасник судового провадження має право не лише формально заявити клопотання про повторне дослідження обставин або доказів, а й повинен зазначити, які конкретно обставини (докази) потрібно дослідити, та обґрунтувати, чому вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями чи взагалі не досліджені.

Проте, колегія суддів не вбачає підстав для повторного дослідження письмових доказів, які містяться в матеріалах провадження та які були досліджені судом першої інстанції безпосередньо та повно, що підтвердила сторона захисту, а також допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , оскільки сторона захисту не обґрунтувала належним чином необхідності допиту вказаних осіб.

Отже, у зв'язку з відсутністю належно обґрунтованого клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів у справі, апеляційний суд не має підстав повторно досліджувати докази у кримінальному провадженні, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності та диспозитивності.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що такі засади, як безпосередність дослідження доказів судом апеляційної інстанції та судом першої інстанції, відрізняються за змістом, оскільки апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в місцевому суді з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК України. Ця відмінність зумовлена такою функцією суду апеляційної інстанції, як перегляд вироку в апеляційному порядку, а не вирішення кримінального провадження по суті, що дублює функції суду першої інстанції.

Тобто, на відміну від суду першої інстанції, апеляційний суд здійснює перегляд вироку суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому повноваження суду апеляційної інстанції стосовно дослідження доказів визначаються переглядом кримінального провадження в межах вимог апеляційної скарги з урахуванням наявності або відсутності обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження щодо дослідження доказів.

Тому за відсутності мотивованого клопотання про дослідження доказів, яке обов'язково має відповідати положенню ч.3 ст.404 КПК України, апеляційний суд не повинен досліджувати ці докази, оскільки протилежне, без дотримання принципів, закріплених у приписах зазначеної норми процесуального закону, може перетворити апеляційний перегляд судового рішення в повторний розгляд кримінального провадження по суті, що фактично нівелює принцип інстанційності судочинства.

На підставі викладеного, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання захисника про повторне дослідження письмових доказів та допит свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ..

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в постанові третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 січня 2023 року (справа № 286/628/20 провадження № 51-2421км22).

Заслухавши доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора та потерпілої в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дослідивши в судовому засіданні зібрані докази, які були оцінені судом у сукупності та взаємозв'язку, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, у незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин, а також у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні наркотичних засобів у великих розмірах, без мети збуту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України судом кваліфіковано правильно.

В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав частково та показав, що потерпілого ОСОБА_10 до події знав тривалий час, близько не спілкувалися, знав що той має судимості. 19.08.18 був на ринку «Хмільник», де побачив ОСОБА_10 , який пив пиво. Він зробив вигляд, що його не бачить, пройшов повз, останній його покликав по імені, а тому він підійшов до нього. Вони разом випили каву та він пішов на зупинку, ОСОБА_18 пішов з ним. Вони сіли в одну маршрутку, вийшли на зупинці вул. Зелена. Раніше ОСОБА_18 до нього ніколи не приходив, це було вперше. Разом прийшли до нього додому, зайшли в будинок, на кухні пили каву. Повідомив ОСОБА_10 , що хоче відпочивати, оскільки зранку потрібно на роботу. Вийшли у двір, де біля воріт ОСОБА_18 побачив вирвані ним кущі коноплі і почав запитувати що це, відповів, що це конопля яку має намір викинути. ОСОБА_18 почав говорити «навіщо викидати, це живі гроші», він комусь скаже і люди приїдуть це все заберуть. Така пропозиція його розлютила, а тому він вдарив ОСОБА_10 по обличчю, оскільки той спонукав його на вчинення злочину. У відповідь ОСОБА_18 дістав ніж, яким провів по його животу. Звідки саме ОСОБА_18 дістав ніж, не бачив. Останній почав розмахувати ножом, йшов на нього, він намагався ухилятися, удари прийшлися в область грудної клітки, живота. ОСОБА_19 до ОСОБА_10 щоб той уходив, однак він загнав його в кут, розмахував ножем перед обличчям, а він у свою чергу відмахувався. Після цього ОСОБА_18 перекинув ніж в ліву руку і зачепив в районі брови. Відступаючи задом, зачепився за фундамент та впав на спину. Від місця, де він зачепися та впав, і до паркану було близько 15 метрів. Удари ножом ОСОБА_18 наносив ще до його падіння. Він вже прощався із життям, в його руку потрапила залізяка типу «мачете», яку схопив в руку і почав відбиватися, оскільки ОСОБА_18 погрожував, що «поріже на ремені». Бив мачете, яке тримав у правій руці, щоб відбитися. Наніс близько десяти ударів, однак сильно ні разу не вдарив, в такий спосіб намагався себе захистити. Коли наносив удари ОСОБА_10 , вони були один від одного на відстані витягнутої руки. Під час нанесення ударів ОСОБА_10 , він напівсидячи спирався на сітку, не вставав. Не бачив, в яку частину тіла наносив удари потерпілому, останній був нахилений на нього. Удари наносив зверху вниз та прямо. По відчуттям розумів, що удари прийшлися по тілу ОСОБА_10 , нічого не бачив, від події в очах було темно, очі не закривав. Від його ударів ОСОБА_18 впав на землю, не дихав. Він перелякався, не знав, що робити і зателефонував сину та попросив приїхати. Близько 22 год. син приїхав і допоміг погрузити в багажне відділення автомобіля тіло ОСОБА_10 , яке завезли в район кладовища. Автомобіль, на якому вивіз потерпілого, належить його синові, він був припаркований біля його двору. Не може пояснити чому не викликав поліцію і чому вирішив заховати тіло загиблого. Про те, що він вбив ОСОБА_10 повідомив лише синові. Мачете він заховав, оскільки саме ним вбив потерпілого, встромив його на подвір'ї в землю, щоб не бачити. В побуті використовував мачете для рубки кісток собакам. Ніж, який належав ОСОБА_10 , валявся у нього на подвір'ї, наступного дня він забрав його в будинок. Інших речей при собі у ОСОБА_10 не було і він їх не бачив. Під час огляду місця події працівники поліції на його подвір'ї виявили картку загиблого. Щодо наркотичного засобу пояснив, що має родича ОСОБА_20 , який вживає коноплю, який з ним постійно не проживав, але приходив періодично, в разі його відсутності доглядав за будинком. Через свою дурість дозволив йому посадити коноплі у дворі. Розумів, що за вирощування коноплі передбачена відповідальність. ОСОБА_21 сам вирощував коноплі, доглядав за ними. У дворі було багато самосійних рослин конопель. На досудовому розслідування не повідомляв про ОСОБА_20 , оскільки не хотів його підставляти. Зазначив, що умислу вбивати ОСОБА_10 не мав, лише захищався від його нападу. Також заперечив, шо вирощував коноплі.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину також визнав частково, надав аналогічні пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги свого захисника.

Проте, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, підтверджується сукупністю доказів досліджених судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.23 КПК України та оцінених у відповідності до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності.

Зокрема, висновки суду ґрунтуються на:

- показах потерпілої ОСОБА_9 , яка у судовому засіданні суду першої інстанції показала, що загиблий її батько. ОСОБА_7 до події вона не знала, була знайома з його сином. Очевидцем події не була, була присутньою на впізнанні трупа. Чи мав колись батько судимості, їй невідомо. Після загибелі батька, зверталася до лікарів, терапевта, невролога, на фоні стресу почалися алергічні реакції в організмі, стався нервовий зрив. Цивільний позов підтримує, щодо матеріальних витрат зазначала, що витрати були пов'язані з проведенням похорону батька, організації поминальних обідів, встановлення пам'ятника. Моральні страждання полягали у втраті близької людини, батька, діда;

- показах свідка ОСОБА_13 , яка у судовому засіданні суду першої інстанції надала показання про те, що очевидцем події не була. Обвинувачений колись був її сусідом. Загиблого знала, до події не бачила 15 років, в останнє з ним бачилася у 2003 році. ОСОБА_7 може охарактеризувати виключно позитивно. З ким він проживав у 2018 році, їй невідомо. Чи вирощував ОСОБА_22 наркотичні засоби їй не відомо, оскільки ніколи не була у нього вдома. В 2018 році працювала в магазині на ринку «Хмільники». Через вікно бачила як спочатку пройшов ОСОБА_18 , трохи пізніше на території ринку бачила обвинуваченого ОСОБА_22 , однак разом їх не бачила. Не знає, чи вживали вони спиртні напої. З чужих слів чула, що ОСОБА_18 сидів 27 років, за що їй невідомо. ОСОБА_18 був за характером скритний, не щирий, намагався входити в довіру, вона боялася його. На початку 2000 років ОСОБА_18 ходив з ножом, демонстрував його в руках, але чи погрожував та бив він когось ножем їй невідомо. Знала що ОСОБА_18 курив траву;

- показах свідка ОСОБА_23 , яка у судовому засіданні суду першої інстанції надала показання, що обвинуваченого до події не знала. Загиблий був її другом, вони мали гарні близькі відносини. 19.08.2018 року в період з 11 по 12 год. ОСОБА_24 прийшов до неї додому, на ОСОБА_25 в м.Житомирі, в цей час вона готувала обід. ОСОБА_18 ліг відпочивати. Потім вони разом пообідали, ОСОБА_10 зателефонував якийсь товариш, кудись запрошував, хто саме не знає, той погодився. Близько 16 год. ОСОБА_18 пішов, повідомив, що пообіцяв погуляти з онуками. Ця зустріч відбулася на вихідні, а вже в середу вона дізналася про подію. ОСОБА_18 говорив, що орендує квартиру в районі паперової фабрики, точно де саме невідомо, жодного разу там не була, оскільки останній був потаємною людиною, не дивлячись на те, що вони спілкувалися близько 30 років. До події ніж у ОСОБА_10 ніколи не бачила, ніколи його не демонстрував. Під час досудового розслідування їй показували ніж, однак ніколи у загиблого його не бачила. ОСОБА_18 іноді носив барсетку, чи була вона того дня, не пам'ятає. Міг бути в окулярах, як від сонця, так і для зору, які носив в кишені, в день події напевно мав окуляри. Останні 5-7 років до загибелі ОСОБА_18 алкогольні напої не вживав, в її присутності такого не було. Майже щодня говорили з ним по телефону, по розмові також не помічала, щоб той був в стані сп'яніння. Часто спілкувалася з його донькою, онуками. Від неї ОСОБА_18 пішов в гарному настрої, ніяких тілесних ушкоджень не мав. Про обвинуваченого ОСОБА_22 від нього ніколи не чула. За характером ОСОБА_18 спокійна та урівноважена людина. З ним було складно лише тоді, коли вживав спиртні напої. Пізніше вона дізналася, що він мав судимості, однак за що саме, не знала. Він міг словесно людину образити, фізично ніколи. Іноді ОСОБА_18 щось курив, зі специфічним запахом, але це було нечасто. Таке куріння позначалося на його настрої, він ставав веселий, міг жартувати, однак не був агресивним;

- показах свідка ОСОБА_26 , яка у судовому засіданні суду першої інстанції надала показання, що обвинувачений ОСОБА_22 її сусід, відносини з ним нормальні. Домоволодіння ОСОБА_22 має високий цегляний паркан. Їй невідомо, з ким він проживав. Тісно не спілкувалися, лише віталися при зустрічі на вулиці, чи в маршрутці, в подвір'я до нього ніколи не заходила. Окрім сина ОСОБА_22 більше не бачила щоб хтось до нього заходив чи виходив від нього, чи проживав син разом із ним також не знає. Під час досудового розслідування була залучена в якості понятої. Вона разом із працівниками поліції зайшли на подвір'я до ОСОБА_22 , однак там нічого не знайшли, вийшли назад, до будинку не заходили. Не пам'ятає, що це була за слідча дія. Що росте на території домоволодіння ОСОБА_22 не бачила. Відомо, що обвинувачений має онука, однак чи приходив останній до нього не знає. Особисто у неї на городі не росте конопля, росте осока. Ніхто до будинку, в тому числі з працівників поліції, не заходив, документи складали на дворі, біля воріт. Загиблого не знала, в день його загибелі не була в Україні. Не може назвати ОСОБА_22 конфліктною людиною, жодного разу не бачила щоб він з кимось сварився, ніколи не бачила його в стані сп'яніння. ОСОБА_22 користувався великим вантажним автомобілем, який ставив біля паркану;

- показах свідка ОСОБА_14 допитати яку безпосередньо в судовому засіданні не представилося можливим, оскільки остання у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану виїхала за кордон (т.4 а.п.57). За погодженням з учасниками судового провадження, судом першої інстанції було досліджено покази свідка ОСОБА_14 надані нею 11.10.2019 року попередньому складу суду в судовому засіданні. Свідок показала, що обвинуваченого не знала до події. З ОСОБА_18 познайомилися за років 4 до події, з 2017 почали разом проживати за місцем її проживання. В день події поїхала на роботу, ОСОБА_18 залишився вдома. Про смерть останнього їй стало відомо у вівторок. В день події він був одягнутий у бірюзову теніску, світлі брюки. Близько 11 год. приходив до неї на роботу, приніс пакет з продуктами. Він завжди зустрічав її з роботи, однак в день події не зустрів, вдома його не було, ввечері не повернувся, напередодні повідомляв, що мав поїхати до онуків. Телефонувала йому близько 17 год., він повідомив, що їхав в автомобілі з якимось ОСОБА_27 . Потім він сам біля 19 год. телефонував, запитав як справи, це був останній раз, коли вони розмовляли. Під час розмови не запитувала, чи буде її зустрічати з роботи, оскільки завжди зустрічав. Близько 23 год. почала до нього телефонувати, однак на дзвінки ніхто не відповідав, йшов лише виклик. За характером ОСОБА_18 був доброю людиною. Із собою носив портмоне, банківські картки, пенсійну картку, посвідчення, окуляри, маленький гребінець, мобільний телефон Нокіа. Ніж ніколи не носив і не мав. Слідчий надавав їй для огляду маленький ніж, який вона ніколи у ОСОБА_10 не бачила. Їй невідомо, чи у ОСОБА_10 з кимось був конфлікт. Мав добрі відносини із сусідами, донькою, з якою її познайомив. Їй невідомо, чи він курив траву, при ній лише звичайні цигарки. Тема вживання наркотичних речовин ніколи у розмовах не піднімалася. Ствердила, що ОСОБА_18 коноплю ніколи не вирощував, у нього її ніколи не бачила, додому також не приносив ( т.3 а.с.29; т.4 а.с.153);

- показах свідка ОСОБА_15 допитати яку безпосередньо в судовому засіданні не представилося можливим, оскільки остання у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану виїхала за кордон т.4 а.п.114, 116). За погодженням з учасниками судового провадження, судом першої інстанції було досліджено покази свідка ОСОБА_15 надані нею 04.11.2019 року попередньому складу суду в судовому засіданні. Свідок показала, що обвинувачений її свекор, загиблого вона не знала. Вона разом з чоловіком та дітьми проживали окремо від свекра, орендували квартиру на АДРЕСА_5 , свекор проживав один. Її чоловік свій автомобіль білого кольору, на іноземних номерах, залишав у батька. Свекра навідувала не часто, можливо раз на місяць, в останнє була в нього навесні, після провід, потім ще декілька разів. Теплицю свекор не мав, що росло у нього на земельній ділянці не знає, цим ніколи не цікавилася. 19.08.2018 із сім'єю повернулися з відпочинку, заїхали повечеряти до її батьків, де залишили автомобіль на стоянці, повернулися до себе додому, чоловік ліг спати. Близько 21 год. 30 хв. зателефонував свекор, її син підняв слухавку, повідомив, що тато вже спить. Після чого свекор почав телефонувати до неї, однак слухавку вона не піднімала. Зі слів сина, йому здалося, що ОСОБА_22 був випивший. Через годину, близько 23 год. ОСОБА_22 приїхав до них додому, почав дзвонити та стукати в двері. Відкрила двері, свекор просив терміново розбудити чоловіка. Розбудила чоловіка, він пішов до батька. Їй здалося, що ОСОБА_22 з кимось побився, бачила подряпину на обличчі, на його руки не звертала увагу. ОСОБА_22 їй особисто нічого не розповідав. Чоловік кудись пішов із батьком, а вона лягла спати. Також зазначила, що ОСОБА_7 мав схвильований вигляд, трохи неадекватний, здалося, що був випивший, однак запаху алкоголя не чула. Чоловіка побачила вранці близько 05 год., коли прокинулася. Чоловік зранку поїхав в село в Ружинському районі, а повернувся ввечері, автомобіль залишив у її батьків. Слідів крові на одежі чоловіка або в автомобілі не бачила. Про подію дізналася від працівників поліції, які оглядали їх автомобіль. Зазначила, що свекор був далекобійником, у його відсутність годувати собаку приходив його інший онук ОСОБА_17 , який в будинку ОСОБА_22 не жив. Також їй відомо, що цей ОСОБА_17 теж часто їздив на заробітки (т.3 а.с.38; т.4 а.с.153);

- показах свідка ОСОБА_28 , який у судовому засіданні суду першої інстанції надав показання, що з обвинуваченим та загиблим не був знайомий. 4-5 років тому, точної дати вже не пам'ятає, в першій половині дня проїжджав кладовище на Корбутівці в м.Житомирі. Звернув з дороги на ґрунтову дорогу, проїхав метрів 50, побачив в канаві, на відстані півтора метра від дороги, лежить людина, з побитою головою, руки нібито були зв'язані. Це був чоловік, який лежав на спині, обличчям догори, обличчя в крові. Руки нібито лежали на грудях, чи були зв'язані вже не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу. Не перевіряв, чи цей чоловік мав ознаки життя, навколо нього літало багато мух. До чоловіка не підходив. Розхвилювався від побаченого, поїхав додому. Вдома про подію розповів дружині. Заспокоївшись зателефонував до поліції, повідомив про знахідку;

- показах свідка ОСОБА_29 , який у судовому засіданні суду першої інстанції надав показання, що обвинуваченого не знає, а з ОСОБА_18 познайомився за півроку до події на ринку, де він продавав східні спеції. Востаннє бачив ОСОБА_10 в день події. На прохання ОСОБА_10 завозив його в село, де чекав хвилин 40, а потім привіз назад в Житомир та висадив в районі Богунії. Повернулися вони у місто після обіду. Під час поїздки ОСОБА_18 був спокійний, ні з ким по телефону не розмовляв, тілесних ушкоджень не мав. Також останній не розповідав про якісь проблеми, він за характером не був агресивним, а навпаки любив шуткувати. Ніколи не бачив у ОСОБА_10 ножа. Також зазначив, що запаха алкоголя від ОСОБА_10 не чув.

Наведені показання потерпілої та свідків суд першої інстанції визнав послідовними, такими, що є належними та допустимими, адже вони прямо і непрямо вказують на існування обставин, які підлягають доказуванню, та інших обставин, що мають значення для кримінального провадження. Вони отримані в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується письмовими доказами, які були досліджені судом у відповідності до вимог ст.23 КПК України, та яким надана оцінка з дотриманням вимог ст.94 КПК України, зокрема:

- витягом з ЄРДР, згідно якого 20.08.2018 року в меліоративному каналі лісового масиву поряд із узбіччям ґрунтової дороги неподалік міського Корбутівського кладовища «Дружба», що поряд з с. Тетерівка, Житомирського району, Житомирської області, виявлено труп невстановленої особи чоловічої статі з ознаками насильницької смерті. Під час проведення досудового розслідування було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 21 год. на території домоволодіння, що по АДРЕСА_2 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_30 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_31 тілесні ушкодження, внаслідок яких останній помер, після чого ОСОБА_7 перевіз тіло трупа у вказане місце. 22.08.2018 року в ході проведення обшуку, за адресою домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено сухі частини рослин та подрібнену рослинну масу, яка являється наркотичним засобом - канабісом, загальною вагою 1 кг 86 г, який незаконно придбав та зберігав ОСОБА_7 , крім того 14.09.2018 року внесено відомості до ЄРДР, за фактом того, що в ході проведення обшуку в домоволодінні ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_2 , на земельній ділянці вказаного домоволодіння було виявлено та вилучено 169 рослин коноплі, які незаконно посіяв та вирощував ОСОБА_7 (т.1 а.п.98-102);

- постановою прокурора від 17.09.2018 року про об'єднання кримінальних проваджень (т.1 а.п.110);

- протоколом огляду місця події від 20.08.2018 року, в ході якого оглянуто відкриту ділянку місцевості за адресою: с. Тетерівка, на відстані 250 метрів від автодороги, сполученням Житомир - Тетерівка та 30 метрів від кладовища «Дружба», в напрямку с. Тетерівка Житомирської області, де виявлено труп особи чоловічої статі з тілесними ушкодженнями на голові, обличчі; сліди волочіння із плямами бурого кольору; фрагменти зламаного гілля; два зрізи низькорослих дерев; запальничку; грошові кошти в сумі 138 грн; відкриту упаковку жувальної гумки; три порожні скляні пляшки; прозорий поліетиленовий пакет із залишками їжі; пластиковий предмет; поліетиленовий пакет; поліетиленовий пакет з написом «Хліб Домашній»; упаковку з-під серветок; три вологі серветки; акцизну марку з цінника; пробку з пляшки; сліди протектору шини транспортного засобу; нашарування речовини чорного кольору, схожого на паливно-мастильні речовини; пошкоджений шлагбаум, на якому виявлено нашарування лако-фарбового покриття білого кольору на деформованому стовпчику (т.1 а.п.142-159);

- протоколом пред'явлення трупа для впізнання від 21.08.2018 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала батька ОСОБА_10 (т.1 а.п.175-176);

- протоколом огляду трупа від 21.08.2018 року, згідно якого на голові, обличчі та лівій руці ОСОБА_10 виявлено рублені рани, вилучено одяг загиблого, зразок волосся, змиви, зрізи нігтьових пластин, проведено дактилоскопію (т. 1 а.п.177-183);

- лікарським свідоцтвом про смерть № 2246 від 21.08.2018 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_10 є рублені рани голови з пошкодженням кісток склепіння черепа та речовини головного мозку (т.1 а.п.186);

- протоколом обшуку від 22.08.2018 року, проведеного на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: ніж в чохлі чорного кольору; футболку чорного кольору із написом; спортивні штани чорного кольору; 5 пар окулярів; 52 гілки рослини зеленого кольору в сухому стані; рослина зеленого кольору у висушеному стані; портмоне чорного кольору, в якому 1 грн, картка «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ; пластиковий обгорілий предмет; посаджені рослини зеленого кольору 5 шт.; пакет із сухим листям рослин; дві гілки сухих рослин; картонна частина упаковки із зеленими сухими рослинами; жовтий пакет із зеленою сухою рослиною; в тарілці подрібнену суху рослинну масу рослинного кольору; в пластиковій ємкості подрібнену рослинну масу; 2 рослини зеленого кольору; на земельній ділянці металевий предмет ззовні схожий на меч типу «Мачете»; насадження 93 рослин зеленого кольору, схожих на рослини коноплі; в підсобному приміщенні 5 шт. рослин зеленого кольору; 2 шт. рослини зеленого кольору; на території домогосподарства виявлено в загальній кількості 169 рослин зеленого кольору; на внутрішніх частинах паркана виявлено плями речовини бурого кольору, з яких зроблено змиви (т.1 а.п. 190-203);

- ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 23.08.2018 року, якою визнано правомірним проведений обшук у період часу з 22.19 год. 22.08.2018 року по 02.31 год. 23.08.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.п.188-189).;

- протоколом обшуку від 23.08.2018 року на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 , в ході якого виявлено та вилучено: транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Mazda» моделі «323» з реєстраційним номером іноземного зразка (Республіка Польша) «НОМЕР_7», номер кузова: « НОМЕР_2 »; фрагмент гуми прямокутної форми з плямами рідини бурого кольору; фрагмент гуми прямокутної форми з плямами рідини бурого кольору та об'єктом схожим на волосину; ганчірку світлого кольору з плямами коричневого кольору; тканеві рукавиці білого кольору в кількості чотирьох пар; фрагмент фанери жовтого кольору з плямами у вигляді розводів речовини бурого кольору; змив на марлевий тампон з фрагменту фанери жовтого кольору та контрольний змив; фрагмент фанери жовтого кольору, з двома плямами речовини бурого кольору та одною плямою темного кольору, схожу на мастильну з торцевої частини; два змиви на марлеві тампони та контрольні змиви; змив з плями темного кольору на спиртову серветку; полімерну банку з етикеткою: «Мастика ШРБ-4» та пояснювальними надписами; паперову серветку, забруднена плямою бурого кольору на одному з кутів; фрагмент наждачного паперу з маркуванням: «Р-180», «43Е», що забруднений плямами бурого кольору; змив з плями бурого кольору, виявлену на фаркопі, що виступає із задньої частини транспортного засобу; змив з плями бурого кольору у вигляді краплі, яку було виявлено на дверцятах багажника в місці його дотикання з останнім; змиви з плям бурого кольору, які виявлені на гумовій ізоляції багажного відділення транспортного засобу; змив з численних плям бурого кольору, які виявлені на облицювальному матеріалі правої бокової частини багажного відділення; зішкріб фарб синьо-зеленого та білих кольорів з поверхні заднього бамперу автомобіля; угоду користування з правом виїзду на автомобіль марки «Mazda» моделі «323» з реєстраційним номером іноземного зразка (Республіка Польща) «НОМЕР_7», номер кузова: « НОМЕР_2 »; документ під назвою «Umowa kupna» на паперових аркушах формату А-4 в кількості 2 штук; поліс страхувальника серії «АМ» НОМЕР_6; документ під назвою «Karta pojazdu»; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Mazda» моделі «323» з реєстраційним номером іноземного зразка (Республіка Польща) ««НОМЕР_7», номер кузова: « НОМЕР_2 »; чоловіче взуття типу сандалі коричневого кольору; тканеву футболку сірого кольору; тканеві шорти чорно-білого та жовтого кольорів (т.1 а.п.210-217);

- ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 23.08.2018 року, якою обшук, проведений 23.08.2023 року за адресою: м. Житомир, пров. Хмельовий, 6, визнано як невідкладний (т.1 а.п. 207-208);

- висновком судово-психіатричної експертизи № 276-2018 від 11.09.2018 року, згідно якого ОСОБА_7 на цей час психічними захворюваннями не страждає. При огляді яких-небудь ознак психічних захворювань не виявлено: емоційні реакції адекватні, вольова регуляція поведінки, пам'ять та інтелект збережені, судження послідовні, рівень загальної обізнаності задовільний. Порушень в сфері сприйняття не виявляє, розуміє суть звинувачення, логічно будує свій захист; ОСОБА_7 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, будь-якими психічними захворюваннями, або слабоумством не страждав, та в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними - не перебував. Вчинки, які йому інкримінують, потребували від нього послідовних, цілеспрямованих дій, були ситуаційно обумовленими, пролонгованими у часі, з чіткою орієнтацією в просторі та ситуації, при цьому зв'язок з оточенням не втрачав, цілеспрямовано рухався та розділяв власну увагу, добре їх пам'ятає, відтворює згідно своєї версії; ОСОБА_7 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру (т.1 а.п.221-222);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.08.2018 року, в ході якого підозрюваний ОСОБА_7 розповів та на місці показав механізм нанесення ним ОСОБА_10 ударів металевим предметом схожим на «мачете». ОСОБА_7 зазначив, що удари наніс з метою самозахисту, оскільки загиблий порізав його ножем. Також ОСОБА_7 показав механізм нанесення тілесних ушкоджень, зокрема перебуваючи на фундаменті вприсядки наніс удари зверху вниз. Після того, як виявив, що ОСОБА_18 мертвий, з метою приховання трупа, зателефонував сину, з яким труп ОСОБА_10 вивіз, скинув до меліоративного каналу лісового масиву поряд із узбіччям ґрунтової дороги неподалік міського Корбутівського кладовища «Дружба», поряд з с. Тетерівка, Житомирського району, Житомирської області (т.1 а.п.224-233);

- висновком експерта №2/659 від 11.09.2018 року, згідно якого надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка знаходилась у двох паперових конвертах №№6,7 та була вилучена за місцем проживання ОСОБА_7 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого обмежено-канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить: 3,874 г; 122,526 г. Надані на експертизу верхівкові частини рослинного стебла із листям та суцвіттям зеленого кольору та подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, які знаходились у мішку із полімерного матеріалу білого кольору і у пакеті №439483 та були вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину відповідно становить: 419, 04 г.; 38,379 г.; 502,09 г. (т.2 а.п.1-18);

- висновком експерта №2/660 від 07.09.2018 року, згідно якого надані на експертизу 169 (сто шістдесят дев'ять) рослин зеленого кольору, які було вилучено у домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_7 , є рослинами роду коноплі (Cannabis), містять основний психоактивний компонент коноплі тетрагідроканнабінол та суміш канабіноїдів (т.2 а.п.20-33);

- висновком експерта № 19/10-1/385-СЕ/18 від 29.11.2018 року, згідно якого у змиві речовини бурого кольору з внутрішньої сторони цегляного паркану, умовного позначеного «І» (об'єкт №3) виявлено кров людини, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_10 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_10 та в об'єкті №3, складає 1,61х10-35. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єктів, зустрічаються не частіше, ніж у 1 з 6,18х10-34 осіб. Походження генетичних ознак слідів крові в об'єкті №3 від ОСОБА_7 виключається (т.2 а.п.36-50);

- висновком експерта № 19/10-1/389/СЕ-18 від 07.12.2018 року, згідно якого у змивах речовини бурого кольору з багажного відділення автомобіля, умовно позначених «І» та «ІІ» (об'єкти №№1,2), відповідно виявлено кров людини, генетичні ознаки слідів крові яких збігаються між собою та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_10 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_10 та в об'єктах №№1,2 складає 3,05 х 10-37. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,27 х 10-36 осіб (т.2 а.п.52-61);

- висновком експерта № 19/10-388-СЕ/18 від 07.12.2018 року, згідно якого на ручках полімерного пакета, вилученого на місці виявлення трупа, (об'єкт №1) виявлено клітини з ядрами без домішка крові. На зовнішній (об'єкт №2) та внутрішній (об'єкт №3) поверхнях полімерного пакета, виявлено кров людини. Генетичні ознаки клітин, виявлених на ручках полімерного пакета (об'єкт №1) та слів крові виявлених на зовнішній (об'єкт №2) і внутрішній (об'єкт №3) поверхнях полімерного пакета, збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_10 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_10 та в об'єктах №№1,2,3 складає 3,05 х 10-37. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,27 х 10-36осіб. Походження генетичних ознак клітин та слідів крові в об'єктах №№1,2,3 від ОСОБА_7 виключається (т.2 а.п.63-72);

- висновком експерта № 19/10-1/387-СЕ/18 від 07.12.2018 року, згідно якого на клинку ножа (об'єкт №1), руків'ї ножа (об'єкт №2) та зовнішній поверхні чохла (об'єкт №4) виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішка крові. На зовнішній поверхні чохла (об'єкт №3) та внутрішній поверхні чохла (об'єкт №5) виявлено кров людини та поодинокі клітини з ядрами. Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на зовнішній поверхні чохла (об'єкт №3) є змішаними та містять генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_10 і зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 (т. 2 а.п.74-82);

- висновком експерта №19/10-1/386-СЕ/18 від 07.12.2018 року, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію свідка ОСОБА_32 . На поверхнях наданих на дослідження вільного кінця «А» фрагмента деревини, умовного позначеного «ІІ» (об'єкт №3), вільного кінця «Б» фрагмента деревини, умовно позначеного «ІІ» (об'єкт №4) та фрагмента деревини, умовно позначеного «ІV» (об'єкт №6) виявлено клітини з ядрами. На поверхні фрагмента деревини, умовно позначеного «І» (об'єкт №2) та фрагмента деревини, умовно позначеного «ІІІ» (об'єкт №5) виявлено поодинокі клітини з ядрами. Генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні вільного кінця «А» фрагмента деревини, умовно позначеного «ІІ» (об'єкт №3) та фрагмента деревини, умовно позначеного «ІV» (об'єкт №6) збігаються між собою, не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію свідка ОСОБА_33 (об'єкт №1) та підозрюваного ОСОБА_7 та належить невстановленій особі чоловічої генетичної статі. Походження клітин в об'єктах №№3, 6 від ОСОБА_33 та ОСОБА_7 виключається. Генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні вільного кінця «Б» фрагмента деревини, умовно позначеного «ІІ» (об'єкт №4) є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 та невстановленої особи чоловічої генетичної статі, генетичні ознаки якої встановлено у об'єктах №№ 3, 6 та не містить генетичних ознак зразка букального епітелію свідка ОСОБА_33 (т. 2 а.п.84-104);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2018 року, в ході якого свідок ОСОБА_13 вказала на фото під № 3, як на особу, яку звати ОСОБА_34 , з яким вона востаннє бачила ОСОБА_10 , а саме 19.08.2018 року близько 19 год. на ринку «Хмільники» в м. Житомирі. Під № 3 розміщено фото ОСОБА_33 (т.2 а.п.105-107);

- протоколом огляду місця події від 17.09.2018 року, в ході якого оглянуто загальний вигляд території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.п.110-122);

- висновком експерта №2575/389 від 19.10.2018 року, згідно якого смерть ОСОБА_10 настала від відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась рубленими ушкодженнями кісток склепіння черепу та речовини головного мозку. Враховуючи ступінь розвитку трупних змін на час розтину (трупне заклякання слабо виражене, трупні плями при натисканні на них свій колір не міняють), можна вважати, що смерть ОСОБА_10 настала в термін не більше 3-х діб до часу розтину трупа в морзі. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження: садно в центральній частині лоба неправильно-овальної форми, яке вкрите кірочкою темно-коричнево-червоного кольору, яка розміщена нижче рівня оточуючої шкіри. Аналогічні садна над лівою бровою, над правою бровою, в ділянці правої акулової кістки, в ділянці підборіддя справа. Садно в ділянці спинки носа правильно-трикутної форми, яке дещо розповсюджуються в бік кінчика носа, вкрите кірочкою коричнево-червоного кольору, яка розташована нижче рівня оточуючи шкіри. Дані тілесні ушкодження утворились вкрай малий термін до смерті від дії тупого (их) твердого (их) предмета (ів) з обмеженою контактуючою поверхнею та відносяться до категорії легких і не знаходяться в причинно-наслідкового зв'язку зі смертю; рана №1 в правій скроневій ділянці щілиноподібної форми, яка проходить в косо-повздовжньому напрямку, довжиною 8.5 см, краї відносно рівні гладкі, кінці гострокутні, дном рани являються кістки черепа. Рана №2 в потиличній ділянці справа дугоподібної форми, яка проходить в косо-повздовжньому напрямку, довжиною 9, 5 см, краї рани відносно рівні гладкі, кінці гострокутні, дном рани являються кістки черепа. Рана №3 на лівій половині волосяної частини голови на відстані 3 см від серединної лінії рана дуго побідної форми, яка проходить в косо-повздовжньому напрямку, довжиною 11,0 см, краї рани відносно рівні гладкі, кінці гострокутні, дном рани являються кістки черепа. Рана №4 по середній лінії тіла на волосяній частині голови рана дугоподібної форми, яка проходить в косо-повздовжньому напрямку, довжиною 11, 5 см, краї рани відносно рівні гладкі, кінці гострокутні, дном рани являються кістки черепа та речовина головного мозку. Рана №5 в ділянці лівої скроневої з переходом на потиличну кістку рана дугоподібної форми, яка проходить в косо-повздовжньому напрямку, довжиною 11, 5 см, краї рани відносно рівні гладкі, кінці гострокутні, дном рани являються кістка черепа. Кістковий дефект правої тім'яної кістки, неправильно-овальної форми, в косо-поздовжньому напрямку, розмірами 65х30 мм. Лівий край ушкодження має дугоподібну форму з оголенням губчатої речовини кістки. Дуга ушкодження відкрита до правого краю фрагмента черепа. Край ушкодження рівний, гладкий, стінка ушкодження відкрита до правого краю фрагмента черепа. Край ушкодження рівний, гладкий, стінка ушкодження скошена полого, оголюючи губчату речовину на ширину до 11 мм. інші краї ушкодження закриває кісткова пластина, неправильної овальної форми, розмірами 68х30 мм. лівий край кісткової пластини має відкол компактної речовини кістки, який проходить дугоподібно (місце контакту). При відкритті пластини виявлено ушкодження товщі кістки з рівною гладкою площадкою та дірчатим отвором в центрі ушкодження, який овальної форми розміром 38х22 мм. Краї ушкодження відносно рівні, дещо хвилясті. Від переднього правого краю ушкодження відходить наскрізна тріщина, довжиною 28 мм, яка закінчується поверхнево звиваючись. Від верхнього краю ушкодження відходить наскрізна тріщина, яка з'єднуються з додатковою тріщиною уламкових переломів. На внутрішній кістковій поверхні наявний кістковий дефект, який повторює контури та розміри кісткового дефекту. По передній поверхні склепіння черепа ушкодження, яке проходить через лобну та праву тім'яну кістку, лінійної форми, чіткі рівні краї, довжиною 64 мм, кінці ушкодження загострені, які переходять в наскрізні тріщини: від переднього краю ушкодження тріщина виходить за межі склепіння черепа довжиною 45 мм; від заднього краю ушкодження тріщи на роздвоюється. В лівій тім'яно-скроневій ділянці наявний багато уламковий перелом кісток. Кісткові уламки мають різну геометричну форму, розмірами від 51х32 мм до 72х57 мм. Дані тілесні ушкодженні мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, тобто знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, виникли від неодноразової проникаючої дії, не менше 5-ти контактів, гострого травмуючого предмету, що володіє рубленими властивостями, а саме має ріжучий край з великою силою прикладання. Область розміщення смертельного ушкодження доступна для нанесення удару власноруч, проте вважаю, що в даному випадку удар був нанесений сторонньою рукою (особою). В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілий міг знаходитися в будь-якому положенні тіла, при якому ділянки тіла з ушкодженнями були б доступні для здійснення травмуючих впливів. В момент нанесення тілесних ушкоджень взаєморозташування потерпілого та нападника могло бути будь-яким при якому ділянка обличчя та волосяної частини голови була б доступна для здійснення травмуючого впливу. Після виникнення тілесних ушкоджень постраждалий міг виконувати дії невеликий проміжок часу. Будь-яких об'єктивних даних, що свідчили б про падіння з положення стоячи з наданням або без надання тілу прискорення немає. Такі тілесні ушкодження, які виявлені при експертизі трупа ОСОБА_10 , звичайно супроводжуються больовим відчуттям, що відповідають характеру цих ушкоджень. Поза трупа змінювалася після вбивства, огляду трупа на місці події до моменту розтину під час транспортування до моргу. При судово-токсикологічній експертизі в крові трупа ОСОБА_10 виявлено етиловий спирт в концентрації 0, 58 проміле, така концентрація етилового спирту в крові, згідно медичних рекомендацій «Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем» (Київ-2004), може бути розцінена як алкогольне сп'яніння легкого ступеня. Під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 були виявлені патоморфологічні зміни з боку внутрішніх органів у вигляді дистрофії серця, печінки та нирок. Дані захворювання в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю не знаходяться (т.2 а.п.134-139);

- висновком експерта №2446 від 28.09.2018 року, згідно якого у ОСОБА_7 виявлено садна на обличчі, кінцівках, животі, які утворились внаслідок контакту з предметом (-ми), які (-ий) не відобразили в даних тілесних ушкодженнях будь-який специфічних слідів, для ідентифікації слідоутворюючої, контактуючої поверхні, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженим та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.2 а.п.141);

- висновком експерта №2809 від 22.10.2018 року, згідно якого виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя, живота, кінцівок, утворились в результаті контактів з твердим (-ми) предметом (-ми), характеристики контактуючої, слідоутворюючої поверхні якого (-их) не відобразились в даних тілесних ушкодженнях, не виключено в термін та за обставин, на які вказав ОСОБА_7 . Характеристики та локалізація вищеописаних тілесних ушкоджень не дозволяє виключити нанесення їх власноруч. (т.2 а.п.142);

Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_16 показав, що тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_7 могли утворитися від тупого, твердого предмету. Садна лінійної форми від колючо-ріжучого предмету. Ці садна розташовані паралельно один до одного горизонтальному напрямку. Кірочки могти утворитися за день-два до моменту проведення обстеження, міг отримати в день події. Одночасне заподіяння такого роду саден, а саме трьох саден лінійної форми, можливо якщо предмет схожий на виделку чи тризуб. Малоймовірно щоб нападник одночасно тримав руку ОСОБА_22 і робив паралельні надрізи. ОСОБА_7 міг нанести собі ці порізи самостійно. Вказані ушкодження не могли утворитися у ОСОБА_7 від падіння, лінійні рани виникають від колото-ріжучих предметів, при цьому як від падіння можливо наявне садно на обличчі. За характером виявлених у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, можливо, що голова потерпілого була опущена до низу, а удари наносилися зверху по голові, доступні на відстані витягнутої руки. Також не виключено механізм нанесення ударів за обставин, які вказав обвинувачений при проведенні слідчого експерименту. Також не виключено, що удари загиблому могли бути нанесені і ззаду (т.4 а.п.226);

- висновком експерта №2445 від 19.10.2018 року, згідно якого виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, які ОСОБА_7 вказав в ході слідчого експерименту, що підтверджується характером та локалізацією тілесних ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, які він вказав в ході слідчого експерименту, що підтверджується характером та локалізацією тілесних ушкоджень (т. 2 а.п.143-144);

- висновком експерта №2938/570 від 02.11.2018 року, згідно якого тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_10 , а саме садно в центральній частині лоба, садна над лівою бровою, над правою бровою, в ділянці правої скулової кістки, в ділянці підборіддя справа, садно в ділянці спинки носа, які утворились від дії тупих твердих предметів, (рука затиснута в кулак, нога у взутті, тощо), не менше від 2-х ударів таким по обличчю, не виключено в термін та за обставин вказаних в ухвалі суду про призначення судово-медичної експертизи (т. 2 а.п.145-146);

- довідкою УОТЗ ГУНП в Житомирській області №4392/18/01-2018 від 07.11.2018 року, згідно якої проведеним аналізом роздруківок з'єднань, здійснених з абонентських номерів НОМЕР_3 , яким користувався потерпілий ОСОБА_10 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , якими користувався ОСОБА_35 , за період часу з 17 год. 19.08.2018 по 07 год. 20.08.2018 ОСОБА_7 та ОСОБА_10 ймовірно могли близько 20 год. 19.08.2018 спільно перебувати поблизу території домогосподарства в АДРЕСА_2 . Після чого з 20 год. 35 хв. 19.08.2018 було зафіксовано активне спілкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_36 . Мобільний телефон з сім-карткою потерпілого ОСОБА_10 був ймовірно вимкнений після 23 год. 19.08.2018, що підтверджується відсутністю з'єднань та в подальшому переадресацію дзвінків. Крім того встановлено, що ОСОБА_7 в період часу з 01 год. 15 хв. до 02 год 50 хв. 20.08.2018 постійно фіксувався в зоні лише однієї базової станції м. Житомир, вул. Шухевича, 2, аз.170, яка обслуговує території вулиць Красовського, Зеленої, Якубовського, Бондарної, а також може обслуговувати територію будинку АДРЕСА_2 , тоді як в цей же час було зафіксовано рух ОСОБА_33 в сторону вул. Чуднівська поблизу річки Тетерів. Тобто даний факт дає підстави вважати, що ОСОБА_7 ймовірно міг залишитись на місці скоєння злочину або поблизу місця скоєння злочину, активно підтримував зв'язок з ОСОБА_37 , який в свою чергу близько 02 год. 20.08.2019 ймовірно міг вивозити труп тіла ОСОБА_10 до річки Тетерів (т.2 а.п.149-155);

- висновком експерта №155-МК від 18.12.2018 року, згідно якого встановити утворення тілесних ушкоджень, які були виявлені на тілі ОСОБА_7 від дії ножа, вилученого під час огляду місця події, не представляється можливим. (т.2 а.п.156-157);

- висновком експерта №156-МК від 07.12.2018 року, згідно якого на тілі ОСОБА_10 , а саме на волосистій частині голови та склепіння черепа виявлені ушкодження у вигляді 5 наскрізних ушкоджень шкіри, які схожі між собою по своєму характеру являються рубленими. Враховуючи характер ушкоджень на волосяній частині голови, які були представлені на медико - криміналістичне дослідження, що їх довжина складає від 85 мм до 125 мм, кінці яких гострокутні, а довжина леза мачете становить 600 мм, тому не виключається можливість утворення даних ушкоджень на волосистій частині голови та черепі ОСОБА_10 від дії неповного занурення леза мачете в тіло постраждалого. Також виключити дію будь-якого іншого предмету зі схожими конструктивними властивостями неможливо (т.2 а.п.158-160);

- висновком експерта №215/ц від 21.09.2018 року, згідно якого при судово-медичній експертизі ножа типу «мачете» крові та ядровмістимих клітин не виявлено (т.2 а.п.161-163);

- протоколом огляду предмету від 17.12.2018 року, за участю свідка ОСОБА_38 , в ході якого оглянуто ніж з різнокольоровою ручкою та чохол чорного кольору невеликих розмірів. Свідок показала, що ніж вона бачить вперше, раніше ніколи його не бачила у ОСОБА_10 , ніколи не був в її господарстві (т.2 а.п.169-170);

- протоколом огляду предмету від 17.12.2018 року за участю свідка ОСОБА_23 , в ході якого оглянуто ніж в чохлі чорного кольору. Свідок показала, що ніколи не бачила даний ніж в користуванні ОСОБА_10 , також цей ніж ніколи не був в її власності або користуванні (т.2 а.п.171-172);

- протоколом огляду предмету від 19.12.2018 року, в ході якого оглянуто предмет виготовлений з металу сірого кольору «мачете», лезо якого довжиною 600 мм, ширина 77 мм, має двосторонню заточку леза (т.2 а.п.173-175);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 840 від 17.09.2018 року, згідно якого на змивах з банки, фрагмента наждачного паперу, фрагмента гуми, вирізці із серветки, вилучених під час огляду багажника автомобіля «Мазда» виявлено кров, яка може походити від ОСОБА_10 , наявність антигенів В і Н (т.5 а.п.43-47);

- висновком цитологічної судово-медичної експертизи № 213 ц від 10.09.2018 року, згідно якого у піднігтьовому вмісту рук ОСОБА_7 знайдені поодинокі епітеліальні клітини, статева належність яких не встановлена через деструктивні зміни. При серологічному дослідженні виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_10 за системою АВО має супутній антиген Н. А тому вказаний антиген міг походити як від ОСОБА_7 , а також за рахунок будь-якої іншої людини, в крові якої він знаходиться (т.5 а.п.59-62).

Проаналізувавши сукупність зібраних та досліджених доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 309, ч.2 ст. 310 КК України, за обставин встановлених судом, доведена повністю.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд та вважає, що вказані докази не суперечать критерію доведення вини особи «поза розумним сумнівом», згідно якого передбачається доведення стороною обвинувачення перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів того, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення (рішенням ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України", заява № 16437/04).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність вказаних у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки перелічені вище докази, кожний окремо та у сукупності, підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, за обставин, встановлених судом.

Доводи захисника про те, що суд першої інстанції надав невірну оцінку показам обвинуваченого, свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та експерта ОСОБА_16 , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки покази обвинуваченого, вказаних свідків та експерта містяться у вироку суду і їм надано належну оцінку. Покази зазначених свідків та експерта узгоджуються між собою та з іншими письмовими доказами.

Вказання апелянта про те, що свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 судом першої інстанції в новому складі суду безпосередньо не допитувалися, а тому їх покази не можуть братися до уваги, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до бази даних ДПС України «Аркан» ОСОБА_14 виїхала за межі України 04.09.2023 року через КПП «Грушів- Будомєж» Яворівського району Львівської області, а ОСОБА_15 виїхала за межі України 17.09.2020 року через КПП «Ягодин», і зв'язок з ними відсутній (т.4 а.п.57, 114, 116).

З огляду на наведене, суд першої інстанції з об'єктивних причин не мав можливості безпосередньо допитати свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому засіданні, а тому за погодженням зі сторонами кримінального провадження обмежився дослідженням показів вказаних свідків наданих попередньому складу суду, що не суперечить п.1 і п.3 (d) ст. 6 Конвенції та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (справа № 398/1257/16-к від 04.10.2018) в даному конкретному випадку.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином та не надав належної оцінки висновкам експерта №2445 від 19.10.2018 року, № 2575/389 від 19.10.2018 року, №2446 від 28.09.2018 та № 2809 від 22.10.2018 року, протоколу обшуку від 22.08.2018 року з додатками у вигляді відеозаписів S22400003, S22400005 та S22400008 та протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 , то колегія суддів також вважає їх безпідставними, оскільки вказані протокол слідчого експерименту, протоколи обшуку та висновки експертів було досліджено безпосередньо у судовому засіданні суду першої інстанції в присутності обвинуваченого та його захисника, в повному обсязі і суд першої інстанції надав їм належну оцінку у вироку суду к кожному доказу окремо, так і у сукупності, належним чином мотивувавши свої висновки.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_7 не мав умислу вбивати ОСОБА_10 , а лише захищався від дій останнього, а тому дії обвинуваченого слід кваліфікувати як перевищення меж необхідної оборони, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються зазначеними вище доказами та спрямовані на уникнення ОСОБА_7 кримінальної відповідальності.

Крім того, вказані доводи є аналогічними тим, що були надані стороною захисту під час розгляду провадження в суді першої інстанції, на які у вироку суду надано вичерпну відповідь.

Так, необхідною обороною, відповідно до положень ч. 1 ст. 36 КК України, визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Згідно ч.2 цієї статті кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

Перевищенням меж необхідної оборони є умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК України).

Питання про спрямованість умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Особливістю необхідної оборони є специфіка мотиву діяння, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров'я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж.

Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію діяння, зокрема, щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

Разом з тим, згідно ч.5 ст. 36 КК України незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

Тобто, закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому. Цими винятками є - озброєна особа, напад групою осіб, насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення. У таких випадках шкода заподіяна особі, яка посягає, необмежена ніякими межами, аж до позбавлення посягаючого життя.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Зазначене узгоджується з позицією, висловленою у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 липня 2021 року (справа № 663/2520/16-к, провадження № 51-1449км21).

Стан необхідної оборони існує лише протягом наявності суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент. Право на необхідну оборону виникає з моменту створення особою, яка здійснює посягання, реальної небезпеки заподіяння істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам (життю і здоров'ю), а його кінцевим моментом є припинення таких дій і усвідомлення (реальна можливість усвідомлення) особою, яка здійснює захист, факту остаточного припинення особою, яка здійснює посягання, суспільно-небезпечних дій.

При цьому, заподіяння шкоди особі, яка здійснює посягання, обумовлено необхідністю негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільного небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди нападнику, загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів.

З досліджених судом першої інстанції доказів встановлено, що ОСОБА_7 добровільно дозволив ОСОБА_10 зайти до свого домоволодіння, де вони пили каву, спілкувалися. В послідуючому, коли ОСОБА_7 проводив ОСОБА_10 , між ними раптово виник конфлікт, за версією обвинуваченого нібито за рослини коноплі, під час якого ОСОБА_7 невстановленим способом наніс удари по обличчю останнього. Згідно висновку експерта №2938/570 від 02.11.2018 року способом нанесення таких ударів могли бути рука затиснута в кулак, нога у взутті тощо (т. 2 а.п.145-146). Отже напад ОСОБА_10 на ОСОБА_7 не знайшов свого підтвердження під час судового та апеляційного розгляду, оскільки першим такий напад вчинив саме обвинувачений ОСОБА_7 ..

Твердження обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_10 почав його різати ножом, суд першої інстанції відкинув, з огляду на наступне.

Під час огляду місця події було виявлено сліди бурого кольору та в послідуючому висновком експерта встановлено, що це кров, яка належить ОСОБА_10 , при цьому належність крові ОСОБА_7 категорично виключається. ОСОБА_7 стверджував, що стікав кров'ю, а тому з метою захисту схопив «мачете», яким багато разів відмахувався, удари наносив не зі значною силою, куди приходилися удари не бачив. Отже, твердження ОСОБА_7 , що він стікав кров'ю спростовано висновками експертизи, кров його у подвір'ї не знайдено, як і не знайдено на його одязі та одязі ОСОБА_10 .

Під час роз'яснення висновку експертизи №2809 від 22.10.2018 року експерт ОСОБА_16 зазначив про малоймовірність одночасного нанесення ножом трьох саден лінійної форми по зовнішній поверхні правого передпліччя, виявлених у ОСОБА_7 , ці тілесні ушкодження могли бути нанесені або виделкою, або тризубом. Також експерт не виключає нанесення цих лінійних саден самим собі ОСОБА_7 . Отже нанесення одночасно трьох саден лінійної форми ножом спростовано висновком експертизи, це міг бути предмет у вигляді виделки або тризуба. Про такий предмет ОСОБА_7 не повідомляв, стверджуючи, що удари наносилися ножом.

Також судом встановлено, що в діях ОСОБА_10 суспільно небезпечного посягання не було. На переконання суду цю версію ОСОБА_7 вигадав, щоб уникнути відповідальності за вчинене. Про це також свідчить і подальша його поведінка, зокрема, ОСОБА_7 після вбивства ОСОБА_10 не викликав поліцію, не повідомив правоохоронні органи про нібито незаконне посягання на його життя, а натомість намагався приховати тіло потерпілого шляхом вивезення за межі міста та приховування в лісосмузі, поблизу кладовища, яке було виявлено сторонніми особами. Отже, жодних об'єктивних даних про перебування обвинуваченого у стані необхідної оборони судом першої інстанції не встановлено.

Також твердження про самозахист спростовано протоколом огляду місця події від 17.09.2018 року, де бризки крові ОСОБА_10 виявлено на паркані, а не на місці, де ОСОБА_7 вказував під час проведення слідчого експерименту. Також суд критично оцінив покази ОСОБА_7 про те, що він з положення полулежачи наносив хаотичні удари без прикладання сили. Як вбачається з висновку експерта №2575/389 від 19.10.2018 року удари нанесені одночасно, з великою силою прикладання та не були хаотичними, це також підтверджено рубленою раною на лівій руці ОСОБА_10 , яка може бути захисною, коли останній закривав свою голову від ударів.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що висунуті версії ОСОБА_7 про механізм нанесення ударів, як під час проведення слідчого експерименту, так в суді, є такими, що не знайшли свого підтвердження та спростовуюються вищевикладеним.

Також не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту про те, що ніж, який був виявлений у будинку ОСОБА_7 , належить ОСОБА_10 та останній нібито наносив удари. Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_23 та потерпіла ОСОБА_9 показали, що у ОСОБА_10 ніколи не бачили ножа і ніж, який їм пред'являвся для огляду, не належить загиблому. Під час проведення експертизи на вказаному ножі не знайдено крові або букальний епітелій, який би належав ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у вказаній частині та вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про відсутність розумних підстави для сумнівів у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Посилання захисника та обвинуваченого на те, що події відбувалися на подвір'ї домогосподарства ОСОБА_7 , також жодним чином не впливають на правильність висновків суду першої інстанції стосовно доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання сторони захисту про витребування даних про судимість ОСОБА_10 , колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки факт наявності чи відсутності у потерпілого ОСОБА_10 судимості жодним чином не спростовує правильності висновків суду першої інстанції стосовно доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження та зазначено в оскаржуваному вироку суду, судом першої інстанції, за клопотанням сторони захисту, було витребувано інформацію з Управління інформаційно-аналітичної підтримки, згідно якої у ОСОБА_10 відсутні відомості про його судимості. Клопотання ж сторони захисту про витребування інформації про наявність судимостей у ОСОБА_10 з Узбекистану були розцінені судом першої інстанції як спосіб затягування судового розгляду з чим погоджується і апеляційний суд, оскільки ОСОБА_10 проживав в Україні з 1985 року по день смерті, тобто понад сорок років, одружився, мав доньку, за час проживання в Україні не притягувався до кримінальної відповідальності. При цьому жоден з допитаних свідків не підтвердив доводи ОСОБА_7 про загрозу від ОСОБА_10 . Також не знайшла свого підтвердження та обставина, що ОСОБА_10 ходив із ножем.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_7 не вирощував коноплі, і вони належать його родичу на ім'я ОСОБА_17 , колегія суддів вважає необгурнтованими, оскільки вони аналогічні доводам сторони захисту в суді першої інстанції, на які у вироку суду надано вичерпну відповідь.

Відповідаючи на вказані доводи сторони захисту, суд першої інстанції зазначив, що як вбачається з відеозапису огляду місця події, проведеного в період з 22.19 год. 22.08.2018 року по 02.31 год. 23.08.2018 року на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 висаджено та росла значна кількість рослин конопель. В будинку, в спеціально обладнаній кімнаті також у горщиках посаджені рослини конопель, які підтримувалися спеціальною температурою та освітленням. Крім того, в будинку знайдено висушені та подрібнені сухі рослини, які згідно висновку експертизи є наркотичними засобами. Присутній під час огляду місця події ОСОБА_7 не заперечував належність йому вказаних рослин, версій про те, що рослини належать іншій особі не висував.

Будь- яких доказів належності вказаних наркотичних засобів іншій особі ОСОБА_7 ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надав, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про належність вказаних рослин конопель саме обвинуваченому ОСОБА_7 ..

Більш того, судом першої інстанції було встановлено, що за вказаною адресою ОСОБА_7 проживав сам, інші особи у будинку не проживали.

Доводи захисника про те, що суд першої інстанції безпідставно не допитав свідків - понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які 22.08.2018 року були присутні під час огляду місця події (обшуку) по АДРЕСА_1 стосовно підрахунку кількості виявлених рослин конопель, колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки належного обґрунтування для допиту вказаних осіб, як під час розгляду справи судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду сторона захисту суду не надала. Протокол вказаної слідчої дії було безпосередньо досліджено у судовому засіданні суду першої інстанції в присутності обвинуваченого та його захисника, і суд першої інстанції надав йому належну оцінку у вироку суду.

Також, в ході судового розгляду судом першої інстанції було проведено огляд та підрахунок рослин конопель, визнаних речовими доказами, за участю всіх учасників судового провадження, в тому числі обвинуваченого та його захисника.

Твердження апелянта про те, що під час розгляду справи судом першої інстанції було оглянуто та констатовано наявність 154 рослин коноплі, тоді як в обвинувальному акті зазначено про вилучення 169 рослин коноплі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки постановою слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_39 від 24.08.20218 року речовими доказами у даному кримінальному провадженні №12018060000000201 було визнано саме 169 рослин зеленого кольору, які за результатами експертизи №2/660 від 07.09.2018 року було встановлено рослинами роду коноплі (Cannabis) (т.1 а.п.115, т.2 а.п.20-33).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, а саме незаконне вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин, а тому посилання захисника на те, що у ОСОБА_7 було вилучено 154 рослини коноплі, не спростовує правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України.

Посилання захисника на те, що висновки експертів №2445 та № 2575/389 від 19.10.2018 року щодо обставин смерті ОСОБА_10 , проведені з урахуванням слідчого експерименту з обвинуваченим від 07.12.2018 року щодо нанесення тілесних ушкоджень відповідним предметом, слід визнати недопустимими доказами, з тих підстав, що під час досудового розслідування були втрачені речові докази у справі: ніж в чохлі чорного кольору та металевий предмет ззовні схожий на меч типу «Мачете», колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відсутність в матеріалах кримінального провадження одного чи кількох речових доказів, з яким вже було проведено ряд слідчих дій та експертиз, результати яких містяться у матеріалах кримінального провадження, не спотворює інформацію, яка у встановленому КПК України порядку була здобута під час досудового розслідування та не може бути підставою для визнання вказаних висновків експертів недопустимими доказами в розумінні вимог ст.87 КПК України, а є підставою для притягнення до відповідальності службових осіб, які відповідали за їх зберігання. Така позиція неодноразово висловлювалася в постановах ККС ВС. Більш того в матеріалах провадження містяться висновки службового розслідування з даного приводу (т.4 а.п.145).

Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ч.1 ст.115, ч.2 ст.310, ч.2ст.309 КК України, з урахуванням положень п.3 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України щодо звільнення засудженого від призначеного покарання за ч.2 ст.309 КК України у зв'язку із закінчення строків давності, та застосуванням ч.1 ст.70 КК України при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів.

При цьому судом першої інстанції враховано тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжкого (ч.1 ст.115 КК), не тяжкого (ч.2 ст.309 КК) та тяжкого злочину (ч.2 ст.310 КК), дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою з інвалідністю 3 групи, здійснює догляд за дружиною - особою з інвалідністю 1 групи ( шлюб укладено 13.06.2023 року а.п.78 т.5), думку потерпілої, а також відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначене покарання, на думку апеляційного суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України відповідає загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, і це покарання, як за своїм видом, так і розміром, не може бути визнане явно несправедливим через суворість, оскільки є необхідним й достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження нових злочинів. А тому доводи апеляційної скарги захисника в частині призначеного покарання є безпідставними.

Переконливих аргументів, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду, вмотивованість його висновків при призначенні обвинуваченому покарання в апеляційній скарзі не наведено.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_7 є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачає.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у даному кримінальному провадження в період з 11.10.2019 року до 15.03.2020 року (включно) було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ч.7 ст.72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання вказаний термін перебування його на цілодобовому домашньому арешті.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.

На підставі ч.2 ст.404 КПК України відповідно до ч.7 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 строк перебування його на цілодобовому домашньому арешті в період з 11.10.2019 до 15.03.2020 включно, виходячи з такого співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: