Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/2371/26
Провадження № 1-кс/644/368/26
10.03.2026
10 березня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221180000300від 07.03.2026 року про обрання запобіжного заходу відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Куп'янськ-Вузловий, Куп'янського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, має неповноолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу ВЧ НОМЕР_1 на посаді рекрутера відділення рекрутингу штабу, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.146 КК України,-
10.03.2026 року до Індустріального районного суду м. Харкова надійшло вищезазначене клопотання, в якому старший слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з триманням останнього в умовах Державної Установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, без визначення застави.
В обгрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим відділенням ВП №1 ХРУП №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026221180000300 від 07.03.2026 року, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, а саме у викраденні людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 призначений на посаду рекрутера відділення рекрутингу штабу, встановлено посадовий оклад згідно тарифного розряду 10 у сумі 3260 грн., шпк «головний сержант».
Так перебуваючи на вказаній посаді згідно ст. 68 Конституції України, ОСОБА_4 , зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Так, 07.03.2026 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, більш точний час під час досудового розслідування встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , року народження, діючи за попередньою змовою у групі з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , року народження, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , маючи умисел, направлений на викрадення людини - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , приїхали на автомобілі «Volkswagen Multivan» чорного кольору, державний номер НОМЕР_2 , яким керував та розпоряджається ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на праві користування, за адресою: АДРЕСА_3 . Завідомо знаючи, що потерпілий ОСОБА_14 проживає на 3-му поверсі вказаного будинку у кімнаті АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зайшли у під'їзд вказаного будинку та піднялись на 3-й поверх, де в свою чергу ОСОБА_9 за допомогою фізичної сили ударом ноги відкрив вхідні двері до загального коридору, після чого вони направились до входу у кімнату № 83, де мешкає потерпілий ОСОБА_14 .
Перебуваючи біля вхідних дверей кімнати № 83, маючи на меті позбавлення волі потерпілого ОСОБА_14 , ОСОБА_12 за допомогою фізичної сили штовхнув вхідні двері кімнати та зайшов спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_13 у кімнату, де знаходився потерпілий ОСОБА_14 та його знайомий ОСОБА_16 ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи умисно, із застосуванням фізичного насильства, порушуючи конституційні права і свободи ОСОБА_14 на недоторканість особи, свободу дії та пересування, проти його волі схопили потерпілого за руки, тулуб та шию і силою, спричиняючи тілесні ушкодження у вигляді побоїв, вивели з приміщення кімнати та посадили до салону вищезазначеного автомобіля та рушили з місця у напрямку приміщення ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою: АДРЕСА_5 , силоміць його утримуючи в салоні автомобіля, таким чином позбавляючи його можливості вільно обирати місце свого перебування та покинути салон автомобіля. Прибувши на територію ІНФОРМАЦІЯ_10 , водій ОСОБА_15 припаркував автомобіль на паркувальному майданчику заднього внутрішнього двору, після чого ОСОБА_9 за допомогою фізичної сили завів потерпілого ОСОБА_14 проти його волі у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_10 , де в подальшому він утримувався проти його волі.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а 09.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 146 КК України, а саме у викраденні людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
08.03.2026 о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 16-А.
В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_4 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, понятих, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, його вік, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_4 , для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років.
Крім цього, слід звернути увагу, що тяжкість вчинення вказаного злочину викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, що, застосування до ОСОБА_4 менш суворих запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 перебуваючи на волі або при обранні судом стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі не буде позбавлений можливості чинити тиск на свідків, понятих, які вже надали органу досудового розслідування викриваючи показання та брали участь у проведенні слідчих дій, з метою змусити їх відмовитись від цих показань в суді. Запобігання настання вказаним ризикам без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є неможливим.
У разі обрання судом стосовно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, останній зможе реалізувати дії, зазначені у п.п. 1, 2, 3ч. 1 ст. 177 КПК України, це може призвести до втрати доказів для доведення вини ОСОБА_4 , в суді, що призведе до уникнення особою кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого злочину проти громадської безпеки.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Допитаний в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заявив, що винним себе у скоєнні криимінального правопорушення визнає, однак до потерпілого не застосовував будь-яких насильницьких дій. Від органів поліції не переховувався, знаходився за місцем проживання і за вимогою працівників полиіції був доставлений в відділ поліції, де дав свідчення про всі відомі йоому обставини і після цього і був затриманий.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні зазначає про безпідставність клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжногоо заходу у вигляді тримання під вартою. Вказує на непідтвердження риизииків і на можливість обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, доходить дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
- до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, злочин в якому він підозрюється- ч.2ст.146 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років.
Прокурор не довів в суді, що ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або що йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Навпаки, слідчим суддею встановлено відсутність таких обставин по справі.
ОСОБА_4 дав свідчення, в яких повідомив про обставини кримінального провадження, відомих йому свідків та очевидців події з прізвищами, адресами та номера їх телефонів, іншого кримінального правопорушення не вчинив, перебував за місцем свого проживання, де і був встановлений працівниками поліції та доставлений до відділу поліції.
Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню обрати неможливо.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обгрунтованість підозри ніким не оспорюється.
Крім встановлення обґрунтованості пред'явленої особі підозри, положеннями ст.ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження
У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов'язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків, в цьому кримінальному провадженні, а також ризик знищення, спотворнення чи схову будь-якої речі чи документу, що має істотне значення по справі.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення "недоторканості" показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Слідчий суддя виходить також з того, що на даний момент органом досудового розслідування не всі речі, що мають істотне значення для справи відшукані.
Ризик переховувавння від органу досудового розслідування та суду суд вважає недоведеним, виходячи з репутації та соціальних міцних зв'язків підозрюваного, його поведінки після скоєння кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Виходячи з обставин кримінального правопорушення,в якому підозрюється ОСОБА_4 ,Ю встановлення обгрунтованої підозри та запобігання відповідним встановленим судом ризиків, враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан, репутацію, соціально-стримуючі фактори, слідчий суддя приходить до висновку, що слід обрати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. з покладенням на підозрюваного ряда процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, визначений розмір застави, у поєднанні з покладеними обов'язками, повністю нівелюють усі заявлені та встановлені ризики і в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.
Оскільки за правилами ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені ч.ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
Слідчий суддя не визначає запобіжний захід у вигляді особистої поруки, відповідно до поданої письмового зобов'язання начальника відділення рекрутингу штабу військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_17 , оскільки кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру. Така особлива довіра до особи може бути продиктована її соціальним статусом, характером або родом занять. Вказана особа не викликає особливої довіри у суду.
Суд, оцінивши надані докази, та на підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221180000300від 07.03.2026 року про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
В обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч.2ст.146 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з під варти в залі суду негайно.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави.
Заставу визначити у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят ) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області; код ЄДРПОУ: 26281249; МФО одержувача: 820172, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, у призначенні платежу обов'язково повинно бути зазначено: слово - "застава", номер судового рішення - "справа за № 644/2371/26 провадження №1-кс/644/368/26" та прізвище, ім'я і по батькові особи, за яку вноситься застава - " ОСОБА_4 ".
Визначений розмір застави підозрюваним, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, строком на два місяця такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Роз'яснити, що у разі внесення застави, але невиконання заставодавцем обов'язків із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов'язки, застава буде звернута в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1