"10" березня 2026 р.
Справа № 644/ 1909 /26
н/п 2/644/ 2726 /26
іменем України
про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2026 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова - Сітало А.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», треті особи: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та звільнення майна з -під арешту,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в якій просить усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом скасування арешту накладеного на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , який накладений на підставі постанови державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 012728 від 11.04.2007 року, запис № 4785638 про арешт якої внесений 11.04.2007 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Під час вирішення питання про відкриття провадження суддя з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України.
Суд, дослідивши позовну заяву, приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1-ше січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн.
Частиною першою ст. 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
З викладеного вище вбачається, що платником судового збору при зверненні до суду із заявою має бути саме позивач.
В позовній заяві зазначено, що позивачем понесені судові витрати пов'язані з розглядом справи в розмірі 1331,20 грн., який складається із судового збору сплаченого нею за звернення до суду з вказаним позовом.
Дослідивши додані до позову документи, судом встановлено, що до позовної заяви, долучено квитанцію про сплату судового збору від 23.02.2026, який сплачено відповідачем ОСОБА_2 , а не позивачем ОСОБА_1 , що є порушенням вимог ст. 2 Закону України «Про судовий збір».
Доказів сплати позивачем судового збору за поданий нею позов до матеріалів справи не додано.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру та не надано доказів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем вимоги ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ч. 4 ст. 177 ЦПК України не виконані.
На підставі викладеного, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн. на розрахунковий рахунок Індустріального районного суду м. Харкова та долучити платіжний документ до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», треті особи: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та звільнення майна з -під арешту - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви та сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн. на розрахунковий рахунок, який призначений для сплати судового збору за подання позову до Індустріального районного суду м. Харкова та долучити платіжний документ до позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява бути вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення повного тексту ухвали суду лише щодо визначення розміру судових витрат. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А. К. Сітало