Справа №760/28508/25
Провадження №3/760/1100/26
24 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Мозолевська О.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, що надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №473020 від 04.10.2025, інспектором патрульної поліції в м. Києві 11.09.2025 о 17 год. 00 хв. по вул. Садова, 56, що в м. Києві, зупинений ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «Hyundai» моделі «Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим відповідно до постанови КМ України від 17.12.2008 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а також наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 під №1413/27858, водію запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, на що водій надав згоду.
Згідно висновку КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» від 17.09.2025 встановлено, що ОСОБА_1 11.09.2025 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
У зв'язку з чим, інспектором поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №473020 від 04.10.2025.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час розгляду справи належним чином повідомлений, відповідно до норм частини першої статті 277-2 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов'язковою.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, у зв'язку з тим, що судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з'явився, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за його відсутності на підставі доказів, що містяться у матеріалах справи.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно п. 2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, за результатами дослідження матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння погодився, за результатом чого постановлено висновок КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» від 17.09.2025 яким встановлено, що ОСОБА_1 11.09.2025 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій, які настають за передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 протягом календарного року вже двічі притягався до відповідальності за ст. 130 КУпАП, а саме: постановою Оболонського районного суду м. Києва від 16.12.2024 року останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП; постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2025 року останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП; а тому дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №473020 від 04.10.2025 року;
- висновком КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» від 17.09.2025 встановлено, що ОСОБА_1 11.09.2025 перебував у стані наркотичного сп'яніння;
- даними довідки щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення складеної поліцейським взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берегу) УПП м. Києва ДПП старшого лейтенанту поліції Васечко Л. від 06.10.2025 року відповідно до якої встановлено повторність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП;
- даними копії постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 16.12.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП;
- даними копії постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30.01.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП;
- даними DVD-R диску з відеозаписами з нагрудної камери №474003, 473262.
Так, на відеозаписах зафіксовані усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення цієї справи.
На відеозаписі, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, відображено, як працівник поліції пропонує саме ОСОБА_1 , обличчя якого зафіксовано записом відеокамери, та який керував транспортним засобом, пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку у медичному закладі, на що останній погодився.
За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що ОСОБА_1 11.09.2025 о 17 год. 00 хв. по вул. Садова, 56, що в м. Києві, керував транспортним засобом марки «Hyundai» моделі «Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння.
Інших доказів, які б спростовували висновки суду, матеріали справи не місять та учасниками надані не були.
Відповідно до п. 5 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року зазначається, що у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення. Згідно з п.4 зазначеної Інструкції поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою та третьою статті 130 КУпАП, - довідку про належність транспортного засобу.
Такі вимоги працівниками поліції при складанні протоколу за ч.3 ст. 130 КУпАП були дотримані.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд з'ясував обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.
Дослідивши та оцінивши докази в справі, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, доведена повністю зібраними по справі доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які оцінено судом у відповідності до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст.ст.34,35 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - джерелом підвищеної небезпеки, грубо порушив вимоги пункту 2.9а ПДР України, його особу, неодноразово притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає справедливим та достатнім для виховання ОСОБА_1 з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, санкцією ч.3 ст.130 КУпАП передбачено конфіскацію транспортного засобу, якщо він перебуває у власності порушника.
Відповідно до вимог ст. 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб марки «Hyundai» моделі «Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , не перебуває у власності ОСОБА_1 , а тому не підлягає конфіскації.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, із ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 34, 35, 40-1, 130, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді - штрафу у розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Штраф необхідно сплатити за наступними реквізитами: Назва отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, який необхідно сплатити в дохід держави за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 379937833; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: 101, Судовий збір.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова по справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя О.М. МОЗОЛЕВСЬКА