Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/2368/26
Провадження № 1-кс/644/365/26
10.03.2026
Іменем України
10 березня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12026221180000300 від 07.03.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця, працюючого на посаді начальника групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 в званні майор, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146 КК України, -
10 березня 2026 року слідчий СВ ВП №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 без визначення розміру застави.
З урахуванням доповнення клопотання вмотивовано тим, що 07.03.2026 року близько 17:00 начальник групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою у групі з іншими військовослужбовцями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
В коридорі третього поверху будинку, під час здійснення зазначених дій, ОСОБА_5 дістав вогнепальну зброю та діючи з умислом направленим на протиправне заподіяння смерті іншій людині, здійснив не менше семи прицільних пострілів в бік ОСОБА_9 в результаті чого останній отримав вогнепальне проникаюче кульове поранення грудної клітини з формуванням ранового каналу яке спричинило правобічний пневмоторакс.
Однак свій злочинний умисел направлений на позбавлення життя ОСОБА_9 , ОСОБА_5 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Після чого ОСОБА_5 вважаючи, що довів свій умисел на вбивство до кінця разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 посадили ОСОБА_13 до салону автомобіля «Volkswagen Multivan» та поїхали до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , силоміць утримуючи ОСОБА_13 в салоні автомобіля, таким чином позбавляючи його можливості вільно обирати місце свого перебування. Прибувши на територію ІНФОРМАЦІЯ_3 , водій ОСОБА_14 припаркував автомобіль внутрішнього двору, після чого ОСОБА_12 за допомогою фізичної сили завів ОСОБА_13 проти його волі у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в подальшому він утримувався проти його волі.
В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином,
за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років що дає підстави вважати, що перебуваючи на свободі підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, понятих, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він є військовослужбовцем, що під час бойових дій на території України передбачає зміну його місця дислокації, а тому в будь-який час може змінити місце перебування, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду, а також враховуючи суворість покарання, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Може знищіти, сховати або спотворити предмети, що стосуються обставин кримінального провадження, незважаючи на вже проведені обшуки досудове розслідування перебуває на активному етапі, що зумовлено нещодавнім повідомленням про підозру ОСОБА_5 , а тому на даний час не встановлено повного об'єму предметів та документів, які б підтвердили або спростували причетність ОСОБА_5 до вказаного злочину, може незаконно впливати на свідків, понятих, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, здійснити вплив на заявника, свідків, понятих, благаючі, умовляючи або погрожуючи їм, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
За таких обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
Крім цього, тяжкість вчинення вказаного злочину викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, що, застосування до ОСОБА_5 менш суворих запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням викладеного запобігання настання вказаним ризикам без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є неможливим.
Отже і просив обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та з врахуванням підстави та обставини вчинення злочинів не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали. Прокурор зазначив, що на його думку через побоювання суворості покарання підозрюваний може вдатись до переховування, оскільки до цього часу тривають пошуки зброї то існує ймовірність, що підозрюваний може знищити чи приховати її, як речовий доказ, а також може чинити вплив на свідків, які є його підлеглими.
Підозрюваний зазначив, що не заперечує, що дійсно приїздив на адресу де відбулася разом зі співробітниками РТЦК та військовослужбовців з бойових частин, які займаються рекрутингом за наказом керівництва з ціллю оповіщення про призив, однак табельна зброя за ним не закріплена і при собі він зброї не мав, в кімнату ОСОБА_15 не заходив, перебував у коридорі, не заперечує що чув постріл, однак не знає хто стріляв і з якої зброї, заперечує, що взагалі бачив ОСОБА_16 . Не заперечує подальшого доставлення ОСОБА_15 до РТЦК, однак стверджує, що після перевірки документів той пішов додому. Поросив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки має постійне місце проживання, сім'ю, та допомагає дружині опікуватись її 88 річною бабою.
Захисник при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу не заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак просив врахувати ту обставину, що підозрюваний й є учасником бойових дій, має зразкову службову характеристику і ця обставина повинна бути врахована, як підстава до визначення застави.
При цьому зазначив, що клопотання від 09.03.2026 не відповідає вимогам закону, оскільки незрозуміло хто зі слідчих його склав не то ОСОБА_17 , як зазначено у вступній частині, не то ОСОБА_4 , який підписав клопотання. Тим більше вважає незаконним подачу доповнення до клопотання від 10.03.2026 в якій слідчий та прокурор просять не обирати заставу на відміну від клопотання від 09.03.2026. Також вважав, що повідомлення про підозру складено не у відповідності до норм КПК, оскільки при викладі фактичних обставин зазначається лише про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, а в змісті підозри зазначено як про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 так і ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Вважав, що ризики на існування яких посилається прокурор носять характер припущень та нічим не підтверджені, так ОСОБА_5 самостійно прибув до відділу поліції 09.03.2026 і одразу був затриманим, що на його думку не підтверджує його наміри ухилятись від органу досудового розслідування, так само і твердження прокурора про намір впливати на свідків та понятих і знищити чи спотворити речові докази жодним доказом не підтверджено.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника перевіривши матеріали клопотання, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, обґрунтованою, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Так 07.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221180000300 внесені відомості про вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146 КК України.
09.03.2026 о 15 годині 15 хвилин ОСОБА_5 фактично затримано, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваного у вчинення злочину від 09.03.2026 р. без ухвали слідчого судді.
09.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146 КК України.
Клопотання передано до суду для розгляду не пізніш 60 годин з моменту його затримання.
У відповідності до п. 1, п. 2, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та особливо тяжким злочинами, за найтяжче з яких які може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком до від 7 до 15 років.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З урахуванням наданих матеріалів справи, а також практики Європейського суду з прав людини щодо визначення поняття «обґрунтованої підозри» (рішення Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Гусинський проти Росії», «Нечипорук і Йонкало проти України» та інші) в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні прокурором доведено існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 міг вчинити правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Цей висновки про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчий суддя вважає вірними, оскільки такі висновки органу досудового розслідування підтверджуються доданими до клопотання дослідженими й оціненими в судовому засіданні доказами.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.ч.6, 7 ст.176 цього Кодексу.
Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
При судовому розгляді ризики, визначені п. 1, п. 2, п. 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 хоча раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений має на утриманні малолітню дитину, є військовослужбовцем у званні майора, що свідчить про наявність у нього соціальних зв'язків, однак обвинувачується у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого злочинів, що свідчить, з урахуванням обставин злочинів у вчиненні яких він підозрюється, про можливість переховуватися від суду, через тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у злочині, та з цією ж ціллю може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документи оскільки він є посадовцем РТЦК та має доступ до службових документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також органом досудового розслідування на цей час не віднайдені всі знаряддя злочину, а також має можливість незаконно впливати на свідків та співучасників з ціллю примушування дати неправдиві покази і неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, чим буде перешкоджати досудовому розслідуванню то суд вважає, що є наявними підстави для запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому суду не доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки клопотання містить лише посилання на наявність ризику вчинення іншого злочину, при цьому відсувне будь-яке обґрунтування його наявності.
Щодо посилань сторони захисту про невідповідність нормам закону тексту повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 09.03.2026 та неможливості надання доповнень до клопотання про обрання запобіжного заходу, то суд не знаходить підстав до згоди з таким твердженням сторони захисту, оскільки текст повідомлення про підозру загалом відповідає вимогам ст. 277 КПК України і суд переконався, що ОСОБА_5 зрозуміла суть підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 15- ч. 1 ст. 115 КК України, а в силу ст. 185 КПК України сторона обвинувачення після подання клопотання про обрання міри запобіжного заходу не позбавлена права доповнити або змінити клопотання, або навіть замінити його новим клопотанням.
Виходячи з того, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
Визначаючи підстави для виняткового виду запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені в ст.178 КПК України, а також тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 2, п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак такі підстави не встановлені.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини обрання запобіжного заходу судом не визначається розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
постановив :
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12026221180000300 від 07.03.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - до 07 травня 2026 року, без визначається застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали отримав «____»_________2026 р. ОСОБА_18 ______________________ ОСОБА_5