Справа № 542/2132/25
Провадження № 1-кп/542/34/26
Іменем України
09 березня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025117010001518 від 14.07.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця c. Смоляж, Борзнянського району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, освіта неповна загальна середня,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 407 КК України,
У провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025117010001518 від 14.07.2025 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 407 КК України.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 20.03.2026. Обвинувачений ОСОБА_4 утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23».
05.03.2026 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під до обвинуваченого ОСОБА_4 терміном на 60 днів.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану; а також за ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
У клопотанні прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор зазначив, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Окрім цього, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, надав пояснення, аналогічні викладеним у ньому.
Обвинувачений в судовому засіданні проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу заперечував, вважає його необґрунтованим, вважає, що достатнім буде застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд або домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, на її думку, ризики на які посилається прокурор нічим не підтвердженні. Враховуючи норми кримінально-процесуального права суд має право до обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, взагалі не застосовувати запобіжний захід. Обвинувачений має сталі соціальні зв'язки, тому потреби у застосування запобіжного заходу - триманні під ватрою немає.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом положень пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, що відносяться до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 28.10.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, дія якого була продовжена ухвалами Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16.12.2025 та від 22.01.2026.
Отже, обґрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави.
Досліджуючи підстави застосування запобіжних заходів, передбачені статтею 177 КПК України, суд виходить з такого.
Наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що є тяжкими, за які передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховуватися від суду.
Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного, що відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду».
Таким чином, судом встановлена актуальність існування ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України - можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду.
Перевіряючи наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, що полягає у спробах обвинуваченого впливати на свідків у кримінальному провадженні, суд зазначає, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на вже допитаних свідків та інших свідків, в тому числі з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Отже, судом встановлена актуальність існування ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Враховуючи існування доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, враховуючи особу обвинуваченого, вік, стан здоров'я, те, що матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинуваченого під вартою за станом здоров'я, неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, суд дійшов висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку, визначеного частиною 1 статті 197 КПК України, та вважає за необхідне визначити строк дії ухвали суду до 7 травня 2026 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-4421 КК України.
Водночас, суд зазначає, що стороною обвинувачення наявності обставин, які б свідчили про необхідність не визначати розмір застави не доведено, а тому вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 28.10.2025 під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою визначено заставу у вигляді двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд вважає, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм частини 3 статті 183 та частини 5 статті 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за викликом до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, а також з іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину у всіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях в межах кримінального провадження № 62025117010001518 від 14.07.2025.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває оювинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного та керуючись статтями 131, 132, 176-178, 181-186, 193-197, 199, 202, 205, 309, 314-316, 369-372, 395 КПК України,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 407 КК України продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до - 07 травня 2026 року включно.
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 66 560 гривень (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA 398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
прибувати за викликом до суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування із свідками, а також з іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину у всіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях в межах кримінального провадження № 62025117010001518 від 14.07.2025.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та уповноваженій службовій особі ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя
Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1