"10" березня 2026 р.
Справа № 644/ 1681 /26
н/п 2-а/644/ 47 /26
іменем України
про залишення адміністративного позову без руху
10 березня 2026 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова - Сітало А.К. розглянувши в порядку адміністративного судочинства позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Представник позивача - адвокат Голован Я.І. звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах позивача в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R300017 від 14.01.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. та закрити провадження у справі.
Дослідивши позовну заяву, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно положень ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У відповідності до частини 2 ст. 289 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Судом встановлено, що позовна заява сформована представником позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» 19.02.2026, тобто поза межами строку, передбаченого ст. 289 КУпАП, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № R300017 винесена 14.01.2026 року.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
До позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування клопотання представник позивача просить поновити строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.01.2026 року посилаючись на те, що ОСОБА_1 у січні 2026 у застосунку «Резерв +» отримав повідомлення про його розшук у зв'язку з порушенням військового обліку.
Не розуміючи підстав для розшуку, оскільки всі військово-облікові документи чинні та нещодавно пройдено ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 для роз'яснення причин звернення ТЦК та СП до органів Національної поліції. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 взяли телефон ОСОБА_1 переглянули застосунок «Резерв+», щось обрали та віддали телефон повідомивши, що все добре і через деякий час розшук зникне. У лютому 2026 після оновлення застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 отримав повідомлення про застосування до нього штрафу та отримав постанову винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 14.01.2026 року за № R300017. Після чого, ОСОБА_1 звернувся до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, що підтверджується талоном про прийняття заяви про надання БВПД №2026-4223571 від 12.02.2026.
Щодо зазначених представником позивача поважних причини пропуску звернення до суду з позовом, суд приходить до наступних висновків.
В клопотання про поновлення строку не наведено доводів та не надано належного підтвердження щодо точної дати отримання позивачем постанови від 14.01.2026 року за № R300017, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, оскільки в клопотанні зазначено лише те, що ОСОБА_1 отримав повідомлення про його розшук у зв'язку з порушенням військового обліку у січні 2026 у застосунку «Резерв +».
Положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З вказаної норми статті вбачається, що строк на оскарження постанови починається з дня винесення вказаної постанови, а постанови зафіксовані в автоматичному режимі - з дня її вручення.
У зв'язку з викладеним вище, суд позбавлений можливості встановити точну дату коли позивачу стало відомо про винесення відносно нього оскаржуваної постанови та відповідно встановити чи пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом, а також чи пропущено вказаний строк з поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, протягом зазначеного вище строку позивач має право звернутися із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності причин пропуску звернення до суду з позовом та наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В порушення вказаних вимог, в позовній заяві лише міститься перелік правових норм та не зазначено в чому саме полягає незаконність оскаржуваної постанови.
Крім того, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
Частинами 3, 4 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України «Про судовий збір».
Частина друга статті 3 Закону «Про судовий збір» містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається КУпАП та іншими законами України.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається КУпАП та іншими законами України (стаття 246 КУпАП).
Норми статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
З цих положень вбачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
Судовий збір в даній категорії становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На момент звернення позивача до суду сума судового збору становить 665,60 грн. за одну позовну вимогу.
До позовної заяви додано копію посвідчення серії НОМЕР_1 у зв'язку з чим представник позивача посилається на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу для звільнення позивача від сплати судового збору.
Разом з тим, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Вказана позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові від 12 грудня 2023 року по справі № 600/1927/23-а Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Таким чином, Законом України «Про судовий збір» передбачено, що позивач має пільги щодо сплати судового збору, лише у справах пов'язаних з порушення його прав, як учасника бойових дій.
Позов про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення не пов'язаний з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що вказана в Законі пільга на дані позовні вимоги не розповсюджується.
Інших обставин, які б давали підстави для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено та не додано доказів сплати судового збору в розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем вимоги ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 161 КАС України не виконані.
На підставі викладеного, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 665,60 грн. на реквізити для сплати судового збору за подачу заяв до Індустріального районного суду м. Харкова та виконати інші вимоги, які зазначені вище в ухвалі в частині приведення позову у відповідність до вимог ст. 160 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 КАС України строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 123, 160-161, 169, 171, 294-295 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви та необхідності сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 665,60 грн. на розрахунковий рахунок Індустріального районного суду м. Харкова та долучити платіжний документ до позовної заяви та виконати інші вимоги, які зазначені вище в ухвалі в частині приведення позову у відповідність до вимог ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений йому строк, він не усуне зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Повернення позовної заяви у такому випадку не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення повного тексту ухвали суду лише щодо визначення розміру судових витрат. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А. К. Сітало