Справа № 632/23/26
провадження №3/632/39/26
10 березня 2026 року суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., розглянувши справу, яка надійшла з ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який є військовослужбовцем, раніше до адмінвідповідальності не притягувався,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 553454 від 29.12.2025, ввечері о 2345 годині 28 грудня 2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом GEELY CK, д.н. НОМЕР_1 , по вулиці Миру, 12, у м.Златопіль Лозівського району Харківської області, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9(а) розділу 2 ПДР України.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з'явилася, про розгляд справи повідомлена неодноразово належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не надала. Проте, у протоколі особою зазначено про незгоду з викладеним у протоколі.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, у зв'язку з чим суд розглядає справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наданих суду доказів.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, який не є самостійним доказом у справі, а лише засобом фіксації правопорушення, з доданими до нього письмовими доказами, а також диск з відеозаписами з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду з наступних підстав.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 2.9а розділу 2 ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.9. розділу 1 ПДР передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, окрім іншого, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При цьому, обов'язковими умовами вчинення такого правопорушення є керування транспортним засобом особою та перебування вказаної особи під час керування у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або ж така особа вживала лікарські препарати, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає умисну форму вини.
При чому, процедура та порядок огляду на стан сп'яніння, про який зазначено у ст. 130 КУпАП, визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктами 2, 3, 6-8, 10 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Пунктами 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
При цьому, слід зазначити, що лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.
Враховуючи викладене, для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, обов'язковими для доведення у своєму взаємозв'язку та сукупності підлягають наступні обставини: факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом; законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп'яніння; дотримання процедурного (процесуального) порядку пропозиції проходження огляду на стан сп'яніння, у тому числі і у найближчому закладі охорони здоров'я.
В разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В якості доказів вчинення правопорушення матеріали справи про адміністративне правопорушення містять:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 553454 від 29 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зміст якого наведений вище. Окрім цього, де зазначено про незгоду з викладеним в протоколі;
-АКТ огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з додатком (тестування на алкоголь) від 29.12.2025, де зазначено про ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, результат тесту 2,08 %о, з підписом особи;
-інформаційну довідку поліцейського про наявність посвідчення водія;
-відеозаписи з нагрудної камери (відеореєстратора 113057280/5) поліцейського.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із письмових пояснень особи, яка притягається о адміністративної відповідальності, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, вбачається незгода з викладеним у протоколі від 29.12.2025.
Дослідженням АКТу огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з додатком (тестування на алкоголь) від 29.12.2025, який складається на місці зупинки поліцейським, де зазначено про ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, результат тесту 2,08 %о, з підписом особи, встановлено, що зазначений огляд на стан сп'яніння поліцейським проведено після відвідування закладу охорони здоров'я та після первинної відмови ОСОБА_1 від такого огляду на місці зупинки, про що відомості містяться у відеозаписах (VID251228-233827F-000000-000000-0012, VID251228-233827F-000000-000000-0021).
Дослідженням диску встановлено, що останній містить сім відеозаписів, один зроблений за допомогою відеореєстратора з поліцейського автомобіля та 6 з нагрудної камери (відеореєстратора 113057280/5) поліцейського.
З запису відеореєстратора автомобля (VIDEO-2026-01-06-16-54-25) вбачається, що о 2345 годині 28 грудня 2025 року транспортний засіб GEELY CK, д.н. НОМЕР_1 , дійсно їхав по вулиці Миру, 12, у м.Златопіль Лозівського району Харківської області і його за допомогою звукового сигналу та проблескового маячка поліцейського автомобіля було зупинено поліцейським патрулем.
З відеозапису з бодікамери під назвою VID251228-233827F-000000-000000-0011 вбачається, що на вимогу поліцейського ОСОБА_1 зупинив автомобіль та надав докумнти.
З відеозапису з бодікамери під назвою VID251228-233827F-000000-000000-0012 вбачається, що після зупинки поліцейським транспортного засобу після спілкування з водієм повідомлено останньому про підозру в керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та пропозиція пройти відповідний огляд як на місці зупинки, так і в медичному закладі, а також відеозапис містить відмову ОСОБА_1 від продуття алкотестера та згода проїхати до медичного закладу.
З відеозапису з бодікамери під назвою VID251228-233827F-000000-000000-0014 вбачається, що ОСОБА_1 на поліцейському автомобілі приїхав до закладу охорони здоров'я. Разом з поліцейським зайшов до будівлі, інший поліцейський дістав бланк Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Направлення) та зайшов до кабінету.
З відеозапису з бодікамери під назвою VID251228-233827F-000000-000000-0021 вбачається, що певно лікар медичного закладу здійснював якісь вмовляння, розповідав ОСОБА_1 про позбавлення права керування, роз'яснив про заборону керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та інше, і поліцейські разом з ОСОБА_1 вийшли на вулицю без проведення відповідного огляду лікарем, без отримання Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Вже на вулиці, біля службового автомобіля, поліцейським було вдруге запропоновано продути газоаналізатор, на що ОСОБА_1 погодився.
З відеозапису з бодікамери під назвою VID251228-233827F-000000-000000-0022 вбачається, що ОСОБА_1 продуває газоаналізатор Драгер, отримує позитивний результат. Поліцейським складається протокол.
З відеозапису з бодікамери під назвою VID251228-233827F-000000-000000-0027 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлявся від підпису як корінця тесту, так і протоколу про адміністративне правопорушення, але після вмовлянь з боку поліцейського таки погодився їх підписати, але в протоколі зазначив про незгоду з викладеним.
За таких обставин поліцейський (поліцейські), на виконання наведених вище положень ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції, повинен був забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я, що є правом останнього, яким він скористався, та безумовним обов'язком працівника поліції, куди він повинен був бути доставлений на підставі Направлення, яке складається поліцейським за встановленою формою. Проте, після доставлення ОСОБА_1 за його вимогою до закладу охорони здоров'я, Направлення поліцейським так і не було складено (не міститься в матеріалах справи), огляд лікарем проведено не було, Висновок не складався, а повторна пропозиція пройти огляд «на місці зупинки транспортного засобу» біля поліцейського автомобіля після відвідування закладу охорони здоров'я була такою, яка не грунтується на нормах закону.
Проте, зазначені вище вимоги ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції, поліцейськими виконані не були, проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я забезпечено не було з невідомих причин, а тому є очевидним, що був порушений порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, визначений наведеними вище положеннями нормативно - правових актів, чого достатньо для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, суд звертає увагу, що здійснення відеозапису було з певними перервами, а окрім цього, матеріали справи не містять, окрім вище вказаного, і відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом про який йому так довго усі розповідали.
Оцінивши відеозаписи у сукупності із поведінкою та поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 виконав всі законні вимоги працівника поліції, погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я під відеозапис, приїхав туди у супроводі поліцейських, не виказав будь-якої незгоди щодо проведення огляду лікарем, доходжу висновку, що такі дії поліцейського щодо непроведення огляду з невідомих причин та повторна пропозиція поліцейського пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, як і сам проведений огляду, є явно незаконними, оскільки не відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції, та розцінюю їх як примушування ОСОБА_1 пройти такий огляд за допомогою газоаналізатора, а дії останнього як такі, що вчинені під примусом.
Враховуючи наведені вище обставини, які були встановлені під час судового розгляду, а також ту обставину, що ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, проведення якого не було забезпечено поліцейськими, а у подальшому суд не може оцінити умови, що були створені щодо нього і слугували згодою на проведення огляду за допомогою газоаналізатора, доходжу висновку, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння - 2,08 %о, не є тим доказом, який доводить його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи наведені обставини, вважаю, що працівниками поліції був суттєво порушений порядок огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП та підзаконними нормативними актами.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на сукупність вищевказаних доказів, винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, не тільки не доведена поза розумним сумнівом, але й повністю спростована.
Враховуючи все вищевикладене, доходжу висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 553454 від 29 грудня 2025 року, складений щодо ОСОБА_1 , неможливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки викладенні у ньому обставини не відповідають дійсності та спростовуються сукупністю наведених вище доказів. Це, у свою чергу, свідчить про те, що матеріали даної справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, та про дотримання працівниками поліції вимог законодавства щодо порядку виявлення та направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду справи в суді не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суд оцінює критично з наведених вище підстав.
У ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищезазначене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що оскільки в діях ОСОБА_1 не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то провадження в справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, - закрити.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.
Суддя:М. М. Босняк