10.03.26
Справа № 642/1820/21
Провадження № 1-кп/642/5/26
Іменем України
05 березня 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12021220510000105 від 29.01.2021 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
У провадженні Холодногірського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження № 12021220510000105 від 29.01.2021 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
29.12.2025 захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_4 через канцелярію суду подано клопотання про витребування доказів, у якому він просив витребувати від держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ:, адреса місцезнаходження юридичної особи: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) відомості з електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань» у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220510000595 від 06.03.2019 року, із зазначенням всіх відомостей без виключення, передбачених Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений Наказом Генерального прокурора 30.06.2020 № 298а, саме розширений витяг у вигляді роздруківок по розділах (вкладках): «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли», у тому числі інформацію про виділення матеріалів, а також з підвкладками: «Кримінальні правопорушення»: «Реєстрація», «Характеристика КП», «Правопорушники», «Потерпілі», «Збитки», «Наслідки», «Рух», «Файли», «Зміни»; та вкладки «Правопорушники»: «Особисті дані», «Відомості про особу», «Запобіжні заходи», «Рух», «Результат суду», «Зміни» з копіями документів, зазначених у вкладці «Прикріплено», надавши їх у вигляді завірених у встановленому порядку роздруківок або скриншотів.
В обґрунтування клопотання зазначив, що дослідження повної інформації з ЄРДР дозволить оцінити дотримання стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування вимог процесуального законодавства, а також з'ясувати обставини, пов'язані з вирішенням питання про виділення матеріалів з кримінального провадження №12019220510000595 від 06.03.2019, надання дозволів на проведення обшуків та дотримання приписів КПК органом досудового розслідування під час проведення таких слідчих (розшуканих) та процесуальний дій та прийняття процесуальних рішень.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті прокурором надано до суду як докази протокол обшуку від 29.01.2021 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем постійного проживання ОСОБА_5 , флеш-карту з відео фіксацією зазначеної слідчої дії та інші похідні від результатів обшуку докази.
Обшук домоволодіння ОСОБА_5 проведено на підставі ухвали від 28.01.2021 слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12019220510000595 від 06.03.2019, якою слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого ОСОБА_7 та надав дозвіл на проведення обшуку слідчим СОГ СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області.
Допитаний у судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_8 пояснив, що 29.01.2021 його запросили як понятого для проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 , де він був присутнім з 06:58 год. до 14:00 год., як зазначено в протоколі обшуку. З показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що він приймав участь у цій слідчій дії з того моменту, коли двері в зазначену будівлю були вже відчинені та слідчий проголошував перед входом у будинок текст ухвали слідчого судді на проведення обшуку, хто і в який спосіб вибивав двері в цей будинок зазначений сідок не бачив, оскільки при цьому не був присутнім.
Проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12010220510000595 від 06.03.2019 року слідчим суддею надано дозвіл виключно слідчим та оперуповноваженим, які входили до СОГ СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, під час проведення обшуку 29.01.2021 року слідчий ОСОБА_9 своїх повноважень не підтвердив та не надав ОСОБА_5 для ознайомлення відповідну постанову про створення СОГ у зазначеному кримінальному провадженні, до складу якої входив саме цей слідчий та присутні при обшуку оперативні співробітники; відповідно до постанови прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури ОСОБА_10 від 29.01.2021 щодо видалення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, постанови про створення СОГ у кримінальному провадженні № 12019220510000595 від 06.03.2019 року, до якої входив би слідчий ОСОБА_11 , не існувало.
Таким чином, зазначений процесуальний документ стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не відкривався, походження постанови про створення СОГ у кримінальному провадженні № 12019220510000595 від 06.03.2019 року є сумнівним, оскільки цей документ надано прокурором через тривалий період часу, не відкривачі його як доказ стороні захисту відповідно до вимог КПК, який суд у судовому засіданні долучив до матеріалів справи № 642/1820/21, незважаючи на заперечення сторони захисту.
Вважав, що обшук домоволодіння ОСОБА_5 , проведений 29.01.2021 слідчим ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 12019220510000595 від 06.03.2019, як не уповноваженою особою без відповідних повноважень, вилучені за таких обставин під час обшуку речі не можуть бути досліджені у суді як докази, а тому проведення обшуку співробітниками поліції та оперуповноважених ХУ УМВ ДВБ НП за місцем мешкання ОСОБА_5 відбувалося у незаконний спосіб та з порушенням норм КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_12 клопотання підтримали, просили його задовольнити на підставі доводів, викладених у письмовому клопотанні.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала через його безпідставність та необґрунтованість, оскільки КПК України не передбачено у ході проведення обшуку обов'язку пред'явлення постанови про призначення групи слідчих; стосовно наявності повноважень зазначила, що перед початком проведення обшуку слідчий (прокурор) надав свої документи та представився. Щодо посилання захисника на сумнівність наданої постанови про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні вказала, що це є лише припущенням адвоката та не містить жодного обґрунтування; ЄРДР є електронною формою фіксації та носить інформативний характер, стороні обвинувачення постанова не відкривалась, просила у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на практику Верховного Суду у справі № 477/426/17.
Суд, заслухавши клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 , думку обвинуваченого, прокурора, дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України).
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
За вимогами ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У випадку встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Одним із доводів клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про витребування доказів є його посилання на те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснено не уповноваженими особами - слідчими, оскільки у ході проведення обшуку та при відкритті матеріалів кримінального провадження у порядку ОСОБА_5 не було надано постанови про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні № 12019220510000595 від 06.03.2019 року, до якої входив би слідчий ОСОБА_11 , а також повної інформації з ЄРДР, внаслідок чого отримані в результаті проведених ними слідчих дій докази є недопустимими.
Постановою Холодногірського ВП ГУНП України в Харківській області від 27.01.2021 у кримінальному провадженні № 12019220510000595 від 06.03.2019 створено слідчу групу, до якої включено слідчого СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 (т. с. 1 а. с. 125).
Постановою Харківської місцевої прокуратури № 1 від 29.01.2021 у кримінальному провадженні № 12019220510000595 від 06.03.2019 виділені оригінали наступних матеріалів, які містяться у кримінальному провадженні № 12019220510000595 в окреме кримінальне провадження, а саме: ухвала про проведення обшуку (справа № 642/2395/19, провадження № 1-кс/642/246/21) на 1 арк.; протокол обшуку від 29.01.2021, що проводився у період часу з 06:58 по 19:00, на підставі ухвал слідчого судді про проведення обшуку (справа № 642/2395/19, провадження №1-кс/642/246/21) на 9 арк., а також додаток до протоколу обшуку - «опис» на 3 арк., флеш - накопичувач, на який проводилась відеозйомка під час проведення обшуку від 29.01.2021, що проводився в період часу з 06:58 по 19:00 на підставі ухвал слідчого судді про проведення обшуку (справа № 642/2395/19, провадження № 1-кс/642/246/21) 1 шт.; виділені оригінали матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження № 12019220510000595 долучено до матеріалів кримінального провадження № 12021220510000105 від 29.01.2021; подальше проведення досудового розслідування доручено слідчому Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ( т. с. 1 а. с. 113-115).
Постановою Холодногірського ВП ГУНП України в Харківській області від 29.01.2021 у кримінальному провадженні № 12021220510000105 від 29.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, призначено слідчу групу, до складу якої включено слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 (т. с. 1 а. с. 112).
Відповідно до п. 1 глави 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (далі - Положення), до Реєстру вносяться відомості, у тому числі, про прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво.
Витяг з ЄРДР - це згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (п. 2 глави 4 Положення).
Отже, витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів чи постанову керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження прокурорів чи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в кримінальному провадженні.
Така позиція узгоджується з висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого 2021 року у справі №754/7061/15 (провадження № 51-4584 кмо 18).
Процесуальне рішення про призначення групи слідчих, старшого слідчої групи, зміну групи слідчих не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до приписів ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Процесуальні документи, які стали підставою для здійснення досудового розслідування уповноваженими особами, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та зібраних відповідними суб'єктами фактичних даних про протиправні діяння.
У своїй постанові від 14.02.2022 у справі № 477/426/17 (провадження № 51-4963км20) об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що єдність системи судоустрою забезпечується, у тому числі, єдністю судової практики (п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Однією з функцій, а також завданням об'єднаної палати є необхідність сформувати обґрунтовану правову позицію щодо застосування конкретної норми права, яку було неправильно застосовано, й сприяти єдиному та правильному правозастосуванню в судовій практиці. При цьому забезпечення єдності практики є реалізацією принципу правової визначеності, яка втілюється з додержанням загальних засад кримінального провадження, встановлених у ст. 7 КПК України, шляхом однакового застосування тієї самої норми закону в подібних правовідносинах. Тобто завданням об'єднаної палати Верховного Суду є досягнення у встановленому законом порядку юридичної визначеності у спірних правовідносинах і запобігти невизначеності у подібних ситуаціях.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.10.2021 (справа № 724/86/20, провадження № 51-1353 кмо 21) обґрунтовано зазначила, що дотримання належної правової процедури здійснення слідчих дій, крім іншого, означає їх виконання спеціально уповноваженою в конкретному провадженні особою, що має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні та публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань. Така специфічна процесуальна форма рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у конкретному кримінальному провадженні, як постанова вбачається із тлумачення положень ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України у взаємозв'язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу. Водночас витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні, так витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує правових наслідків щодо визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування. В аспекті застосування приписів ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК у взаємозв'язку зположеннями ст. 110 цього Кодексу недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод права на справедливий суд.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду не погоджується із доводами колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, яка вважає, що обов'язкова електронна форма фіксації в ЄРДР рішення про визначення слідчого або групи слідчих, старшого слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування, є достатньою для забезпечення правової визначеності приписів кримінального процесуального законодавства та гарантування прав і свобод людини у кримінальному провадженні. На переконання об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, слід розмежовувати процес прийняття процесуальних рішень певними суб'єктами, набуття цими рішеннями визначеної КПК України процесуальної форми від їх обліку в ЄРДР, що є різноплановою діяльністю, яка має відмінну мету та завдання. Способом оформлення рішення про визначення слідчого або групи слідчих, старшого слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування, який є допустимим за змістом норм, передбачених ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України, з огляду на їх юридичні конструкції, є постанова керівника органу досудового розслідування. Електронний документ у вигляді внесеного до ЄРДР запису, якщо що він зроблений уповноваженою особою на прийняття такого процесуального рішення керівником органу досудового розслідування, не відповідає вимогам процесуальної форми фіксації прийнятих процесуальних рішень, оскільки внесення відомостей до ЄРДР не є способом прийняття процесуальних рішень.
За таких обставин, об'єднана палата Касаційного кримінального суду не знайшла підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові від 04.10.2021 (справа № 724/86/20, провадження № 51-1353 кмо 21), в якій наведені обґрунтовані доводи щодо обов'язковості прийняття рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови, однак вважала за необхідне розширити раніше сформований висновок з цього питання, виходячи з наступного.
На виконання завдань кримінального провадження спрямоване прийняття відповідних процесуальних рішень, пов'язаних з початком, ходом здійснення і закінченням досудового розслідування. Належна правова процедура повинна застосовуватися як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування. Її недотримання тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод права на справедливий суд.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду зазначила, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомостей, які можуть бути використані як докази фактичних обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (ч. 1 ст. 99 КПК України). Документи є процесуальним джерелом доказів. У кримінальному провадженні лише той документ відповідає вимогам належності, якщо він прямо чи непрямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. ст. 91 КПК України), та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, отриманих у встановленому законом порядку. За ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження документи повинні бути оголошені в судовому засіданні та пред'явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності іншим учасникам кримінального провадження в будь-який момент судового розгляду. Документ може оголошуватися повністю або лише в частині, яка стосується справи.
Процесуальне рішення про призначення групи слідчих, старшого слідчої групи, зміну групи слідчих чи об'єднання матеріалів досудових розслідувань не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для здійснення досудового розслідування уповноваженими особами, не є документами у розумінні частини другої статті 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних відповідними суб'єктами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.ч. 1, 2, 6 вказаної статті). Під час судового розгляду учасники судового провадження мають право заявляти клопотання у відповідності до вимог ст. 350 КПК України.
Таким чином, виходячи з системного аналізу норм КПК України, колегія суддів вважає, що у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне питання щодо перевірки доказів з огляду на їх належність та допустимість, суд має перевірити ці обставини, в тому числі шляхом витребування та приєднання до справи відповідних процесуальних документів з подальшим наданням їм оцінки.
На підставі викладеного об'єднана палата дійшла висновку про те, що постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано не уповноваженими особами. Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилось, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження на стадії судового розгляду у суді першої інстанції до матеріалів справи прокурором було долучено постанову Холодногірського ВП ГУНП України в Харківській області від 27.01.2021 у кримінальному провадженні № 12019220510000595 від 06.03.2019 про створення слідчої групи, до якої включено слідчого ОСОБА_9 ; постанову Харківської місцевої прокуратури № 1 від 29.01.2021 у кримінальному провадженні № 12019220510000595 від 06.03.2019 про виділення оригіналів матеріалів, які містяться у кримінальному провадженні №12019220510000595, в окреме кримінальне провадження № 12021220510000105 від 29.01.2021; а також постанову Холодногірського ВП ГУНП України в Харківській області від 29.01.2021 у кримінальному провадженні № 12021220510000105 від 29.01.2021 про призначення слідчої групи, до складу якої включено слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , тому доводи сторони захисту щодо проведення досудового розслідування не уповноваженими особами суд вважає необґрунтованими, а клопотання про витребування доказів - відомостей з електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань» у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019220510000595 від 06.03.2019 від держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань Офісу Генерального прокурора, таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 22, 26, 84, 85, 89, 93, 371, 372 КПК України,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складено 10.03.2026.
Суддя ОСОБА_1