Справа №760/3613/26
1-кс/760/2112/26
14 лютого 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката - ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування №22026101110000189, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Суворове Одеської обл, громадянина України, зареєстрованого за аресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, -
слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026101110000189, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09.02.2026, громадянин України ОСОБА_7 та громадянин Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) вступили у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо вчинення терористичного акту, а саме вибуху, вчиненого з метою порушення громадської безпеки, який створив би небезпеку для життя чи здоров'я людей або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків.
На виконання спільно розробленого злочинного плану ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи в орендованій квартирі АДРЕСА_3 , 09.02.2026 виготовили дистанційно керований саморобний вибуховий пристрій, який того ж дня встановили у припаркованому поблизу будинку № 3 по вулиці Тарасівська у місті Києві автомобілі «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_1 .
У подальшому, реалізуючи спільний злочинний умисел, зазначена вище невстановлена досудовим розслідуванням особа, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , переслідуючи спільний умисел на вчинення терористичного акту, а саме вибуху, вчиненого з метою порушення громадської безпеки, який створив би небезпеку для життя чи здоров'я людей або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, 11.02.2026 приблизно о 22 годин 20 хвилин шляхом дистанційної активації вказаного саморобного вибухового пристрою здійснила вибух автомобіля «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою поблизу будинку № 3 по вулиці Тарасівська у місті Києві, чим спричинила небезпеку для життя чи здоров'я людей.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у терористичному акті, тобто застосуванні зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України, який відповідно до ст.12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років із конфіскацією майна або без такої. Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, який раніше не судимий, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, а тому перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та вказав на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Захисник, думку якого підтримав підозрюваний, заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку сторін провадження, вивчивши матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів клопотання, СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026101110000189, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України.
12.02.2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України.
13.02.2026 року ОСОБА_5 складено і вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України.
З матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри за вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховую тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік та стан здоров'я, сімейний стан, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, особу підозрюваного, який вчинив умисне кримінальне правопорушення, прихожу до висновку про те, що є підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а також його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Як передбачено ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини вчиненого ОСОБА_5 під час дії воєнного стану в Україні кримінального правопорушення, вчиненого ним проти безпеки для життя чи здоров'я людей, тому вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного cлідчий суддя вважає законним і обґрунтованим обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів, тобто до 14 квітня 2026 включно, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 1, 8, 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 ,погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб тобто до 14 квітня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Взяти ОСОБА_7 , під варту негайно в залі суду та помістити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1